Ухвала суду № 29730551, 07.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р.

справа № 2а-11323/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелор» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Камелор» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, де просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2010 року №0000042305/1902 про відмову в наданні бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 3910597 грн. В обґрунтовані позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Камелор» посилалось на те, що правомірність формування податкового кредиту за результатами господарських операцій з контрагентами підтверджується первинними фінансово-господарськими документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 25.01.2010 року №0000042305/1902, від 10.02.2010 року №0000042305/1/3957, від 19.04.2010 року №0000042305/2/12407, від 05.07.2010 року №0000042305/3/20171 про відмову в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у сумі 3910597,00 грн. Постанова, зокрема обґрунтована тим, що позивачем було правомірно сформовано податковий кредит, а, отже, висновок відповідача про порушення законодавства при визначенні різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2010 року є помилковим.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року ухвалити нове рішення, де відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Камелор» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 24.10.2006 року.

У період з 11.01.2010 року по 19.01.2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська на підставі направлення від 11.01.2010 року №1 та наказу від 11.01.2010 року №1 проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартістю, напрям відшкодування – на розрахунковий рахунок платника, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 року по 31.10.2009 року.

За результатами перевірки складено акт №90/23-305/34681900 від 19.01.2010 року, в якому зафіксовано, зокрема, порушення: п. 1.4 ст. 1, п. 1.8 ст. 1, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п. 7.7.1 п. 7.7.ст..7, п.п 7.7.2 п. 7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР, що діяв на час спірних відносин, а саме ТОВ “Камелор” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ на 12 3910597,00 грн. за операціями здійснення передоплати за полувагони виробництва ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод” на адресу ТОВ ДК “Техенергопостачання”.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000042305/0/1902 від 25.01.2010 року, про відмову в наданні бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 3910597,00 грн. За наслідками адміністративного оскарження вказане повідомлення-рішення залишено в силі та додатково винесено податкові повідомлення – рішення від 10.02.10 р. №0000042305/1/3957, від 19.04.10 р. №0000042305/2/12407, від 05.07.10 р. №0000042305/3/20171.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору від 29.09.2009 року №092/09 підприємством ТОВ “Камелор” здійснена передплата за полувагони у кількості 280 шт. моделі 12-783 виробництва ВАТ “Крюковський вагонобудівний завод» у сумі 72000000,00 грн., у тому числі ПДВ 12000000,00 грн. ТОВ ДК “Техенергопостачання”, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.09.2009 р. №611 та від 30.09.2009 р. №608.

Відповідно до отриманої від ТОВ ДК «Техенергопостачання» накладної від 30.09.2009 року №04 ТОВ «Камелор» включено суму ПДВ до складу податкового кредиту вересня 2009 року.

В акті перевірки також зазначено, що згідно бази даних ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська підприємством ТОВ ДК «Техенергопостачання» у вересні, жовтні 2009 року не сплачувало до бюджету податок на додану вартість.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем було правомірно сформовано податковий кредит.

Відповідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №(168/197-ВР) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №(168/197-ВР) встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно чинного законодавства виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит не залежить від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб’єктами господарювання. Несплата продавцем або його контрагентом ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Слід зазначити, у разі, коли контрагенти позивача, чи треті особи, не виконали свого зобов’язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки, саме, щодо них. Вищезазначені факти, встановлені під час перевірки позивача не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду – без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 198 ч.1 п. 1, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: А.В. Суховаров