Ухвала суду № 29720109, 26.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року справа №2а/0570/16499/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Лях О.П.,

суддів Нікуліна О.А.,Попова В.В.

при секретарі судового засідання - Гуринович А.Б.

за участю

представників позивача - Бабенка О.Є., Латиніної А.М.,

представників відповідача - Псарева О.В., Гриненко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 р. у справі № 2а/0570/16499/2012 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове представництво "Альянс" до Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.11.2012 року, 26.11.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове представництво «Альянс» звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000801541 від 20 листопада 2012 року, № 0000791541 від 20 листопада 2012 року, № 0013141542 від 26 листопада 2012 року, № 0013151542 від 26 листопада 2012 року, № 0000811541 від 26 листопада 2012 року.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі актів перевірки №2831/15-2/20345072 від 02 листопада 2012 року та № 2947/15-2/20345072 від 16 листопада 2012 року. Підставою зазначених донарахувань стали висновки податкового органу про нікчемність угод між позивачем та ТОВ «Кристал Трейд», які позивач вважає необґрунтованими.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 р. позов задоволено .

В апеляційній скарзі відповідач та під час апеляційного розгляду справи представники відповідача просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивують порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечували, надали письмові заперечення.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області ДПС провела документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислового представництва «Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування та перерахування до бюджету сум податку на додану вартість і податку на прибуток по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Трейд» код ЄДРПОУ 3724865 за період липень 2011 року, за результатами якої було складено акт № 2831/15-2/20345072 від 02 листопада 2012 року та встановлено порушення:

- ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216. ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТПП «Альянс» при придбанні товарів у ТОВ «Кристал Трейд»;

- п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) у результаті чого завищено податковий кредит на суму 1130458 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до декларації за липень 2011 року на суму 32891 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет по декларації за липень 2011 року на суму 1097567 грн.;

- пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) у результаті чого завищено валові витрати на суму 5652288 грн., у тому числі за ІІ-III квартал 2011 року на суму 5652288 грн., що призвело до заниження чистої суми податку на прибуток на суму 1282534 грн., у тому числі за II-ІII квартал 2011 року на суму 1282534 грн. у тому числі за II-III квартал 2011 року

на суму 1282534 грн.

20 листопада 2012 року ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000791541 згідно з п.54.3 ст. 54 та п.58.1 ст.58, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі акту перевірки № 2831/15-2/20345072 від 02 листопада 2012 року за порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1603167,50 грн.. з яких 1282534 грн. - основний платіж, 320633,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- № 0000801541 згідно з п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі акту перевірки № 2831/15-2/20345072 від 02 листопада 2012 року за порушення п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1640350, 50 грн., з яких 1097567 грн. за основним платежем, 548783,5 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0000811541 згідно з п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі акту перевірки № 2831/15-2/20345072 від 02 листопада 2012 року за порушення п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим було зменшено розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 32891 грн.

Крім того, ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування та перерахування до бюджету сум податку на додану вартість і податку на прибуток по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Трейд» код ЄДРПОУ 3724865 за період квітень, травень 2011 року за результатами якої було складено акт № 2947/15-2/20345072 від 16 листопада 2012 року, та встановлено порушення:

- ч.1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 288 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТПП «Альянс» при придбанні товарів у ТОВ «Кристал Трейд»;

- п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) у результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 1680533 грн., у тому числі у квітні 2011 року на суму 621231 грн. та у травні 2011 року на суму 1059302 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 1680533 грн., у тому числі по декларації за квітень 2011 року на суму 621231 грн. та за травень 2011 року на суму 1059302 грн.;

- п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено валові витрати на суму 8402665 грн., у тому числі за П квартал 2011 року на суму 8402665 грн., що призвело до заниження чистої суми податку на прибуток на суму 1915487 грн., у тому числі за II квартал 2011 року на суму 1915487 грн.

26 листопада 2012 року ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0013141542 згідно з п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі акту перевірки № 2947/15-2/20345072 від 16 листопада 2012 року за порушення:

п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2520799 грн., з яких за основним платежем - 1680533,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 840266,50 гри.;

- № 0013151542 згідно з п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі акту перевірки № 2947/15-2/20345072 від 16 листопада 2012 року за порушення: п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим було збільшено суму.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 23 грудня 2010 року між ТОВ «Кристал Трейд» (Продавець) та ТОВ «ТІШ Альянс» (Покупець) було укладено договір №1, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити нафтопродукти у відповідності до умов договору с додатковими угодами до нього.

