Постанова № 29729168, 26.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р. Справа №805/1247/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковилиній А.А.,

з участю:

представника позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у сумі 428,56 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2013 року Мангуська міжрайонна державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФО-П ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості з єдиного податку у сумі 428,56 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що станом на 23 січня 2013 року за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку у розмірі 428,56 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем податкового зобов'язання за основним боргом у розмірі 214,60 грн. та штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням у розмірі 213,96 грн. Позивач зазначив, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку у розмірі 428,56 грн.

Позивач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник позивача 25 лютого 2013 року через канцелярію суду надав письмове клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача, в якій підтвердив наявність податкового боргу станом на 25 лютого 2013 року у розмірі 428,56 грн.

Відповідно до відомостей Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (арк. справи 4) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи. За таких обставин суд вважає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повідомлений про дату, час і місце розгляду адміністративної справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов'язання з єдиного податку.

Відповідач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зареєстрований фізичною особою - підприємцем 15 лютого 2006 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_4, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 4). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 23 липня 2012 року № 112/10/18-113 відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби 17 лютого 2006 року за № 835 (арк. справи 3).

24 січня 2012 року відповідач подав до Державної податкової інспекції у Володарському районі, правонаступником якої є відповідач, заяву про застосування спрощеної системи оподаткування № 856/10. Відповідно до заяви, діяльністю відповідача є загальне будівництво будівель і нові роботи з заміни, реконструкції, відновлення; надання інших індивідуальних послуг. Обрана ставка єдиного податку - 20%, група 2 (арк. справи 5). На підставі наданої заяви відповідачу видане свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_3 від 21 травня 2012 року (арк. справи 17).

Заборгованість відповідача зі сплати основного боргу з єдиного податку у розмірі 214,60 грн. утворилася внаслідок несплати податкового зобов'язання за вересень 2012 року.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Підпунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 294.4 статті 294 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Згідно рішення Республіканської сільської ради від 15 лютого 2012 року № VI/20-196 ставка єдиного податку для платників другої групи, яким у справі є відповідач, на місяць становить 20 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, що складає 214,60 грн. (арк. справи 18).

У відповідності з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Так, 20 серпня 2012 року на підставі акта камеральної перевірки № 525/17-2980107797 від 13 серпня 2012 року (арк. справи 8-9) податковим органом у відношенні відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001381700, яким збільшено грошове зобов'язання з єдиного податку на суму 321,90 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 321,90 грн. (арк. справи 7).

Як свідчать матеріали адміністративної справи наведене податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем особисто в день його винесення, що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення-рішення (арк. справи 7).

Приписами підпункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вказано, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Проте, незважаючи на сплив 10-ти денного терміну з дня отримання відповідачем означеного податкового повідомлення-рішення, грошове зобов'язання визначене останнім відповідачем не сплачене.

Як підтверджується зворотнім боком облікової картки, яка міститься в матеріалах справи, за відповідачем з урахуванням переплати обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 428,56 грн. (арк. справи 16).

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Мангуською міжрайонною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби 25 вересня 2012 року ФО-П ОСОБА_1 виставлена податкова вимога № 122, яку відповідач отримав особисто 25 вересня 2012 року, про що свідчить його підпис на корінці вказаної вимоги (арк. справи 4).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, починаючи з 25 вересня 2012 року (дата формування податкової вимоги) по 26 лютого 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим направлена податкова вимога № 122 від 25 вересня 2012 є чинною.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету підлягає стягненню заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 428,56 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у сумі 428,56 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість з єдиного податку у сумі 428,56 грн. (чотириста двадцять вісім грн. 56 коп.) на користь місцевого бюджету Республіканської сільської ради, на рахунок № 31514970700223, отримувач Володарське УК/с. Республіка, код платежу 18050410, МФО 834016, код ОКПО 37691885, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 26 лютого 2013 року.

Повний текст постанови складений 01 березня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.