Постанова № 29720617, 28.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2013 року 09:54 № 2а-16906/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.11.2012р.,за участю:

позивача - Гнатюк К.В.

відповідача - Перепелюк О.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.11.2012р. №0005512220, №0005522220, №0005542220 та №0005562220.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку Державного підприємства «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру» за результатами якої складено акт від 07.11.2012р. №516/22-205/578378412 про результати проведення документальної позапланової перевірки Договору про Спільну діяльність ДП «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Стіл Хоукс» (код ЄДРПОУ 36482441) за період з 01.10.2011р. по 30.06.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 статті 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Стіл Хоукс» в загальному розмірі 565 944грн., в тому числі по періодам: 4 квартал 2011 року - 185 020грн., 1 квартал 2012 року - 154 655грн. та 2 квартал 2012 року - 226 269грн.; п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, п. 201.10 статті 201 ПК України Договором про СД ДП «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру» занижено ПДВ на загальну суму 2305821грн., у тому числі по періодах: листопад 2011 року - 292608грн., грудень 2011 року - 406900грн., січень 2012 року - 265379грн., лютий 2012 року - 188163грн., березень 2012 року - 247924грн., квітень 2012 року - 316992грн., травень 2012 року - 362940грн., червень 2012 року - 224915грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в травні 2012 року на суму 92077грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду в травні 2012 року на суму 29236грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 23.11.2012р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0005522220, яким за порушення п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 статті 138 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 3 071 835,25грн., в тому числі основний платіж - 2 618 355грн. та штрафні санкції - 453 480,25грн.; №0005512220, яким за порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, п. 201.10 статті 201 ПК України позивачу збільшено ПДВ на загальну суму 3 458 731,50грн., в тому числі основний платіж - 2 305 821грн. та штрафні санкції - 1 152 910,50грн.; №0005542220, яким за порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України позивачу зменшено розмір від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ у розмірі 92 077грн. за травень 2012 року та №0005562220, яким за порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України позивачу зменшено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду з ПДВ у розмірі 29 236грн. за травень 2012 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «Стіл Хоукс» (Виконавець) укладені Договори №06/2012 від 05.06.2012р. №03.05.2012р. №05/2012, №04/2012 від 02.04.2012р., №03/2012 від 01.03.2012р., №02/2012 від 01.02.2012р., №01/2012 від 03.01.2012р., №05-12/2011 від 01.12.2011р., №04-11/2011 від 01.11.2011р. про надання аналітичних послуг, відповідно до яких Замовник дає завдання, а Виконавець зобов'язується відповідно до завдання Замовника надати йому за плату аналітичні послуги. На підтвердження факту постачання Виконавцем Замовнику аналітичних послуг відповідно до умов цього Договору складається акт про надання аналітичних послуг.

На виконання умов вказаних Договорів сторонами складені та підписані Акти про надання послуг №17 від 07.06.2012р., №35 від 12.06.2012р., №100 від 18.06.2012р., №231 від 26.06.2012р., а також виписані податкові накладні №17 від 07.06.2012р. на суму 499872грн., №35 від 12.06.2012р. на суму 499872грн., №100 від 18.06.2012р. на суму 451104грн., №231 від 26.06.2012р. на суму 451104грн., Акт №19 від 07.05.2012р., №20 від 07.05.2012р., №24 від 07.05.2012р., №41 від 07.05.2012р., №42 від 07.05.2012р., №43 від 07.05.2012р., №56 від 07.05.2012р., №57 від 07.05.2012р., №85 від 15.05.2012р., №70 від 15.05.2012р., №74 від 15.05.2012р., №79 від 15.05.2012р., №80 від 15.05.2012р., №81-84 від 15.05.2012р., №91-96 від 17.05.2012р., №87 від 17.05.2012р., №240 від 29.05.2012р., №266 від 31.05.2012р., податкові накладні №19 від 07.05.2012р., №84 від 15.05.2012р., №70 від 15.05.2012р., №74 від 15.05.2012р., №79 від 15.05.2012р., №81 від 15.05.2012р., №80 від 15.05.2012р., №83 від 15.05.2012р., №57 від 07.05.2012р., №56 від 07.05.2012р., №43 від 07.05.2012р., №42 від 07.05.2012р., №41 від 07.05.2012р., №24 від 07.05.2012р., №20 від 07.05.2012р., №87 від 17.05.2012р., №91 від 17.05.2012р., №92 від 17.05.2012р., №93 від 17.05.2012р., №94 від 17.05.2012р., №96 від 17.05.2012р., №95 від 17.05.2012р., №240 від 29.05.2012р.,№266 від 31.05.2012р., Акт №150 від 02.04.2012р., №11 від 04.04.2012р., №40 від 11.04.2012р., №74 від 19.04.2012р., податкові накладні №150 від 27.04.2012р., №74 від 19.04.2012р., №40 від 11.04.2012р., №11 від 04.04.2012р., Акт від 12.03.2012р. №19, №30 від 15.03.2012р., №90 від 28.03.2012р., податкові накладні №19 від 12.03.2012р., №30 від 15.03.2012р., №90 від 28.03.2012р., Акт №19 від 08.02.2012р., №24 від 09.02.2012р., №54 від 22.02.2012р., податкові накладні №19 від 08.02.2012р., №24 від 09.02.2012р., №54 від 22.02.2012р., Акт №14 від 10.01.2012р., №19 від 12.01.2012р., №55 від 19.01.2012р., №69 від 25.01.2012р., податкові накладні №14 від 10.01.2012р., №19 від 12.01.2012р., №55 від 19.01.2012р., №69 від 25.01.2012р., Акт №7 від 06.12.2011р., №12 від 09.12.2011р., №30 від 14.12.2011р., №35 від 16.12.2011р., №44 від 21.12.2011р., податкові накладні №7 від 06.12.2011р., №12 від 09.12.2011р., №30 від 14.12.2011р., №35 від 16.12.2011р., №44 від 21.12.2011р., Акт №12 від 03.11.2011р., №28 від 09.11.2011р., №40 від 21.11.2011р., №50 від 29.11.2011р., податкові накладні №12 від 03.11.2011р., №28 від 09.11.2011р., №40 від 21.11.2011р., №50 від 29.11.2011р.

