Ухвала суду № 29722066, 28.02.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1003/11130/12 Головуючий у І інстанції Дмитренко А.М.Провадження № 22-ц/780/1246/13 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С.Категорія 24 28.02.2013

УХВАЛА

Іменем України

25 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Воробйової Н.С.

суддів : Верланова С.М., Березовенко Р.В.

при секретарі- Бобку О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 26 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», третя особа АТ «Банк Фінанси та Кредит» про захист прав споживача, стягнення страхового вішкодування та збитків

Встановила :

Позивач звернувся до суду з названим позовом.

Посилався на те, що 22.11.2007 року він придбав автомобіль «Chery T11 Tiqqo»; 13.11.2009 року він оформив довіреність на ОСОБА_4 на право експлуатації та керування вказаним автомобілем.

17.11.2010 року між ним та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, за яким застраховано вказаний вище транспортний засіб.

Вказував, що 07.10.2011 року близько 23 год.40 хв. за місцем проживання ОСОБА_4 на подвір»ї будинку АДРЕСА_1 сталася пожежа, під час якої вогнем було знищено та пошкоджено майно, в т.ч. згорів повністю його автомобіль, а також документи, які в ньому знаходилися. Причиною пожежі стало необережне повадження з вогнем невстановленою особою, що підтверджується Актом про пожежу.

У зв»язку з настанням страхового випадку, він звернувся до відповідача про виплату йому страхового відшкодування, але листом від 16.11.2011 року відповідач відмовив йому у страхових виплатах, оскільки розцінив пожежу як підпал і визнав, що це не є страховим випадком.

Позивач просив стягнути з відповідача за договором страхування 72 585,95 грн. відповідно до оцінки автотоварознавчого дослідження, 725,85 грн. компенсації знецінення коштів внаслідок інфляції,1348,30 грн. в рахунок сплати 3 % річних за прострочення виконання зобов»язаня, 670 грн. витрат по експертизі, 15968,90 грн. договірну пеню, 10000 грн. пені згідно закону «Про захист прав споживачів», а всього 101299 грн.

У ході розгляду справи позивач уточнив свої вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування у межах страхової суми- 64000 грн., 640 грн. інфляційних витрат, 1299,28 грн. в рахунок сплати 3 % річних за прострочення виконання зобов»язаня, 670 грн. витрат по експертизі, 15808 грн.- договірну пеню, 18881 грн. пені згідно закону «Про захист прав споживачів», а всього 101299 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 26.12.2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 57984,80 грн. інфляційні кошти в розмірі 579,85 грн., 1119,98 грн.- 3 % річних за прострочення виконання зобов»язаня, 13826,43 грн. договірну пеню,733,11 грн.- судовий збір, а всього 70044,17 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати рішення суду з підстав невідповідності вимогам матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст..979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст..982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов»язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк дії договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст..8 Закону України « Про страхування» страховий випадок- це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов»язок страховика здійснювати виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій особі або іншій третій особі.

Згідно ст..629 ЦК України договір є обов»язклвим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно роз»ясень Верховного Суду України оскільки зобов»язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов»язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК України.

По справі встановлено, що між ОСОБА_2 та ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» (ПАТ АСК «Омега») 17.11.2010 року було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №012-07-0317/20, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов»язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «Chery T11 Tiqqo», 2007 року випуску, держ. номер НОМЕР_1, строком дії- до 22.11.2011 року (а.с.22-23).

П.п.2.4-3.5 договору визначено дійсну вартість транспортного засобу на дату укладання договору - 68000 грн., розмір страхової суми - 64000 грн. , визначено перелік страхових випадків, розмір франшизи, вказано особи, які допущені до керування транспортним засобом - ОСОБА_2, ОСОБА_4

Згідно довіреності ОСОБА_2 від 13.11.2009 року ОСОБА_4 надано право на експлуатацію автомобіля (а.с.11).

Судом встановлено, що 07.10.2011 року близько 23 год.30 хв. за місцем проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 сталася пожежа, під час якої вогнем було знищено автомобіль «Chery T11 Tiqqo», який стояв в господарчій будівлі на подвір»ї будинку. Пожежею також знищено саму будівлю та речі домашнього вжитку, що зберігалися в ній, документи, що знаходилися в автомобілі, дах будинку на площі 08 кв.м. і дерев»яний паркан довжиною 8 метрів. Дані обставини підтверджуються Актом про пожежу від 10.10.2011 року, відмовним матеріалом Білоцерківського МВ ГУ МВС України за №7862 за жовтень 2011 року, копією постанови про відмову в порушені кримінальної справи від 14.10.2011 року(а.с.19, 21).

Згідно наведеної постанови в порушені кримінальної справи за ст..196 КК України по факту виникнення загорання належного ОСОБА_4 майна відмовлено за п.2 ч.1 ст.6 КК України та зазначено, що ймовірною причиною пожежі є необережне повадження з вогнем невстановленою особою, проведеними заходами не надалось можливість встановити особу, причетну до виникнення пожежі( а.с.21 зв.).