01 червня 2011 року між ТОВ «Кристал Трейд» (Продавець) та ТОВ «ТПП Альянс» (Покупець) було укладено додаткову угоду № 1/1 про зміну реквізитів у зв'язку зі зміною директора у ТОВ «ТІШ Альянс».

Крім того, між ТОВ «Кристал Трейд» (Продавець) та ТОВ «ТПП Альянс» (Покупець) були укладені додаткові угоди: від 01.04.2011 року №17, від 04.04.2011 року № 18, від 23.04.2011 року № 20, від 27.04.2011 року № 21, від 29.04.2012 року № 22, від 02.05.2011 року № 23, від 06.05.2011 року № 24, від 14.05.2011 року № 25, від 20.05.2011 року № 26, від 27.05.2011 року № 27, від 07.07.2011 року № 36, від 11.07.2011 року № 37, від 15.07.2011 року № 38, від 18.07.2011 року № 39, від 20.07.2011 року № 40, від 21.07.2011 року № 41, від 22.07.2011 року № 42, згідно до яких продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та сплатити нафтопродукти за цінами та в обсягах, які вказані у таблиці зазначених угод.

Фактичне виконання умов зазначеного договору (у періоді, що перевірявся податковим органом), підтверджується наступними документами:

- податковими накладними № 1 від 07.07.2011 року, № 2 від 07.07.2011 року, № 3 від 11.07.2011 року, № 4 від 12.07.2011 року, № 5 від 12.07.2011 року, № 6 від 12.07.2011 року, № 7 від 12.07.2011 року, № 8 від 15.07.2011 року, № 9 від 15.07.2011 року, № 10 від 18.07.2011 року, № 11 від 21.07.2011 року, № 12 від 21.07.2011 року, № 13 від 22.07.2011 року, № 14 від 22.07.2011 року, № 15 від 25.07.2011 року, № 16 від 25.07.2011 року, № 17 від 25.07.2011 року, № 18 від 25.07.2011 року, № 19 від 25.07.2011 року, № 20 від 25.07.2011 року;

- актами прийому - передачі № 00000000054 від 07.07.2011 року, № 00000000055 від 07.07.2011 року, № 00000000056 від 11.07.2011 року, № 00000000057 від 12.07.2011 року, № 00000000058 від 12.07.2011 року, № 00000000059 від12.07.2011 року, № 00000000060 від 12.07.2011 року, № 00000000061 від 15.07.2011 року, № 00000000062 від 15.07.2011 року, №

0000000063 від 18.07.2011 року, № 00000000064 від 21.07.2011 року, № 00000000065 від 21.07.2011 року, 00000000066 від 25.07.2011 року, № 00000000068 від 22.07.2011 року, № 00000000069 від 25.07.2011 року, № 00000000070 від 22.07.2011 року, № 00000000071 від 25.07.2011 року, № 00000000072 від 25.07.2011 року, № 00000000073 від 25.07.2011 року;

- податковими накладними № 1 від 02.05.2011 року, № 2 від 06.05.2011 року, № 3 від 06.05.2011 року, № 4 від 06.05.2011 року, № 5 від 14.05.2011 року, № 6 від 19.05.2011 року, № 7 від 20.05.2011 року, № 8 від 26.05.2011 року, № 9 від 28.05.2011 року, № 10 від 29.05.2011 року, № 11 від 29.05.2011 року;

- актами прийому - передачі № 00000000032 від 02.05.2011 року, № 00000000033 від 06.05.2011 року, № 00000000034 від 06.05.2011 року, № 00000000035 від 06.05.2011 року, № 00000000036 від 16.05.2011 року, № 00000000037 від 20.05.2011 року, № 00000000038 від 28.05.2011 року, № 00000000039 від 29.05.2011 року, № 00000000040 від 29.05.2011 року, № 00000000041 від 27.05.2011 року;

- податковими накладними № 1 від 01.04.2011 року, № 2 від 04.04.2011 року, № 3 від 15.04.2011 року, № 4 від 20.04.2011 року, № 5 від 21.04.2011 року, № 6 від 23.04.2011 року, № 7 від 27.04.2011 року, № 8 від 29.04.2011 року;

- актами прийому - передачі № 00000000026 від 01.04.2011 року, № 00000000027 від 04.04.2011 року, № 00000000028 від 15.04.2011 року, № 00000000029 від 23.04.2011 року, № 00000000030 від 27.04.2011 року, № 00000000031 від 29.04.2011 року.

Розрахунки по господарським операціям між ТОВ «Кристал Трейд» та ТОВ «ТІШ Альянс» здійснювались в повному обсязі, що підтверджується виписками з банку. Заборгованість ТОВ «ТІШ Альянс» перед ТОВ «Кристал Трейд» відсутня.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, визначено поняття первинних документів та їх обов'язкові реквізити.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, первинні документи, надані позивачем у повному обсязі та складені з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Відповідно до п. 138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.6. ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, перелік яких, зазначений в п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Доводи податкового органу щодо нікчемності укладених правочинів у актах перевірки грунтуються на висновках актів № 92/232/37284865 від 21.11.2011 р. та № 109/232/37284865 від 21.11.2011 року, які отримані від Броварської ОДПІ Київської області ДПС, відповідно яких ТОВ «Кристал Трейд» має ознаки нереального здійснення фінансово-господарських операцій по контрагенту ТОВ «ТПП Альянс», крім того на підприємстві відсутні основні фонди, кількість працюючих складає 1 особа, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності за квітень, травень, липень 2011 року. Крім того, відповідач зазначив про відсутність заявок позивача на поставку нафтопродуктів, що передбачено вищезазначеними договорами.

Однак, діюче податкове законодавство не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), у разі відсутності можливості перевірки його контрагента, а також розбіжностей між податковими зобов'язаннями продавця - ТОВ «Кристал Трейд» та податковим кредитом покупця - ТОВ «ТПП Альянс».

На підтвердження перевезення, приймання та зберігання поставлених нафтопродуктів по спірним угодам від ТОВ «Кристал Трейд» позивачем було надано Договір № Зхр від 01 січня 2011 року між ТОВ «ТІШ Альянс» (Клієнт) та ТОВ «Минос» (Зберігач) про надання послуг із зберігання, відповідно до якого Зберігач зобов'язується за винагороду надавати Клієнтові послуги з приймання, зливу, відвантаження і зберігання нафтопродуктів протягом терміну дії цього договору.

11 січня 2011 року між ТОВ «ТПП Альянс» (Клієнт) та ТОВ «Минос» (Зберігач) було укладено додаткову угоду до договору на надання послуг із зберігання, згідно до якої Клієнт має право поставляти на зберігання товар згідно п. 2.2 цього Договору та здійснювати повернення шляхом прямого розвантаження Товару з залізничних цистерну автоцистерни.

Крім того, транспортування нафтопродуктів здійснювалося залізничним транспортом, що підтверджується залізничними накладними за квітень, травень та липень 2011 року. Отримувачем поставлених в адресу ТОВ «ТПП Альянс» нафтопродуктів було ТОВ «Минос» згідно з договором № 3хр від 01.01.2011 року, за яким воно надавало ТОВ «ТПП Альянс» послуги по прийманню, зберіганню та відпуску нафтопродуктів. Договір №3хр надавався позивачем під час перевірки, однак не знайшов відображення в акті перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений договір з ТОВ «Минос» був виконаний в повному обсязі, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме:

- залізничними накладними за липень 2011 року;

- залізничними накладними № 43836204 від 02.05.2011 року, № 43869767 від 06.05.2011 року, № 43870534 від 10.05.2011 року, № 45159639 від 13.05.2011 року, № 43985019 від 20.05.2011 року, № 44060689 від 17.05.2011 року, № 44067692 від 28.05.2011 року. № 44072874 від 29.05.2011 року, № 44073070 від 29.05.2011 року;

- залізничними накладними № 32676348 від 05.04.2011 року, № 43606425 від 04.04.2011 року, № 43693647 від 14.04.2011 року, № 43771823 від 23.04.2011 року, № 43796556 від 22.04.2011 року, №43819051 від 29.04,2011 року;

