Рішення № 29730769, 28.02.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/5534/12

28.02.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Паніної П.Є., при секретарі - Комар В.В., Бліннікової К.Г. за участю представника позивача ОСОБА_1, представника третьої особи - Єфіменка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування, пені та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування, пені та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 09 лютого 2012 року близько 17 години невстановленими особами був пошкоджений належний йому по праву власності автомобіль «MAZDA CX9» державний номер НОМЕР_1. Посилається на те, що внаслідок вказаної пригоди його автомобілю було завдано значних механічних пошкоджень. Вартість відновного ремонту автомобіля склала 36580 гривень 00 копійок. Звертає увагу суду на те, що його автомобіль «MAZDA CX9» державний номер НОМЕР_1 було застраховано в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» за Договором №АЗ/1018-048/001/11 0001364 добровільного страхування засобів наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) від 13 січня 2012 року. Зазначений Договір страхування було укладено між ним і відповідачем, а також третьою особою Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» як вигодонабувачем. Зазначає, що 13 лютого 2012 року він звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування відповідно до Договору страхування. Однак листом вих. № 5616 від 12 липня 2012 року відповідач відмовив йому у виплаті страхового відшкодування і як на підставу для своєї відмови послався на висновок №095-12 від 10 липня 2012 року ДП «Центр Експертних досліджень» та п.22.1.3 Договору, відповідно до якого підставою для відмови страховика у сплаті страхового відшкодування є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання події, що має ознаки страхового випадку. Вважає, що дії відповідача щодо відмови у виплаті йому страхового відшкодування є протиправними.

Вказує, що ним було подану відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування з усіма документами протягом 13 лютого 2012 року-16 лютого 2012 року і відповідач мав виплатити йому страхове відшкодування до 16 березня 2012 року включно, однак і до теперішнього часу не зробив цього. Зазначає, що відповідачем було безпідставно відмовлено йому у виплаті страхового відшкодування, страхове відшкодування в розмірі 36580 гривень 00 копійок підлягає стягненню з відповідача на його користь. Крім того, посилаючись на п. 19.1.8 Договору страхування просить стягнути з відповідача на його користь 2318 гривень 57 коп. пені, оскільки відповідачем було прострочено платіж. Також зазначає, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором страхування та невиплати страхового відшкодування йому спричинені переживання та завдана моральна шкода, яку він оцінює в 30 000 грн. і яку він також просить стягнути з відповідача. Наполягав на відшкодуванні витрат, понесених у зв'язку з зверненням до суду.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у наданій суду заяві просить справу розглядати у відсутність представника відповідача, заперечує проти задоволення позовних вимог, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_3, обґрунтувавши їх поясненнями. Зазначив, що оскільки позивач є добросовісним платником за кредитом, не має заборгованості перед банком, банк не бажає скористатися своїм правом як вигодонабувача, а як третя особа не заперечує проти стягнення страхового відшкодування на користь позивача. Представник третьої особи не заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 13 січня 2012 року між ОСОБА_3, Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» та Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) серії АЗ/1018-048/001/11 0001364, предметом якого виступили майнові інтереси ОСОБА_3, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «Mazda CX9» державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску (а.с.6-10).

У відповідності до ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір, укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, має обов'язкову силу насамперед для самих сторін.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно ж до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором, відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Крім того, даний обов'язок також передбачений спеціальним Законом, а саме відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний, при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 лютого 2012 року близько 17 годин 30 хвилин автомобіль, належний позивачу, був пошкоджений невідомими особами. При проведенні дослідчої перевірки за заявою ОСОБА_3 особи, які скоїли діяння, не встановлені, постановою від 10 лютого 2012 року у порушенні кримінальної справи відмовлено (а.с.12).

Листом №2616 від 12 липня 2012 року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на відсутність підстав кваліфікувати подію страховим випадком (а.с 14). Відповідач в листі зазначив, що висновком №095-12 від 10 липня 2012 року ДП «Центр Експертних досліджень» встановлено, що утворення комплексу механічних пошкоджень не відповідає обставинам події, викладеним у поясненнях ОСОБА_3

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 30 жовтня 2012 року по справі призначена транспортно-трасологічна експертиза, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України.

Відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 24 грудня 2012 року сліди та пошкодження на правій частині переднього бампера і задній частині заднього лівого крила автомобіля «Mazda CX9» державний номер НОМЕР_1 могли утворитися в результаті контакту з якимись твердими предметами, що мають виступаючі частини, відповідно відносним напрямком спереду назад і заду вперед. Дані ушкодження могли утворитися за обставин, зазначених у поясненні власника автомобіля ОСОБА_3

В обґрунтування власних доводів відповідачем висновок експерта від 24 грудня 2012 року жодними доказами не спростований. Відповідач не надав мотивованих заперечень на висновок транспортно-трасологічної експертизи від 24 грудня 2012 року суду, чим на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами.

Отже, висновок транспортно-трасологічної експертизи від 24 грудня 2012 року не викликає в суду сумнівів, тому що він був складений кваліфікаційним експертом у державній експертній установі Міністерства юстиції України, порушень вимог закону та методики її проведення судом не встановлено.

