Ухвала суду № 29720096, 27.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Закопайло В.А

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року справа №1222/1291/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів: Міронової Г.М., Дяченко С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 25 грудня 2012 року у справі № 1222/1291/12 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 07.12.2012 року звернувся до суду з позовом до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 25 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Позивач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач з 22 травня 2011 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Розмір пенсії був обчислений при загальному стажі роботи 28 років 4 місяці 20 днів (стаж врахований до 31.12.2009 року), в тому числі стаж на підземних роботах - 8 років 8 місяців 1 день.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що в періоди з 09.06.2002 року по 06.03.2003 року, з 03.06.2009 року по 31.12.2009 року позивач перебував на обліку у центрі зайнятості як такий, що шукає роботу та отримував допомогу по безробіттю, при цьому в цей період позивач не працював та не отримував заробітну плату (дохід).

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року - на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку, що також передбачено пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України.

Крім того, ч.1 ст.40 Закону передбачено, що з періоду, за який враховується заробітні плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше як 10 відсотків тривалості страхового стажу («оптимізація заробітку»).

Відповідно до ст.41 вищевказаного Закону до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Як вбачається з заперечення пенсійного органу на позов, при призначенні пенсії позивачу заробітна плата була врахована за періоди з 01.10.1989 року по 09.03.1995 року та з 01.07.2000 року по 31.12.2009 року. При цьому загальна кількість місяців склала 143 місяця, а індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача склав - 1,72415. Після проведення «оптимізації заробітку» позивача при розрахунку коефіцієнту заробітної плати був виключений із заробітної плати безперервний період, до якого увійшов і період з 09.06.2002 року по 06.03.2003 року, коли позивач вперше перебував на обліку в центрі зайнятості, при цьому загальна кількість місяців після «оптимізації заробітку» склала 109 місяців, а індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача склав - 2,02783. При цьому виключити період з 03.06.2009 року по 31.12.2009 року, коли позивач повторно перебував на обліку в центрі зайнятості, відповідач не мав можливості, так як в даному випадку такі дії були б неправомірними та такими, що суперечать порядку визначення заробітної плати для обчислення пенсії, передбаченого ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 29).

Таким чином, дії відповідача щодо виключення періоду отримання допомоги по безробіттю з 09.06.2002 року по 06.03.2003 року при розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі, та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі, та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі, та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року за № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі, та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі, та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Згідно п.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про упорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі, та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960 року, робітникам, які переведені, направленні, або запрошені на роботу в райони Крайньої Півночі, та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі інших місцевостей країни, на умовах укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, зараховується один рік роботи в районах Крайньої Півночі, та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців роботи при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком та інвалідності. Пільги, передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі, та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за особистим бажанням та які уклали строковий трудовий договір про роботу в цих регіонах.

Пільгове обчислення трудового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового договору, або довідки, в яких зазначені періоди роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи - є трудова книжка. У разі відсутності відповідних записів у ній, стаж підтверджується порядком, який встановлено Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи, а саме з тексту адміністративного позову та копії трудової книжки позивача вбачається, що в період з 17.08.1993 року по 09.03.1995 року він працював в районах Крайньої Півночі, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці позивача ( а.с. 12 - 15).

Статтею 78 діючого на той час Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески. Відповідно до п.п.«д» п.15 Інструкції «Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування», затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.

Разом з тим, ч. 3 ст. 96 вищевказаного Закону було передбачено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо виключення із заробітної плати позивача районних коефіцієнтів та надбавок за період його роботи на Крайній Півночі є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 183-2, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 25 грудня 2012 року у справі № 1222/1291/12 залишити без задоволення.

Постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 25 грудня 2012 року у справі № 1222/1291/12 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

С.П. Дяченко