Ухвала суду № 29718558, 28.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. справа № 2а-3298/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Олефіренко Н.А. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року в адміністративній справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000300805/0 від 25.01.2010.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 29.12.2009 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС була проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питань своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 12.10.2009 по 12.12.2009, за результатами якої складено акт від 13.01.2010 № 7/08-05/00130926, яким встановлено порушення ВАТ «Запоріжжяобленерго» вимог пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати протягом граничних строків узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2010 № 0000300805/0, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію в розмірі 2315219,81 грн. (20%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Надаючи оцінку правомірності спірного податкового повідомлення-рішення колегія суддів встановила, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС направила 11572503,50 грн., які були сплачені згідно з платіжними дорученнями: № 11790 від 14.10.2009 з призначенням платежу «податок на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 12.10.2009 № 0000900805/0»; № 11791 від 14.10.2009 з призначенням платежу «штрафна санкція з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 12.10.2009 № 0000900805/0»; № 12535 від 26.10.2009 з призначенням платежу «податок на додану вартість за вересень 2009 року»; № 12588 від 27.10.2009 з призначенням платежу «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно»; № 12589 від 27.10.2009, № 12634 від 28.10.2009, № 12628 від 28.10.2009, № 12662 від 29.10.2009, № 12703 від 29.10.2009, № 12714 від 30.10.2009 - з призначенням платежу «податок на додану вартість за вересень 2009 року»; № 14241 від 30.11.2009 з призначенням платежу «податок на додану вартість за жовтень 2009 року»; № 14243 від 30.11.2009 з призначенням платежу «податкове зобов'язання з ПДВ, самостійно донараховане у зв'язку з проведенням уточнень»; № 14242 від 30.11.2009 з призначенням платежу «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень на погашення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню від 07.10.2004 № 0000210203/2 з сумою узгодженого податкового зобов'язання відповідно до постанови Верховного Суду України від 01.09.2009» в розмірі 37809687,50 грн., в рахунок погашення попереднього податкового боргу. Також податковим органом погашалися податкові зобов'язання за постановою Верховного Суду України від 01.09.2009 за рахунок «Уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість» № 11617, № 11622, № 11623, № 11609 від 29.10.2009, № 112766, № 12767, № 12752, № 12768, № 12770, № 12773, № 12775 від 08.12.2009.

Колегія суддів здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції виходить з приписів чинного в період виникнення спірних правовідносин законодавства, зокрема Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з п. 5.3.1 ст. 5 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Даним Законом також визначено порядок сплати зобов'язань платників податків, зокрема пп. 17.1.7 п. 17 ст. 17 Закону встановлено відповідальність у вигляді штрафу за порушення граничних строків сплати узгоджених сум зобов'язань.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» визначено принцип рівності бюджетних інтересів. З цією метою встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Отже, норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, норми цього ж Закону України не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п.1.3 Закону включає суму пені) на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини) за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу; або, якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Крім того, пп. 8.6.2 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з урахуванням положень пп. «б» пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платників податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбачених пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Беручи до уваги вищевикладене суд доходить висновку, що позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.

Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України висловила правову позицію щодо застосування зазначених норм права при розгляді справ цієї категорії. Зокрема, у постанові від 01 грудня 2009 року під час розгляду за винятковими обставинами справи за позовом Комунального підприємства «Тепломережа» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи сукупність викладених обставин суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року в адміністративній справі № 2а-3298/10/0870 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 04 березня 2013 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: Т.І. Ясенова