Постанова № 29730563, 12.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. справа № 2а/0470/12447/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Дніпротехсервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Дніпротехсервіс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

В жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Дніпротехсервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, в якому, просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000328811 від 07.04.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що основним аргументом відповідача на підтвердження того, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання товару (послуг) у ТОВ «Будтехнологія», ТОВ «Дельта-Гарант», ТОВ «Електрон-Технотрейд», є те, що, з точку зору відповідача, укладені між ВАТ Науково-виробнича фірма «Дніпротехсервіс» та зазначеними контрагентами підрядні договори відповідно до Цивільного кодексу України є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Зазначений висновок відповідача ґрунтується на результатах документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Науково-виробнича фірма «Дніпротехсервіс».

Всі необхідні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будтехнологія», ТОВ «Дельта-Гарант», ТОВ «Електрон-Технотрейд», а також право позивача на податковий кредит є в наявності та були досліджені представником податкового органу під час перевірки, що, зокрема, підтверджується і змістом Акту перевірки.

Відповідач проти позову заперечував, вказував, що перевіркою встановлено порушення ВАТ Науково-виробничою фірмою «Дніпротехсервіс» пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання товарів (послуг) у ТОВ «Будтехнологія», ТОВ «Дельта-Гарант», ТОВ «Електрон-Технотрейд», які укладені між ВАТ Науково-виробничою фірмою «Дніпротехсервіс» та зазначеними контрагентами підрядні договори відповідно до ч.1 ст. 203, п. 1 ст. 215, ст.228, ст.662, ст.655, ст.656 Цивільного кодексу України є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції вважав, що позивач не навів доказів отримання або транспортування (перевезення) товарів від ТОВ "Дельта-Гарант" та ТОВ "Електрон-Технотрейд". Суд врахував наявність вироку Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 13.08.2009 року, згідно якого директор ТОВ «Електрон-Технотрейд» ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.205 КК України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті документальної виїзної перевірки ВАТ НВФ «Дніпротехсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах у вересні 2009 р. з ТОВ "Дельта-Гарант", у вересні 2008 р. з ТОВ "Електрон-Технотрейд", у серпні - вересні 2010 р. з ТОВ "Будтехнологія".

В результаті перевірки встановлено порушення ВАТ НВФ «Дніпротехсервіс»п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму задекларованих ТОВ НВФ «Дніпротехсервіс» показників податкового кредиту всього у сумі 1757,80 грн. на суму операцій, проведених у вересні 2009 р. з ТОВ "Дельта-Гарант" у сумі 1155,40 грн. та на суму операцій, проведених у вересні 2008 р. з ТОВ "Електрон-Технотрейд" у сумі 602,40 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2009 р. всього з ПДВ 1757,80 грн. за податковими накладними, отриманими від ТОВ "Електрон-Технотрейд" та ТОВ "Дельта-Гарант" у зв'язку з нікчемністю правочину, укладеного між підприємствами.

Відповідачем при здійснення перевірки було використано акт №109/232/35834436 від 30.09.2010р. Державної податкової інспекції у Михайлівському районі Запорізької області про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Дельта-Гарант" з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по декларації з податку на додану вартість та уточнюючим розрахункам за період з 01.03.2009р. по 31.12.2009р., відповідно до якого було встановлено нікчемність правочинів між ТОВ «Дельта-Гарант» та його покупцями й постачальниками; акт №9043/23-3/34915880 від 08.11.2010р. від Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Електрон-Технотрейд"з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.02.2007р. по 21.04.2010р. , згідно якого встановлені порушення ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, зазначених статей, в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Електрон-Технотрейд" з покупцями.

Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що господарські операції за перевіряємий період здійснювалися між позивачем та його прямими контрагентами, що підтверджується належними первинними документами. Крім того, суд встановив, що за перевіряємий період всі контрагенти позивача були зареєстровані як платники податків.

Суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Також суд зазначає, що згідно чинного законодавства виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит не залежить від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем або його контрагентом ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Слід зазначити, у разі, коли контрагенти позивача, чи треті особи, не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки, саме, щодо них. Вищезазначені факти, встановлені під час перевірки позивача не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд першої інстанції посилався на вирок Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 13.08.2009 року, згідно якого директор ТОВ «Електрон-Технотрейд» ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.205 КК України.

Однак, вказаним вироком суду не дано ніякої оцінки дійсності (недійсності) правочинів між позивачем та ТОВ «Електрон-Технотрейд», а також не встановлено доказів вини посадових осіб ТОВ НВФ «Дніпротехсервіс».

Згідно ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, 228 (в редакції на момент правовідносин) ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Аналізуючи вказані норми цивільного законодавства та податкового законодавства, суд апеляційної інстанції виходить з того, що в даних правовідносинах слід встановлювати безпосередньо умисел на укладання правочину, що порушує публічний характер, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави обох сторін у договорі та вважає, що одна сторона не може нести відповідальність за незнання умислу другої сторони за умови виконання ними всіх умов договору.

Вироком суду не встановлено порушення позивачем податкового законодавства та не спростовано реальність господарських операцій, які мали місце між позивачем та контрагентами.

Докази, які є у матеріалах справи, на думку суду апеляційної інстанції, свідчать про реальність господарських операцій, у результаті яких відбулися реальні зміни майнового стану позивача, а тому висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про нікчемність правочинів між позивачем та контрагентами є необґрунтованим, а прийняте податкове повідомлення-рішення незаконним.

За таких обставин, суд не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати.

Керуючись, ст. 195, ст. 197, ст. 198, п.3 ч.1 ст. 202, ст. 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Дніпротехсервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №0000328811 від 07.04.2011 року.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Д.В. Чепурнов