Згідно наданого суду рахунку НОМЕР_2 від 16 лютого 2012 року (а.с.13) вартість ремонту автомобіля «Mazda CX9» державний номер НОМЕР_1 склала 36580 гривень 00 копійок. З висновку експерту №870-10/12 від 22 жовтня 29012 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda CX9» державний номер НОМЕР_1 складає 37 865 грн. 37 коп. (а.с. 63-76). Оскільки розмір заявлених позовних вимог 36580 грн. підтверджений рахунком виконавця послуг з ремонту автомобіля та є меншим, ніж визначено експертом, суд погоджується з розміром суми відновлювального ремонту та приймає рахунок НОМЕР_2 від 16 лютого 2012 року (а.с.13) як належний та допустимий по справі доказ.

Факт подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку судом не встановлений, тому посилання відповідача на положення п.3 ст.26 Закону України «Про страхування» є неспроможним.

Аналізуючи надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про належність події, яка мала місце 09 лютого 2012 року відносно автомобіля позивача, до страхового випадку, оскільки такий страховий ризик передбачений пунктом 9 Договору (а.с.6). В зв'язку з чим відповідно до пункту 19.1.3 у відповідача виник обов'язок по виплаті страхового відшкодування, а у позивача - право на отримання страхового відшкодування у розмірі 36580 грн.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем 13 лютого 2012 року відповідачу було подано заяву про виплату страхового відшкодування, а 16 лютого 2012 року - останній документ за виплатною справою.

Згідно п. 20.5. Договору страхування, страховик приймає рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 15 робочих днів з моменту отримання останнього документу за виплатною справою. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, страховик повідомляє про це страхувальника та вигодонабувача письмово з обґрунтуванням причин відмови протягом 5-ти днів з моменту прийняття такого рішення.

Як вбачається з Листа відповідача № 5616 від 12 липня 2012 року (а.с.14), останній відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи відсутністю підстав для віднесення події до страхового випадку.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування. При цьому суд вважає, що позовна вимога про визнання дій відповідача неправомірними не відповідає способам захисту порушеного права, передбаченим ст.16 ЦК України, та з огляду на наявність підстав для задоволення позову про стягнення страхового відшкодування така вимога є зайвою, тому суд не вбачає підстав для її задоволення.

Як вже зазначалося вище, Договір страхування був укладений між трьома особами, а саме ОСОБА_3, ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ПАТ «Креді Агріколь Банк», який по Договору є вигодонабувачем, оскільки між останнім і ОСОБА_3 кредитний договір та договір застави транспортного засобу.

Відповідно до п. 19.6.1 Договору страхування, вигодонабувач має першочергове право на отримання страхового відшкодування. В судовому засіданні представник третьої особи ПАТ «Креді Агріколь Банк» пояснив, що у ПАТ «Креді Агріколь Банк» не має наміру скористатися своїм першочерговим правом на отримання страхового відшкодування, оскільки позивач не має невиконаних обов'язків перед банком. Оскільки відповідно до п. 19.4.6 Договору право на одержання страхового відшкодування має також й страхувальник, тобто позивач, приймаючи до уваги, що вигодонабувач не скористався своїм правом на першочергове отримання страхового відшкодування, суд вважає, що відмова третьої особи від стягнення на користь банку страхового відшкодування на позбавляє позивача права вимагати виконання відповідачем умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно п. 19.1.8 договору страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми страхового відшкодування за кожний день прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 20.5. Договору страхування, страховик приймає рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 15 робочих днів з моменту отримання останнього документу за виплатною справою. Відповідачем не надано доказів тому, що останній документ за виплатною справою від позивача отриманий ним пізніше 16 лютого 2012 року. Відмова у виплаті страхового відшкодування спрямована позивачу 12 липня 2012 року. Проведення відповідачем розслідування обставин події протягом шести місяців не передбачено умовами договору. На день звернення з позовом до суду сума страхового відшкодування позивачу не виплачена.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що суд прийшов до висновку про доведеність вимог позивача про стягнення страхового відшкодування, вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь пені за прострочення виплати суми страхового відшкодування за період з 16 березня 2012 року по 14 серпня 2012 року в розмірі 2318 грн.57 коп., а також 3 відсотків річних в розмірі 463 грн.01 коп., підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги позивача про відшкодування йому завданої відповідачем моральної шкоди то в її задоволенні необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Стаття 23 ЦК України визначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Судом встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами, випливають із договору страхування, а тому і діяти вони повинні в його межах. Як вбачається зі змісту Договору (а.с. 6-10), відшкодування моральної шкоди ним не передбачено.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли частково своє доведення в судовому засіданні, а тому і задоволенню підлягають частково, а саме в частині, зазначеній вище. В іншій же частині вимог необхідно відмовити.

Крім того в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати за проведення судових експертиз 3853 грн. 92 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 202-204, 509, 526, 979, 988, 989, 990, 1166,ЦК України, ст.20 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування, пені та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (м. Київ, вул. Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 20602681), на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 36580 грн., пеню 2318 грн. 57 коп., три відсотка річних 463 грн. 01 коп., понесені судові витрати 3853 грн. 92 коп., всього 43215 (сорок три тисячі двісті п'ятнадцять) грн. 50 коп.

В іншій частині вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 20602681 в доход держави судовий збір в розмірі 393грн. 61 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя