Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
25 лютого 2013 р. № 820/532/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкової Л.М., при секретарі судового засідання Сковира Л.Ю
за участю:
представника позивача - Ємельяненко Д.Д., що діє за довіреністю від 01.11.2012 року
представника відповідача - Самойленко Ю.С., діє за довіреністю від 08.10.12 № 11244/10/10-006
розглянув у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харбел" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000012204 від 16.01.2013 року.
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що правочини були укладені та виконані сторонами угоди в повному обсязі, у відповідності до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає фактичним обставинам справи, та підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на невідповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харбел" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Київському районі міста Харкова, є платником ПДВ.
Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Харбел» з питань дотримання вимого податкового законодавства України в частині взаємовідносин з ТОВ «Кірін» за травень 2012 року, за результатами якої був складений Акт перевірки № 26/224-07/21258932 від 08.01.2013 (а.с. 9-17 т. 1).
Відповідно до висновків Акту перевірки № 26/224-07/21258932 від 08.01.2013р., відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було завищено податковий кредит в деклараціях з ПДВ за травень 2012 року на суму 119426,01 грн.
На підставі Акту перевірки № 26/224-07/21258932 від 08.01.2013р. Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012204 від 16.01.2013р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 179139,0 грн., з яких: 119426,0грн. за основним платежем, 59713,0 грн. за штрафними санкціями (а.с. 8 т. 1).
З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки № 26/224-07/21258932 від 08.01.2013р. судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугували викладені в акті перевірки висновки відповідача про укладення позивачем угод з ТОВ «Кірін», які не спрямовані на реальне настання наслідків.
Суд, перевіряючи цей висновок на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.
Судом встановлено, що між ТОВ «Харбел» (покупець) та ТОВ «Кірін» (продавець) був укладений Договір купівлі-продажу № 83 від 03.05.2012р., відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності: тканину, фурнітуру, реактиви, стрічку, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначені товарно-матеріальні цінності (а.с. 29-30 т.1).
Судом встановлено, що на виконання Договору № 83 від 03.05.2012р. ТОВ «Кірін» було поставлено на адресу позивача вказані товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними № 30506 від 03.05.2012 року, № 70501 від 07.05.2012 року, № 100503 від 10.05.2012 року, № 140503 від 14.05.2012 року, № 160504 від 16.05.2012 року, № 180501 від 18.05.2012 року, № 2200502 від 22.05.2012 року, № 240504 від 24.05.2012 року (а.с. 163-170 т. 1).
Вартість вказаного товару була сплачена позивачем шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Кірін».
ТОВ «Кірін» на адресу позивача були виписані податкові накладні № 4 від 03.05.2012 року, № 8 від 07.05.5012 року, № 10 від 10.05.2012 року, № 15 від 14.05.2012 року, № 18 від 16.05.2012 року, № 23 від 18.05.2012 року, № 31 від 22.05.2012 року,№ 33 від 24.05.2012 року, № 35 від 25.05.2012 року, № 39 від 28.05.2012 року, № 41 від 29.05.2012 року, № 48 від 30.05.2012 року, № 57 від 31.05.2012 року (а.с. 176-188 т. 1).
Придбані товарно-матеріальні цінності було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 189-200 т. 1, 11 т. 2).
Судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є виробництво виробів з текстилю.
Відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2012р, в користуванні позивача знаходяться нежитлова будівля загальною площею 1006,6 кв.м. за адресою: в'їзд Вологодський 2-й, буд. 6, м. Харків, (а.с. 201-202 т. 1) Згідно з технічним паспортом на вказану будівлю, остання являє собою швацький цех (а.с. 13-18 т. 2).
Крім того, судом встановлено, у власності позивача знаходяться устаткування для виробництва виробів з текстилю.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача наявна технічна можливість здійснювати діяльність з виробництва виробів з текстилю.
Судом встановлено, що придбані позивачем у ТОВ «Кірін» товаро-матеріальні цінності були оприбутковані позивачем на складі підприємства та в подальшому передані зі складу на виробництво, що підтверджується копіями накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (а.с. 24-125 т.2) Використання товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «Кірін» у виробництві з виготовлення виробів з текстилю підтверджується накладними на передачу готової продукції, яка в подальшому була реалізована позивачем. (а.с. 183-250 т. 2, 1-3 т. 3).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ТОВ «Кірін» було виконано договір поставки, товарно-матеріальні цінності були поставлені на адресу позивача та використані останнім у власній господарській діяльності - виробництві виробів з текстилю.
Готова продукція, виготовлена з використанням товарів, придбаних у ТОВ «Кірін», була в подальшому реалізовано позивачем, що підтверджується договорами, видатковими накладними, податковими накладними.
Факт реєстрації контрагента позивача платниками податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємства - ТОВ «Кірін» на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Кірін» при укладанні і виконанні договорів купівлі-продажу взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суму 29054,0 грн., у повній відповідності до вимог ст. 198 Податкового кодексу України.
Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку оспорювались, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними.
Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень-рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.
Проте, в Акті перевірки № 26/224-07/21258932 від 08.01.2013р. суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог діючого законодавства.
Посилання відповідача в акті № 26/224-07/21258932 від 08.01.2013р. на акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кірін» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період травень 2012р. як підставу для висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, не може бути взятий до уваги судом з огляду на наступне.
З системного аналізу положень Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, суд приходить до висновку, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. Таким чином, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поза увагою відповідача залишився той факт, що як контрагент позивача, так і позивач виконували умови вищевказаних договорів, чим і підтвердили факт їх укладення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень за №0000012204 від 16.01.13р. дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, з огляду на що вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харбел" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
2. Скасувати податкове повідомлення - рішення за №0000012204 від 16.01.13 р.
3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 01 березня 2013 року.
Суддя Волкова Л.М.
Судове рішення № 29719566, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 25.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/532/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: