ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 лютого 2013 року 10:59 № 826/1301/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщук І.О. , суддів Погрібніченко І.М. Шулежко В.П. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. вирішив адміністративну справу
за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Державної виконавчої служби України Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречух Олега Ярославовича провизнання протиправною та скасування постанови про заміну сторони виконавчого провадження ВП №32546141 від 15.01.2013, зобов'язання вчинити дії За участю представників сторін:
від позивача: Медведєва С.В. (посвідчення №6526)
від відповідача 1 та 2: Гречух О.Я. (дов.від 21.12.2012 №2.7-4.4/4.4/1946)
вільний слухач: ОСОБА_3
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.02.2013 року в 10 год. 59 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
В С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги заявлені про визнання протиправною та скасування постанови від 15.01.2013 ВП №32546141 про зміну сторони виконавчого провадження з моменту її прийняття; визнання протиправними дії державного виконавця по винесенню постанови від 15.01.2013 ВП №32546141; зобов'язання державного виконавця усунути допущене порушення та зупинити дію постанови від 15.01.2013 ВП №32546141.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що відповідачем 2 при винесенні постанови від 15.01.2013 не враховано те, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва не ліквідовано, він знаходиться на стадії припинення; відповідно до Указу Президента України від 19.12.2011 №1168/2011 утворено Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, про що 23.12.2011 внесено запис в Єдиному державному реєстрі Мінекономрозвитку; позивач не є правонаступником Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, як юридичної особи, а лише виконує функції в частині формування державної політики з питань розвитку підприємництва.
Тобто, на думку представника позивача, відповідачами при винесенні оскаржуваної постанови не дотримано ст. 104 Цивільного кодексу України, абз.3 ч.1 ст.4, ч.5 ст.5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та п.2.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №489/20802.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів 1 та 2 позовні вимоги не визнав, зазначив, що діяв в межах та у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №489/20802, тому будь-яких порушень в своїх діях норм чинного законодавства не вбачає.
В судовому засіданні представник відповідачів 1 та 2 підтримав свою позицію та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду про наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 1Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606 (надалі - Закон №606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як встановлено матеріалами справи, в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа №2а-17349/11/2670 за позовом ОСОБА_3 до міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2012 у справі № 2а-17349/11/2670, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 18.10.2012, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2012 у справі № 2а-17349/11/2670 на підставі заяви ОСОБА_3, змінено сторону виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва, виданого 26.04.2012 у справі № 2а-17349/11/2670 про поновлення ОСОБА_3 на посаді; стягнення з Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за період з 21.02.2011 до дня поновлення на посаді, зобов'язання працевлаштувати ОСОБА_3 на рівнозначній посаді.
На виконання вимог ухвали суду від 07.11.2012, державним виконавцем постановою від 15.01.2013 внесено зміну назви сторони виконавчого провадження, зокрема, боржника у виконавчому провадженні з Державного комітету України з питань регуляторної політики на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Листом від 18.01.2013 №12-0-35-567/5-9 відповідачем скеровано постанову від 15.01.2013 на адресу позивача.
Вимогою відповідача 2 від 05.02.2013 №567/5-9 зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в 3-денний строк з моменту отримання вимоги, виконати виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва, виданого 09.05.2012 по справі № 2а-17349/11/2670, в частині виплати ОСОБА_3 середнього заробітку за період з 21.02.2011 до дня працевлаштування.
З огляду на вищенаведене судова колегія частково погоджується з позицією позивача та зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 264 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження (абз.2 ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч.3 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2012 було замінено сторону виконавчого провадження.
Як зазначалось позивачем, 28.11.2012 на виконання вимог ч.3 ст. 186 КАС України було подано апеляційну скаргу, однак станом на 29.01.2013 будь-яка інформація щодо відкриття апеляційного провадження до позивача не надходила.
23.01.2013 позивачем була отримана постанова від 15.01.2013 ВП №32546141 про заміну сторони у виконавчому провадження на підставі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2012 по справі №2а-17349/11/2670.
Суд вважає, що відповідачами при винесенні оскаржуваної постанови від 15.01.2013 ВП №32546141 не дотримано ч.1 ст. 254 КАС України, тобто не враховано право позивача на апеляційне оскарження ухвали від 07.11.2012, оскільки постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч.1 ст. 254 КАС України).
За таких підстав суд вважає, що постанова від 15.01.2013 ВП №32546141 про зміну сторони виконавчого провадження підлягає скасуванню, а дії державного виконавця щодо її винесення визнаються протиправними.
Крім того суд зазначає, що в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки державний виконавець не повинен встановлювати факт ліквідування, припинення, або реорганізації суб'єкта владних повноважень, оскільки наділений лише тими правами та обов'язками, які визначені у ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» .
Також суд зазначає, що позовні вимоги про зупинення дії постанови ВП №32546141 від 15.01.2013 не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана постанова визнана судом протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Під час підготовки справи до судового розгляду та розгляду справи по суті, крім іншого, судом було досліджено питання необхідності залучення до участі в справі як третьої яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, який є стягувачем у виконавчому провадження. Присутній в судовому засіданні ОСОБА_3 будь-які клопотання щодо суті позовних вимог не заявляв, своєї думки щодо адміністративного позову не висловлював.
У даному випадку справа полягає у наданні правової оцінки діям відповідача та перевірці, чи була постанова, яку оскаржує позивач, прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено): добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 53 КАС України встановлено, що якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вилинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
З огляду на викладене, а також встановлені частиною п'ятою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України скорочені строки розгляду даної категорії справ, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення до участі в справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, оскільки судове рішення цій справі не може вплинули на його права і обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія Окружного адміністративного суду міста Києва,-
ПОСТАНОВИЛА:
Позовні вимоги Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Державної виконавчої служби України, державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречух Олега Ярославовича, задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної виконавчої служби України від 15.01.2013 ВП №32546141 про зміну сторони виконавчого провадження з моменту її прийняття.
Визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречух Олега Ярославовича по винесенню постанови про зміну назви сторони виконавчого провадження від 15.01.2013 ВП №32546141.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Головуючий суддя І.О. Іщук
Судді І.М. Погрібніченко
В.П. Шулежко
Судове рішення № 29726331, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 26.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/1301/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: