Ухвала суду № 29722074, 04.03.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1007/5295/12 Головуючий у І інстанції Шинкар А.ОПровадження № 22-ц/780/514/13 Доповідач у 2 інстанції Білоконь О.В.Категорія 26 04.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

25 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Сержанюка А.С.,

суддів: Білоконь О.В., Коцюрби О.П.,

при секретарі: Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 10 серпня 2011 року відповідач взяв у нього в борг гроші в сумі 120 000 гривень, які зобов'язався повернути до 10 квітня 2012 року, про що надав письмову розписку.

Відповідач частково виконав своє зобов'язання, повернувши лише 7100 грн.

Залишок боргу в сумі 112 900 грн. до цього часу не повернуто, тому позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг у сумі 112900 грн. та 1129 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він не брав у ОСОБА_3 суми, яка зазначена у розписці, яку він підписав під примусом з його сторони.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, виходив із того, що відповідач не виконав свого зобов'язання, та не повернув у повному обсязі гроші позивачу за договором позики.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно ст.ст. 1046-1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того саму роду і такої самої якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності з вимогами ч. 1,3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що відповідач взяв у позивача в борг гроші в сумі 120 000 грн., які зобов'язався повернути до 10 квітня 2012 року, що підтверджується розпискою від 24 лютого 2012 року (а.с.5).

Матеріали не містять даних, які б свідчили про передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок, разом з тим позивач ОСОБА_3 визнає, що відповідач повернув йому 7100 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду, що відповідач не виконав зобов'язання та не повернув гроші позивачу за договором позики у розмірі 112900 грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт написання розписки саме ним, відповідачем не заперечується та стверджується позивачем, тому ця обставина в силу вимог ч.1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Обставини, визнані сторонами, згідно із ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не брав гроші у вказаному у розписці розмірі, а розписка була написана під примусом позивача є необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано доказів, що договір позики був укладений під впливом обману чи насильства чи доказів його безгрошовості, також відповідач не оспорював договір позики як правочин, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Таким чином, суд обґрунтовано дійшов висновку про доведеність позовних вимог, та про їх задоволення.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновків суду, рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді :