Постанова № 29731646, 05.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-5614/12/0170/14

05.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Шереніна Ю.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 04.10.12 у справі № 2а-5614/12/0170/14

за позовом Державного підприємства "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву (вул. Вокзальне шосе, 32, м.Керч, Автономна Республіка Крим ,98302)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК (вул. Борзенко, 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000352203 від 16.05.2012 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки частина чистого прибутку не є податковим платежем сплата якого регулюється не Податковим кодексом України, вважають, що пеня підприємству нарахована безпідставно.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.12 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим №0000352203 від 16.05.2012 року.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 05.02.2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Державне підприємство "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агенства резерву України є державним підприємством, заснованим на загальнодержавній власності, підпорядковується Державному агентству резерву України, та знаходиться на податковому обліку в органах ДПС з 03.04.1996 року.

Працівниками Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим, на підставі направлень від 06.03.2012 року № 22/23-1, 24/22-03, 23/22-03, 25/22-03, 26/22-02, від 04.04.2012 року № 78/22-02, виданих ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (код ЄДРПОУ 00951994) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами вищенаведеної перевірки складений акт № 247/22-03/00951994 від 28.04.2012 року, у якому встановлено порушення у тому числі ст. 11-1 Закону України від 2109.2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності», в результаті чого занижено частину прибутку (доходу) до Державного бюджету України на загальну суму 17 403,00 грн., в тому числі: за 1 квартал 2011 року на суму 1 973 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 15 430 грн. (а.с.68).

На підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000352203 від 16.05.2012 року на суму 17 404,00 грн. (а.с.85), яке оскаржено позивачем у судовому порядку.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги зазначив, що частина чистого прибутку не є податковим платежем. У розумінні п. 14.1.39 ст. 14 ПК України не є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України від 21 вересня 2006 року N 185-V "Про управління об'єктами державної власності" (із змінами та доповненнями) державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року N 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" визначено, що контроль за справлянням надходжень до бюджету по коду бюджетної класифікації 21010000 "Частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність" покладено на Державну податкову службу та Державну фінансову інспекцію (за результатами ревізій та перевірок).

Згідно з пунктом 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року N 138 (далі - Порядок), частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Абзацом першим пункту 3 Порядку встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Згідно з абзацом другим пункту 3 Порядку розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 N 285 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.05.2011 N 643/19381.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.18 статті 49 Кодексу встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються з базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю ( у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Таким чином, державні унітарні підприємства та їх об'єднання визначають частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, згідно із формою розрахунку, яка затверджена Державною податковою службою, та подають її до органу державної податкової служби, на який покладено контроль за справляння цього платежу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 152.9 статті 152 Кодексу для цілей розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу використовуються такі податкові періоди: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік.

З огляду на викладене "частина чистого прибутку (доходу)" є неподатковим платежем і висновки суду першої інстанції в цієї частині є вірними та такими, що ґрунтуються на Законі.

Водночас, контроль за відрахуванням до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями покладено на Державну податкову службу України.

При цьому порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі I Кодексу, а також контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи, визначено розділом II Кодексу (пункт 40.1 статті 40 Кодексу).

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 розділу II Кодексу контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункту 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 110.1 розділу II статті 110 Кодексу).

Згідно з пунктом 111.1 статті 111 розділу II за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (пункт 111.2 статті 111 розділу II Кодексу).

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України (пункт 113.3 статті 113 розділу II Кодексу).

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 розділу II Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -

тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчиненні платником податків, до якого протягом було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, у разі неподання або несвоєчасного подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, до органу державної податкової служби протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, платники несуть відповідальність, передбачену Кодексом, зокрема пунктом 120.1 статті 120 Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є помилковим.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає, що ДПС необґрунтовано визнає в акті перевірки угоду з контрагентом ПП "Антарес К" нікчемною і як наслідок вилучає з бухгалтерського та податкового обліку витрати по даній господарський операції. А оскільки вилучаються витрати то ДПС неправомірно донараховує 17 403, 00 грн. на суму частини чистого прибутку. Позивач стверджує, що такий висновок є в постанові Окружного адміністративного суду АРК від 27.11.2012 року у справі № 2а-7383/12/0170/15.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як вбачається з матеріалів справи при вирішенні справи судом першої інстанції Постанови, на яку посилається позивач, не існувало.

Апеляційним судом врахований принцип офіційного з'ясування обставин справи передбачений ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, такої Постанови, як належного і допустимого доказу, суду, з урахуванням вимог ст.ст. 70-72 Кодексу адміністративного судочинства України не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 195, 196, 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 04.10.12 у справі № 2а-5614/12/0170/14 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 04.10.12 у справі № 2а-5614/12/0170/14 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Ю.Л.Шеренін

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян