Рішення № 29721264, 07.02.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р.

Справа № 5027/955/2012.

За позовом національного університету водного господарства та природокористування, м. Рівне

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мехтрансбуд», м. Новодністровськ

про стягнення заборгованості – 34012,14 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: національний університет водного господарства та природокористування звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «Мехтрансбуд» з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 34012,14 грн., з яких 33500 грн. основного боргу та 512,14 грн. трьох процентів річних.

Свій позов позивач обґрунтовує обставинами, пов’язаними з неналежним виконанням з боку відповідача умов договору на створення науково-технічної продукції від 01.04.2009 №4-333.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 24.12.2012 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 10.01.2013.

09 січня 2012 року від відповідача через канцелярію суду (вх.№78) надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач позов не визнає у зв’язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Ухвалою від 10.01.2013, у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 30.01.2013.

Присутній у судовому 30.01.2013 засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача при цьому проти позову заперечує, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 30.01.2013, оголошено перерву до 07.02.2013.

На день вирішення спору представники сторін у судове засідання не з’явились, що не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

01 квітня 2009 року між Національним університетом водного господарства та природокористування та товариством з обмеженою відповідальністю «Мехтрансбуд» укладено договір №4-333 на створення науково-технічної продукції (надалі – Договір), за яким позивач, як виконавець, зобов’язався за дорученням відповідача, як замовника, здійснити розробку «Наукового супроводу та незалежного геотехнічного контролю при будівництві ґрунтових споруд Дністровської ГАЕС».

Відповідно до пункту 2.1. Договору за створену і прийняту науково-технічну продукцію, замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну грошові кошти в сумі 40500 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до Протоколу погодження договірної ціни за науково-технічну продукцію (Додаток №2 до Договору) сторонами досягнута домовленість про договірну ціну створення (передачі) науково-технічної продукції в розмірі 40500 грн., в тому числі ПДВ.

Додатковою угодою №1 до Договору, яка є його невід’ємною частиною продовжено термін виконання робіт до 30.12.2010, а також затверджено календарний план виконання робіт.

30 січня 2011 року відповідачем підписано акт здачі-приймання науково-технічної продукції за договором №4-333 від 01.04.2009 року, в якому вказано, що науково-технічна продукція «Науковий супровід та незалежний геотехнічний контроль при будівництві ґрунтових споруд Дністровської ГАЕС» задовольняє умовам договору і технічного завдання і оформлена в належному вигляді. Договірна ціна складає 40500 грн., які замовнику належить перерахувати виконавцю.

28.12.2010 року замовником перераховано на рахунок виконавця грошові кошти в розмірі 7000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунка позивача за 29.12.2010.

Відповідно до пункту 2.1. Договору оплата за створену і прийняту науково-технічну продукцію здійснюється поетапно з авансовим платежем.

При цьому, строки внесення інших (крім авансового) платежів у Договорі не обумовлено.

Відповідно до вимог частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу (претензія №001-742 від 11.05.2012) 18.05.2012 року, кінцевий строк оплати настав 26 травня 2012 року.

Відповідно до пункту 4.1. Договору за невиконання або незадовільне виконання зобов'язань за цим договором виконавець і замовник несуть майнову відповідальність згідно чинного законодавства.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами існували зобов’язальні правовідносини, що виникли на підставі Договору. Позивачем, як виконавцем за Договором, виконані обумовлені в цьому договорі, роботи. Відповідачем зазначені роботи прийнято – про що свідчить часткова оплата вартості цих робіт, підписаний акт виконаних робіт та акти звірки взаєморозрахунків.

Єдина обставина на яку відповідач посилається як на підставу неможливості задоволення позову – пропущення позивачем строку позовної давності, позов не спростовує, оскільки позивачем пред’явлено суду підписаний сторонами без жодних заперечень акт від 30.01.2011. Враховуючи, що в Договорі сторонами не обумовлено строк опати вартості виконаних робіт, такий строк в силу вимог частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України настає у семиденний строк від дня пред'явлення відповідачу вимоги про сплату боргу, тобто такий строк настав незалежно від дати підписання акту виконаних робіт, 26 травня 2012 року.

Водночас, відповідачем й не доведено факт підписання акту в травні 2009 року – за місяць після укладення самого Договору, оскільки вищезазначені подані позивачем докази, такі як акт здачі-приймання науково-технічної продукції від 30.01.2011, докази його отримання відповідачем 02.02.2011 (витяг з журналу реєстрації актів виконаних робіт), додаткова угода №1 до Договору, якою продовжено термін виконання робіт, затверджений сторонами календарний план виконання цих робіт, докази часткової оплати вартості виконаних робіт та інші докази, свідчать про правомірність вимог позивача.

За таких обставин позов в частині стягнення 33500 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком розмір 3% річних за період з 26.05.2012 по 27.11.2012 становить 512,14 грн., і підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мехтрансбуд» (м. Новодністровськ, Чернівецької області, мікрорайон промбаза, код 31621079) на користь Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне, вул. Соборна, 11, одержувач: Національний університет водного господарства та природокористування, ЄДРПОУ: 02071116, р/р31253272210591, МФО833017, код 02071116, банк ГУДКСУ в Рівненський області м. Рівне. Свідоцтво платника податку 24935003, ІПН 020711117160) 34012,14 грн. заборгованості, (33500 грн. основного боргу та 512,14 грн. трьох процентів річних) та судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

3. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 11.02.2013.

Суддя О.В. Гончарук