Постанова № 29721454, 26.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/17690/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 година 28 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І.,

при секретарі судового засідання Ковальському А.В.,

за участю:

представника позивача - Маркіна О.О.,

представника відповідача - Райкової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1 за період з 01.07.2012 по 01.12.2012 року в розмірі 2 637 685,06 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області звернулось до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1 за період з 01.07.2012 по 01.12.2012 року в розмірі 2 637 685,06 гривень.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) та п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663( надалі Інструкція № 21-1) передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Надав уточнення до позовної заяви вказавши, що позивачем помилково заявлено суму позову до ВП «Шахти Чайкіно» на 01.12.2012 року по відшкодуванню пільгових пенсій відповідно до п. «б-з» за період з 01.07.2012 по 01.12.2012 року в розмірі 2 637 685,06 гривень. Вірною сумою позову до ВП «Шахти Чайкіно» на 01.12.2012 року по відшкодуванню пільгових пенсій відповідно до п. «а» за період з 01.07.2012 по 01.12.2012 року є сума в розмірі 4 382 923,72 гривень.

Представник відповідача в судовому засіданні надала заяву зі змісту якої відповідачем не заперечується заборгованість у розмірі 3 973 896,75 гривень, проте він заперечує щодо стягнення заборгованості по пенсіонерах яким призначена пенсія до 01.01.04 року в розмірі 409 026,97 гривень.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, яку слід застосувати до спірних відносин, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, та яким призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 1

Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області в спірних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Законом України від 31.05.2005 року № 2613-IV, який набрав чинності з 01.01.2006 року, внесено зміни до Прикінцевих положень вищевказаного Закону.

Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб. Так зі змісту статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті положень статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок, за яким витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.

Оскільки судом встановлено, що спір між сторонами стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених, хоча і працівникам, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, але відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ (список № 1), то з урахуванням наведених положень законодавства суд приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку таких пенсій.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 10.10.2011 року по подібній справі № 21-62а11, чим усунув неоднакове застосування вказаних норм права.

Питання стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначаються Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

На виконання наведеного пункту інструкції органом УПФУ були складені та направлені відповідачу для відшкодування відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по працівниках відповідача за період з 01.07.2012 по 01.12.2012 року на загальну суму 4 382 923,72 гривень.

З акту звірення розрахунків по пільгових пенсіях за списком 1 за період з 01.07.2012 року по 01.12.2012 року по Відокремленому підрозділу «Шахта Чайкіно» Державного підприємства «Макіїввугілля» встановлено, що за відокремленим підрозділом «Шахта Чайкіно» Державного підприємства «Макіїввугілля» відповідно до відомостей Пенсійного фонду рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 4 382 923,72 гривень, відповідачем самостійно визначено суму заборгованості в розмірі 3 973 896,75 гривень.

Відповідачем не визнано заборгованість в розмірі 409 026,97 гривень по пенсіонерах яким призначена пенсія до 01.01.04 року.

Щодо зазначених обставин, встановлених судом, у сторін немає розбіжностей.

Аналіз вищенаведених положень Закону № 1058-IV дає підстави для висновку про те, що із набранням ним чинності (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 25.09.2012 року у подібній справі № 21-293а12, чим усунув неоднакове застосування вказаних норм права.

Відповідно до ч.2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки не вносив.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки судом встановлено, що позивач за період з 01.07.2012 по 01.12.2012 року поніс витрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача в розмірі 4 382 923,72 гривень, враховуючи, що обов'язок з відшкодування позивачу цих витрат законодавством покладено на відповідача, приймаючи до уваги невідшкодування відповідачем цих витрат та наявність на день розгляду справи заборгованості у зазначеному розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФУ є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись п.п. 2, 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. «а» ст. 13, ст. 14, ст. ст. 27-28 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, ст.ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1 за період з 01.07.2012 по 01.12.2012 року в розмірі 4 382 923,72 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (код ЄДРПОУ 32442295) на користь Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1 за період з 01.07.2012 по 01.12.2012 року в розмірі 4 382 923 (чотири мільйони триста вісімдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять три) гривень 72 (сімдесят дві) копійки.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 26 лютого 2013 року, в присутності представників сторін.

Постанова складена у повному обсязі 1 березня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.