Постанова № 29725476, 27.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/17780/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 година 50 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І.,

при секретарі Ковальському А.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не з'явився,

представника третьої особи (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції) - Бєльдіна П.О.,

третя особа (ОСОБА_4) - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції та ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_5 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Жовтневого відділення державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними.

Позивач просить визнати неправомірними дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції щодо оцінки нежитлового приміщення номер 21-22, загальною площею 71,6 кв.м, що розташоване в будинку номер АДРЕСА_1.

Позов мотивовано невідповідністю висновків про вартість майна, що оцінюється, зроблених експертом ОСОБА_4, вартості цього майна в договорі іпотеки, не взяттям до уваги того, що на даний час площа оціненого приміщення істотно збільшена, не застосуванням усіх методичних підходів оцінки майна та тим, що експерт ОСОБА_4 не був ознайомлений з об'єктом оцінки, не виїжджав та не оглядав нежитлове приміщення.

Відповідач у призначене на 27.02.2013 року судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання даної справи. У попередніх судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на повне дотримання вимог Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) під час здійснення оцінки майна боржника, надав суду матеріали виконавчого провадження ВП № 32010023, письмових заперечень не надав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.01.2013 року залучено до участі у розгляді даної справи, в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції та ОСОБА_4.

Представник третьої особи (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції) проти позову заперечував, надав заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких вважає, що оцінку майна було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Третя особа ОСОБА_4 в призначене судове засідання не з'явився, у судовому засіданні 21.02.2013 року надав заяву, відповідно до якої просив розглядати справу без його участі.

У судовому засіданні 27.02.2013 року представник позивача вказав, що вимога про заборону вчиняти будь - які дії щодо відчуження нежитлового приміщення номер 21-22, загальною площею 71,6 кв.м., що розташоване в будинку номер АДРЕСА_1 є клопотанням про забезпечення позову.

Проте, судом встановлено, що позивачем не сплачено за вказаним клопотанням судовий збір в розмірі, встановленому п.п.7 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, у зв'язку з неоплатою позивачем судового збору, вказане клопотання судом не розглядається.

Повно та всебічно дослідивши всі обставини даної справи, визначившись з правовою нормою, яку слід застосувати до спірних відносин, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі матеріалів виконавчого провадження ВП № 32010023 судом встановлено наступні обставини, що стосуються предмету даного позову.

Постановою від 04.04.2012 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП № 32010023 з примусового виконання виконавчого напису № 1803 від 30.03.2012 року приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про звернення стягнення на нежитлове приміщення номер 21-22, загальною площею 71,6 кв.м., що розташоване в будинку номер АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_7 та ОСОБА_5, котрий до 11.07.2008 року мав прізвище ОСОБА_7.

Згаданий виконавчий напис містить відомості про те, що зазначене нежитлове приміщення на підставі договору іпотеки, посвідченого 27.05.2008 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_8 по реєстру № 3332, передане в іпотеку Відкритому акціонерному товариству "Райффайзен банк Аваль", податковий номер 14305909, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лєскова,буд. 9, рахунок № 29093131 у Донецькій ОД П АЇ "Райффайзен банк Аваль", податковий номер 23346741, МФО 335076, в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 014/07-155/143 від 20.05.2008 року, прострочення чергового платежу за яким настало 15.01.2011 року.

Вищевказаною постановою було накладено арешт на нежитлове приміщення номер 21-22 (двадцять один-двадцятьдва), загальною площею 71,6 кв. м., у будинку номер АДРЕСА_1, що належить боржнику ОСОБА_5.

12.04.2012 року державним виконавцем було складено відповідний акт опису та арешту вказаного майна.

Предметом даного адміністративного позову позивачем визначено визнання неправомірними дій державного виконавця щодо оцінки майна боржника у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 58 Закону, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Постановою державного виконавця від 17.04.2012 року, в порядку ст. 58 Закону, було призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_4 (свідоцтво № НОМЕР_1 від 12.04.2005 року).

09.06.2012 року суб'єктом оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_4 складено звіт про оцінку ринкової вартості майна в повній формі, відповідно до висновку якого про вартість майна, що оцінюється, ринкова вартість згаданого майна складає 400448,57 грн. (а.с. 16).

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 58 Закону, державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Позивач вказує, що не отримував від відповідача повідомлень про проведення вищевказаної оцінки чи відомостей про її результати.

На підставі матеріалів виконавчого провадження, судом встановлено, що відповідач належним чином повідомляв позивача про результати визначення вартості та оцінки майна, на які посилається позивач у позовній заяві.

Так, листом від 14.06.2012 року, державний виконавець повідомив позивача про те, що згідно звіту про проведення оцінки вищевказаного майна, його ринкова вартість складає 400448,57 грн. та запропонував позивачу з'явитись до ВДВС для ознайомлення зі звітом про оцінку майна.

Частина 1 ст. 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу будь - яких заперечень чи заяв позивача щодо незгоди з проведеною оцінкою майна. У судовому засіданні представник позивача вказав на те, що такі заперечення відповідачу не направлялись.

Суд зазаначає, що посилання позивача на невідповідність вартості оціненого майна вартості цього майна в договорі іпотеки, не взяття до уваги того, що на даний час площа оціненого приміщення істотно збільшена, не застосування усіх методичних підходів оцінки майна та на те, що експерт ОСОБА_4 не був ознайомлений з об'єктом оцінки, не виїжджав та не оглядав нежитлове приміщення, були досліджені судом у судовому засіданні, проте, не приймаються з наступних підстав.

Суд констатує, що фактично вказане обгрунтування підстав позову є спробою позивача встановити юридичні факти та оскаржити правомірність результатів оцінки майна, яка була здійснена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання - ОСОБА_4, а не відповідачем, що не є предметом даного позову, яким є оскарження дій державного виконавця.

Враховуючи викладене, проаналізувавши ст. 58 Закону, суд зазначає, що у випадку залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна, державний виконавець безпосередньо не проводить оцінку майна, а лише повідомляє сторони виконавчого провадження про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам та у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна.

Таким чином, відповідачем, під час примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 № 1803 від 30.03.2012 року про звернення стягнення на нежитлове приміщення номер 21-22, загальною площею 71,6 кв.м., що розташоване в будинку номер АДРЕСА_1 не було допущено порушень Закону України "Про виконавче провадження" щодо оцінки майна позивача, як боржника у виконавчому провадженні.

З огляду на викладене, суд визнає позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-154, 158-163, 167, 181, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, відмовити повністю.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 27 лютого 2013 року.

Постанову буде складено в повному обсязі протягом п'яти днів з дня проголошення її вступної та резолютивної частин.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.