- актами приймання нафтопродуктів за кількістю № ПР-0000010 від 26.04.2011 року, № ПР-0000009 від 17.04.2011 року, № ПР-0000007 від 09.04.2011 року, № ПР-0000006 від 06.04.2011 року, № АН-0000077 від 31.05.2011 року, № АН-0000074 від 24.05.2011 року, № ПР-0000018 від 19.05.2011 року, № ПР-0000016 від 10.05.2011 року, № ПР-0000017 від 10.05.2011 року, № ПР-0000015 від 06.05.2011 року, № ПР-0000014від 03.05.2011 року, № ПР-0000013 від 01.05.2011 року, № АН-0000079 від 02.06.2011 року, № АН-0000078 від 01.06.2011 року, № АН-0000080 від 02.06.2011 року, № ПР-0000033 від 01.08.2011 року, № ПР-0000025 від 18.07.2011 року, № ПР-0000029 від 25.07.2011 року, № ПР-0000031 від 27.07.2011 року, № ПР-0000026 від 19.07.2011 року, № ПР-0000028 від 23.07.2011 року, № АН-0000101 від 27.07.2011 року, № ПР-0000023 від 11.07.2011 року, № ПР-0000024 від 16.07.2011 року, № АН-0000100 від 16.07.2011 року;

Також з матеріалів справи вбачається, що транспортування з нафтобази ТОВ «Минос» на АЗС позивача здійснювалось бензовозами, що підтверджується товарно-транспортними накладними /Т.2 а.с. 34-250, Т.3 а.с.1-51/.

Відповідач в акті перевірки та його представники під час апеляційного розгляду справи зазначали, що в наданих залізничних накладних не вказаний код ЄДРПО ТОВ «Минос», що на думку податкового органу є порушення вимог чинного законодавства,

Однак, Правилами оформлення перевізних документів затверджених, Наказом міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року не передбачено в залізничних накладних зазначати код ЄДРПО вантажоодержувача.

Крім того, в судовому засіданні представники відповідача заявили, що в наданих залізничних накладних ТОВ «Кристал Трейд» та ТОВ «ТПП Альянс» («Покупець») не зазначені як вантажовідправник та вантажоодержувач, тому вважають, що зазначені документи не є доказами на підтвердження перевезень нафтопродуктів по спірним угодам.

Однак, відповідно до вимог ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1.1 та п.1.2. Правил оформлення перевізних документів затверджених Наказом міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

З вищезазначеного вбачається, що в залізничних накладних відправником зазначається особа, яка безпосередньо відправляє вантаж. Чинне законодавство не передбачає обов'язкової умови того, щоб вантажовідправником товару був його поставщик . Отже, відправник та поставщик товару можуть є різними особами. При цьому, чинні Правила оформлення перевізних документів затверджених Наказом міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року не передбачають зазначати постачальника товару в залізничній накладній.

В якості відправників нафтопродуктів зазначені Харківська дирекція залізничних перевезень, ТОВ «ТД Укрнафтапром», ТОВ Компанія Інтеграл», ТОВ «Стройцентр», «Феодосійське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами», які на час виконання договорів перебували на податковому обліку за місцем реєстрації.

Згідно ч. 1 ст.215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України зазначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути, на вимогу відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, положення ст.ст. 207 - 208 Господарського кодексу України підлягають застосуванню з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 і ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким,- що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства регламентовані ст. 208 ГК України.

При кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування, але в акті відсутні посилання відповідача на відповідні докази вини.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, для висновку про нікчемність правочину вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства має бути доведеним умисел суб'єктів господарювання на вчинення такого правочину (господарського зобов'язання); намір сторін угоди на ухилення від оподаткування прибутків, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу; основних коштів, виробничих активів, безтоварність операції, тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Кристал Трейд» та ТОВ «ТПП Альянс» підтверджено первинними бухгалтерськими документами, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання обома сторонами договору на постачання нафтопродуктів та надання послуг із зберігання, що свідчить про спрямованість укладених договорів на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує зв'язок придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю. Під час перевірки позивачем були надані документи, які підтверджують використання придбаних матеріалів у власній господарській діяльності підприємства, шляхом перевезення та продажу нафтопродуктів через власну мережу АЗС. Право на визначення валових витрат та суми податку на прибуток, а також на нарахування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях придбання товару виникло в позивача на підставі зазначених договорів, укладених між ТОВ «Кристал Трейд» («Продавець») та ТОВ «ТПП Альянс» («Покупець») виконання яких підтверджено достатнім обсягом документів бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 статті 198, п.1 ч.1 статті 205, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 р. у справі № 2а/0570/16449/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове представництво «Альянс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 р. у справі № 2а/0570/16449/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 28 лютого 2013 року.

Колегія суддів: О.П. Лях

О.А. Нікулін

В.В. Попов