Рішення № 29723112, 20.02.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/255/13- ц

пр. № 2/759/1836/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Лук'яненко Л.М..

при секретарі : Гаман А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Укрдорзв'язок" про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпуску, грошової компенсації за період затримки виплат коштів при розрахунку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Державного підприємства "Укрдорзв'язок" про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпуску, грошової компенсації за період затримки виплат коштів при розрахунку та моральної шкоди.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він працював в ДП «Укрдорзв'язок» на посаді провідного інженера в період з 19 січня 2012 р. по 03 травня 2012 року. 03 травня 2012 року його було звільнено з роботи у зв'язку з поданою заявою та видано на руки трудову книжку. При звільненні ДП «Укрдорзв'язок» йому не була виплачена заробітна плата в сумі 6 296, 89 грн. за період з 01 лютого 2012 року по 03 травня 2012 року. 13 липня 2012 р. він звернувся до ДП «Укрдорзв'язок» з претензією - вимогою в якій попрохав відповідача виплатити заробітну плату та компенсацію за не використану відпустку за вище вказаний період. З урахуванням заяви поданої в судовому засіданні про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача на його користь 6 296, 89 гривень - заборгованої та невиплаченої заробітної плати; 524.74 гривень- компенсації за невикористану відпустку; 18890,64 - грошової компенсації за період затримки коштів при розрахунку та моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, яка виражена у моральних стражданнях, які він поніс через тривалу невиплату заробітної плати.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, на підтвердження чого в матеріалах справи є письмова заява.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до трудової книжки (а.с. 5) був прийнятий на роботу в Державного підприємства "Укрдорзв'язок" на посаду провідного інженера відповідно до наказу №07-к від 19.01.2012 року. Наказам № 32-к від 03.05.2012 року звільнено з роботи на підставі ст. 38 КЗпП за власним бажанням.

При звільненні, в порушення законодавства, відповідачем не був проведений розрахунок з позивачем.

Згідно статті 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організацій, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Враховуючи, що відповідач доказів поважності причини невиплати належних працівникові при звільненні сум не надав, суд дійшов висновку, що було порушено право позивача на отримання заробітної плати при звільненні, а отже задоволенню підлягає вимога щодо виплати невиплаченої заробітної плати у сумі 6 296,89 гривень, 524.74 гривень- компенсації за невикористану відпустку; 18890,64 - грошової компенсації за період затримки коштів при розрахунку.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Приймаючи до уваги, характер та ступінь вини відповідача та сукупності інших негативних наслідків, що настали для позивача, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 1 000 грн. у відшкодування моральної (немайнової) шкоди та на підставі ст. 1167 ЦК України, задовольнивши позовні вимоги в цій частині частково.

Згідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності, крім того позов визнав.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 116 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Укрдорзв'язок" про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпуску, грошової компенсації за період затримки виплат коштів при розрахунку та моральної шкоди- задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Укрдорзв'язок" (вул. Чалого, 3, м. Київ, 03179, код ЄДРПОУ 05422987 р/р 26007020419001 в ПАТ «Укрінбанк» м. Київ, МФО 300142 свідоцтво платника податків № 36383754, ІПН 054229826576 ) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ПІК НОМЕР_1) заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у сумі 6 296,89 гривень, 524.74 гривень - компенсації за невикористану відпустку; 18890,64 - грошової компенсації за період затримки коштів при розрахунку, моральну шкоду в розмірі 1000 гривень, загальною сумою 26 712 (двадцять шість тисяч сімсот дванадцять) гривень 27 копійок.

Стягнути з Державного підприємства "Укрдорзв'язок" (вул. Чалого, 3, м. Київ, 03179, код ЄДРПОУ 05422987 р/р 26007020419001 в ПАТ «Укрінбанк» м. Київ, МФО 300142 свідоцтво платника податків № 36383754, ІПН 054229826576 ) в дохід держави (одержувач: УДКСУ у Святошинському районі, ЄДРПОУ: 37962074, Банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, Рахунок: 31212206700009 ,код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050; «Судовий збір», Святошинський р/с, 02896733) судовий збір в розмірі 267 (двісті шістдесят сім) грн. 12 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Лук'яненко Л.М.