Ухвала суду № 29720138, 27.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року справа №2а/1270/8407/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Куліш А.М.

за участі представника позивача Попова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 р. в справі № 2а/1270/8407/2012 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в обґрунтування якого зазначило, що на підставі акту камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2012 р. № 8/153/01423122 від 20.07.2012 р. відповідачем 13.08.2012 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000071601, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 86319 грн., з яких 57546 грн. - основний платіж, 28773 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Підставою для збільшення суми грошового зобов'язання є висновок відповідача про порушення позивачем п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України в частині декларування в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за травень 2012 р. збільшення залишку від'ємного значення в сумі 57546 грн. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість з наступних підстав. Сума податку на додану вартість в розмірі 57546 грн. задекларована позивачем до відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 р., проте, податковим повідомленням-рішення № 0000031601 від 17.01.2012 р., позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування в даній сумі. В подальшому дана сума відображена позивачем у рядку 23.1 декларації за травень 2012 р. у відповідності до наданої йому відповідачем податкової консультації.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000071601 від 13.08.2012 р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 р. в задоволенні позов відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій апелянт з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом не взято до уваги, що Податковим кодексом України встановлено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій формі. Оскільки позивачем суму податку на додану вартість відображено у рядку 23.1 декларації у відповідності до податкової консультації, яка не скасована, збільшення суми грошового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій є неправомірним. Також апелянт зазначає, що сума від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 57546 грн., в бюджетному відшкодуванні якої по податковій звітності за квітень 2011 р. відмовлено податковим повідомлення-рішенням № 0000031601 від 17.01.2012 р., розрахована правильно, що підтверджується змістом акту перевірки № 35/160/01423122.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Товариство з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Брянківський завод бурового устаткування», зареєстровано виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 01423122, перебуває на податковому обліку в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено що Алчевською ОДПІ проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2012 р. ТДВ «Брянківський завод бурового устаткування», за результатами якої складено акт № 4/153/01423122. Перевіркою встановлено заниження (таблиця 3) суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 р.

Крім того, Алчевською ОДПІ проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2012 р. ТДВ «Брянківський завод бурового устаткування», за результатами якої складено акт № 8/153/01423122. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України в частині заниження суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 р.

На підставі акту перевірки від 20.07.2012 р. № 8/153/01423122 відповідачем 13.08.2012 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000071601, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 86319 грн., в тому числі за основним платежем - 57546 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28773 грн.

Органом державної податкової служби при перевірці та складанні акту використано податкову звітність з податку на додану вартість за квітень 2011 р. з урахуванням акту про результаті камеральної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Брянківський завод бурового устаткування» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 р. від 28.12.2011 р. № 35/160/01423122.

Підставою для збільшення суми грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій є встановлення в ході перевірки декларування позивачем в рядку 23.1 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 р. збільшення залишку від'ємного значення в сумі 57546 грн.

Судом першої інстанції правильно визначено, що предметом доказування в даній справі є наявність правових підстав для віднесення позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 57546,00 грн. до рядка 21.3 зі знаком «+» податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 р., яка заявлена до бюджетного відшкодування у квітні 2011 р. на рахунок платника у банку, та в наданні відшкодування якої відмовлено податковим повідомленням-рішенням від 17.01.2012 р. № 0000031601.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з неправильності відображення суми податку на додану вартість в розмірі 57546 грн. у податковій декларації за травень 2012 р., оскільки цей період не є наступним податковим періодом за періодом відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що позивачем подана до органу державної податкової служби податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2011 р., в рядку 23 якої задекларована до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість в розмірі 85414,00 грн. 28.12.2011 р. відповідачем проведено камеральну перевірку ВАТ «Брянківський завод бурового устаткування» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 р., в ході якої не підтверджена правомірність отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у квітні 2011 р. у розмірі 57546,00 грн. За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 р. № 0000031601 про відмову у наданні бюджетного відшкодування на суму 57546,00 грн. Податкове повідомлення-рішення № 0000031601 від 17.01.2012 р. про відмову у наданні бюджетного відшкодування в сумі 57546 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 р. позивачем не оскаржувалось.

Позивач листом від 23.03.2012 р. просив Алчевську ОДПІ надати консультацію з питання, чи має право платник податку на додану вартість суми податку, які були заявлені до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, після відмови у наданні бюджетного відшкодування податковим повідомленням-рішенням форми «В3», віднести до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Алчевською ОДПІ позивачу надана податкова консультація з цього питання, в якій зазначено, що у разі, якщо за наслідками перевірки податковим органом виявлено відсутність права на отримання платником податку бюджетного відшкодування та складено податкове повідомлення-рішення за формою «В3», то в десятиденний термін від дня отримання цього податкового повідомлення-рішення заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість зменшується у картці особового рахунку такого платника податку на суму, у відшкодуванні якої відмовлено. На суму податку на додану вартість, у відшкодуванні якої відмовлено, збільшується сума від'ємного значення, що відображається платником зі знаком «+» у рядку 23.1 податкової декларації з податку на додану вартість звітного періоду.

На підставі отриманої консультації Алчевської ОДПІ (лист від 19.04.2012 р.) позивачем збільшено від'ємне значення зі знаком «+» у рядку 21.3 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 р. на суму 57546,00 грн.

Відповідно до п. 4.6.7 розділу V наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за N 197/18935, рядок 21.3 декларації з податку на додану вартість передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби. Вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України N 1492 від 25.11.2011 р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228, який також містить пункт п. 4.6.7 розділу V тотожного змісту.

Відтак, позивачем залишок від'ємного значення за квітень 2011 р. включено до рядку 21.3 податкової декларації за травень 2012 р. для збільшення від'ємного значенення. Тобто, позивач відніс суми податку на додану вартість, у відшкодуванні якої було відмовлено податковим органом у грудні 2011 р., шляхом збільшення суми від'ємного значення у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 р., який не є наступним податковим періодом за результатами камеральної перевірки від 28.12.2011 р.

Крім того, позивачем збільшено суму від'ємного значення у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 р. на суму 57546 грн., яка відображена зі знаком „+" у рядку 21.3, проте, ця сума від'ємного значення не підтверджена камеральною перевіркою щодо правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Більш того, відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 0000031601 від 17.01.2012 р. відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на цю суму податку, податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалось.

Пунктами 200.1 та 200.2 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У відповідності до пп. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки позивачем залишок від'ємного значення в розмірі 57546 грн. неправомірно відображений у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 р., є правомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомлення-рішенням, відповідно, є правильним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до ст. 123 Податкового кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України в частині того, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, оскільки надана позивачу податкова консультація не містить посилання на можливість збільшення суми від'ємного значення на суму податку на додану вартість, у відшкодування якої відмовлено, у будь-якому податковому періоді.

Також не приймаються колегією суддів доводи апелянта про те, що сума від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 57546 грн., в бюджетному відшкодуванні якої по податковій звітності за квітень 2011 р. відмовлено податковим повідомлення-рішенням № 0000031601 від 17.01.2012 р., розрахована правильно, що підтверджується змістом акту перевірки № 35/160/01423122, оскільки податкове повідомлення-рішення, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування є чинним, а акт перевірки № 35/160/01423122 не містить фактів на підтвердження правильності розрахунку цієї суми.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 р. в справі № 2а/1270/8407/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 р. в справі № 2а/1270/8407/2012 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 01.03.2013 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.