Податковий орган дійшов висновку, що вказані вище Договори не спричинять настання правових наслідків, з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи судом вбачається, що ТОВ «Стіл Хоукс» зареєстровано Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією та перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС. Стан платника « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Від ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС отримано висновок наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Стіл Хоукс» (службова записка №627 від 26.06.2012р.). Висновок за квітень 2012 року.

Опитаний засновник підприємства ОСОБА_3 пояснив, що немає ніякого відношення до реєстрації та фінансово - господарської діяльності підприємства. В ході відпрацювання було встановлено факти щодо проведення розрахунків з підприємствами з ознаками фіктивності, що свідчить про відсутність реального здійснення постачання товарів (робіт, послуг) та здійснення безтоварних операцій. У ТОВ «Стіл Хоукс» у вересні, жовтні 2011 року, січні - квітні 2012 року відсутній об'єкт оподаткування ПДВ операцій з контрагентами - постачальниками в розумінні ст. 188 ПК України.

ТОВ «Стіл Хоукс» здійснювало діяльність, спрямовану на отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

Також, до управління податкового контролю від управління оподаткування юридичних осіб надійшов висновок №260/15-214 від 20.06.2012р. до податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року №9027182764 від 17.05.2012р. Згідно даного висновку підприємством сформовано податковий кредит у квітні 2012 року за рахунок податкової накладної №150 від 27.04.2012р., отриманої від постачальника ТОВ «Стіл Хоукс» на суму 75 184грн. В результаті співставлення з даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що постачальником ТОВ «Стіл Хоукс» вищезазначена податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована.

Дану податкову накладну віднесено до реєстру податкових накладних за квітень 2012 року, який подано з декларацією на ПДВ до ДПІ у Подільському районі м. Києва, але не внесена до Єдиного реєстру податкових накладних продавцем, чим порушено п. 201.10 статті 201 ПК України.

Податкова накладна №150 дата виписки 27.04.2012р. з реєстраційним номером 9023168596 в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня.

Частиною першою статті 55 ГК України передбачено: суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи вищевикладене, договори, укладені між позивачем та ТОВ «Стіл Хоукс» не спричиняли реального настання правових наслідків.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим дня виконання сторонами.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відповідно п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України "... суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснені як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності".

Відповідно п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відповідно п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України "Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, уразі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також - через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи».

Крім того, відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України згідно якого "... не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами... ".

Відповідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат відносяться - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.138.5.1 п.138.5 ст.138 Податкового кодексу України «... Датою виникнення валових витрат є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків, або дата оприбуткування товарів, робіт (послуг)».

Таким чином, суд погоджується з висновками податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Стіл Хоукс» в розмірі 565 944грн., в тому числі по періодам: 4 квартал 2011 року - 185 020грн., 1 квартал 2012 року - 154 655грн. та 2 квартал 2012 року - 226 269грн.; про заниження ПДВ на суму 2305821грн., у тому числі по періодах: листопад 2011 року - 292608грн., грудень 2011 року - 406900грн., січень 2012 року - 265379грн., лютий 2012 року - 188163грн., березень 2012 року - 247924грн., квітень 2012 року - 316992грн., травень 2012 року - 362940грн., червень 2012 року - 224915грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в травні 2012 року на суму 92077грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду в травні 2012 року на суму 29236грн.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Нафта» до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень - рішень.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 23.11.2012р. №0005512220, №0005522220, №0005542220 та №0005562220, а тому адміністративний позов Державного підприємства «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Державному підприємству «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 04.03.2013р.

Суддя В.В. Амельохін