В Акті про пожежу від 10.10.2011 року вказано, що ймовірною причиною пожежі є необережне повадження з вогнем невстановленою особою (а.с.19).

На виконання умов договору страхування 10.10.2011 року ОСОБА_4, як представник ОСОБА_2 за довіреністю від 13.11.2009 року, звернувся до АСК «Омега» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, а 07.11.2011 року надав відповідний пакет документів (а.с.24,150).

У зв»язку із зверненням страхувальника, представником страхової компанії проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та складено акт від 10.10.2011 року, в якому було зазначено, що автомобіль повністю знищено при пожежі (а.с.25).

Листом АСК «Омега» від 16.11.2011 року позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв»язку з тим, що вказану вище подію не було визнано страховим випадком відповідно до умов договору страхування, оскільки страховик вважав, що у даному випадку мав місце підпал, а особу, яка спричинила пожежу, не встановлено (а.с.32).

Згідно з п.5.22 договору страхування до числа страхових випадків віднесено пожежу, вибух.

Згідно п.5.1.22 договору страхування, не визнаються страховими випадками випадки, які настали внаслідок або під час підпалу, окрім випадків, коли встановлено винну особу.

Допитаний в судовому засіданні свідок-ст.інспектор ВзПНПД БРУ ГУ МВС України в Київській області показав, що при виїзді та огляді місця пожежі, яка сталася в будинку АДРЕСА_1, жодних ознак підпалу виявлено не було.

З матеріалів справи видно, що за клопотанням представника страхової компанії по справі було призначено судову пожежно-технічну експертизу, яку було виконано експертами відділу вибухотехнічних та пожежно-технічних досліджень НДЕКЦ ГУ МВС України у Київській області.

Згідно висновку експерта за № 47-в від 12.11.2012 року у механізмі виникнення пожежі, що мала місце 07.10.2011 року по АДРЕСА_1 внаслідок якої вогнем було знищено автомобіль «Chery T11 Tiqqo» д. н.з . НОМЕР_1, вбачається, що за визначеним дослідженнями місцем розташування осередку пожежі, причина її виникнення, з більшою вірогідністю, пов»язана з виникненням джерела запалювання внаслідок необережного поводження з вогнем при використанні виробів полум»яної чи тліючої дії (а.с.130-135).

Ухвалюючи рішення про задоволення частково позовних вимог позивача, суд дійшов висновку, що пожежа, що мала місце 07.10.2011 року в АДРЕСА_1 в результаті якої було знищено автомобіль «Chery T11 Tiqqo», 2007 року випуску, держ. номер НОМЕР_1, що належить позивачу є страховим випадком згідно до умов договору страхування, укладеним між позивачем та відповідачем та вважав, що відмова страховика щодо виплати страхового відшкодування є необґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, оскільки він ґрунтується на обставинах та матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Доводи відповідача про те, що у даному разі мав місце підпал обґрунтовано відхилено судом. Будь-які дані про те, що автомобіль позивача було знищено шляхом умисних дій ( підпалу), що спричинили пожежу, матеріали справи не містять, докази цьому відповідач не надав.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів того, що згорів при пожежі саме його автомобіль не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, експерт-спеціаліст ОСОБА_5 надав суду відповідні фото пошкодженого пожежею автомобіля та показав суду, що він проводив його огляд, ідентифікувати транспортний засіб можливо за номером кузова, де розпізнаються 10 елементів із 17, за державними номерними знаками, які знаходилися на обгорівшому автомобілі і, хоча документи на автомобіль були знищені при пожежі, дані для індифікації автомобіля вказані в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та в договорі страхування, копія яких знаходяться в страховій компанії, а також надані АТ «Банк Фінанси та кредит».

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 є неналежним позивачем, оскільки вигодонабувачем в договорі страхування транспортного засобу визначено АТ «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Центральне РУ», але останній з вимогами до страхової компанії не звертався, колегія вважає необґрунтованими.

Відповідно до п.7.1.3 страхового договору, вигодонабувач має право на отримання частини страхового відшкодування в межах кредиторської заборгованості страхувальника перед вигодонабувачем (а.с.22 зв.).

Як видно з матеріалів справи, банк (вигодонабувача за договором) залучено у справі як третю особу, самостійні вимогами на предмет спору банк не заявляв, в наданій на час розгляду справи банком довідці зазначив, що позивач ОСОБА_2 повністю розрахувався з банком, кредитна заборгованість відсутня, претензій до ОСОБА_2 не має (а.с.148).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Колегія суддів погоджується також з розміром страхового відшкодування, визначеного судом, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. По справі встановлено, що при визначені розміру страхового відшкодування судом враховано умови договору, а саме пунктів 9.1, 9.2, 9.6 договору, висновок автотоварознавчого дослідження щодо розміру збитків у зв»язку з пошкодження автомобіля «Chery T11 Tiqqo».

Рішення в цій частині відповідає вимогам закону та положенням страхового договору, укладеного між позивачем та відповідачем.

З огляду на викладене, колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія

Ухвалила :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 26 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: