Ухвала суду № 29718492, 16.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р.справа № 2а-832/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Руденко М.А. Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 01 квітня 2010 року

у справі № 2а-832/10/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальний дім»,

вул. Південне шосе, 72, м. Запоріжжя, 69008;

до відповідача Спеціалізованої Державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі,

пр. Леніна, 190-А, м. Запоріжжя, 69035;

про скасування актів, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальний дім»подано позов до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень

№ 0000510804/0 від 16.07.2009р., № 0000510804/1 від 18.09.2009р., № 0000510804/2 від 01.12.2009р., № 0000510804/3 від 08.02.2010р. в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 275.462,50 грн., у тому числі 90.205,00 грн. за основним платежем та 185.257,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0000520804/0 від 16.07.2009р., № 0000520804/1 від 18.09.2009р., № 0000520804/2 від 01.12.2009р., № 0000520804/3 від 08.02.2010р.,

№ 0000530804/0 від 16.07.2009р., № 0000530804/1 від 18.09.2009р., № 0000530804/2 від 01.12.2009р., № 0000530804/3 від 08.02.2010р. в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 1.208.008,00 грн., у тому числі 484.812,00 грн. за основним платежем та 723.196,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Татаринов Д.В.) своєю постановою від 01.04.2010р. адміністративний позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що в матеріалах справи наявні та надавались фахівцям контролюючого органу рахунки-фактури та розрахункові документи, які є документами бухгалтерського обліку. Оскільки витрати по компенсації вартості залізничного тарифу - провізної плати, здійснені в межах господарської діяльності, такі витрати підлягають включенню до складу валових.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу є залізнична накладна.

Квитанції про приймання вантажу є тільки складовою частиною комплекту провізних документів.

В ході документальної перевірки ТОВ «Стальний дім»не було надано оригіналів документів, що підтверджують вартість залізничного тарифу.

Сплачений Позивачем залізничний тариф на користь ЗАТ «Луганський трубний завод»згідно до залізничних квитанцій, одержувачами товару в яких зазначені інші особи (Додаток № 6), не можна вважати підтвердженим відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку; не пов'язується з власною господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальний дім».

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати. У позові відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальний дім», Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позивач є транзитним продавцем та покупцем, можливість наявності оригіналу залізничної накладної у якого заперечується самими Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. N 644.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Сутність спору: В період з 15.05.2009р. по 26.06.2009р., уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальний дім», код за ЄДРПОУ 31857580, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.03.2009р.

За результатами перевірки 06.07.2007р. складений акт № 203/08-04/31857580.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР).

Так, на виконання укладеного 23.03.2004р. з ЗАТ «Луганський трубний завод»договору поставки продукції ТОВ «Стальний дім»віднесено до складу валових витрат суми залізничного тарифу.

Водночас, у договорі немає посилань на третю особу, на користь якої ТОВ «Стальний дім»повинен виконати зобов'язання щодо перевезення вантажу.

Оригінали первинних документів, що підтверджують транспортування товару, до перевірки не надавались.

З копій залізничних квитанцій про приймання вантажу «відправник»і «платник»- Товариство «Стальний дім»не являється а ні учасником транспортування, а ні відправником, платником чи одержувачем.

Таким чином, сплачений Товариством «Стальний дім»на користь ЗАТ «Луганський трубний завод»залізничний тариф не пов'язаний з власною господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальний дім», не можна вважати підтвердженим відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно, в акті перевірки, у зв'язку з не пов'язаністю витрат з власною господарською діяльністю, вчинено запис про завищення податкового кредиту на суму транспортних перевезень у розмірі 1.142.245,00 грн.

На підставі Акту перевірки, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобов'язання в порядку, визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), керівником СДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення

№ 0000510804/0 від 16.07.2009р., № 0000510804/1 від 18.09.2009р., № 0000510804/2 від 01.12.2009р., № 0000510804/3 від 08.02.2010р.;

згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Стальний дім»визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3014010100, податок на додану вартість, у розмірі 544.958,50 грн.; у тому числі 269.869,00 грн. основного платежу та 275.089,50 грн. штрафні (фінансові) санкції;

№ 0000520804/0 від 16.07.2009р., № 0000520804/1 від 18.09.2009р., № 0000520804/2 від 01.12.2009р., № 0000520804/3 від 08.02.2010р.;

згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Стальний дім»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 275.061,00 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 80.319,50 грн.;

№ 0000530804/0 від 16.07.2009р., № 0000530804/1 від 18.09.2009р., № 0000530804/2 від 01.12.2009р., № 0000530804/3 від 08.02.2010р.

згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Стальний дім»визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3011021000, податок на прибуток, у розмірі 1.265.021,50 грн. У тому числі 522.821,00 грн. основного платежу та 742.200,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Скасування податкових повідомлень-рішень

№ 0000510804/0 від 16.07.2009р., № 0000510804/1 від 18.09.2009р., № 0000510804/2 від 01.12.2009р., № 0000510804/3 від 08.02.2010р. в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 275.462,50 грн., у тому числі 90.205,00 грн. за основним платежем та 185.257,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0000520804/0 від 16.07.2009р., № 0000520804/1 від 18.09.2009р., № 0000520804/2 від 01.12.2009р., № 0000520804/3 від 08.02.2010р.;

№ 0000530804/0 від 16.07.2009р., № 0000530804/1 від 18.09.2009р., № 0000530804/2 від 01.12.2009р., № 0000530804/3 від 08.02.2010р. в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 1.208.008,00 грн., у тому числі 484.812,00 грн. за основним платежем та 723.196,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

стало предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, стосовно чого спору між сторонами немає, Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальний дім»протягом перевіреного періоду здійснювались операції з купівлі-продажу продукції ЗАТ «Луганський трубний завод».

При цьому, постачальником і вантажовідправником продукції, відповідно до умов укладеного договору, є ЗАТ «Луганський трубний завод».

У відповідності з умовами укладеного між сторонами договору № 214/04 від 23.03.2004р. Товар за договором поставляється за реквізитами вантажоодержувача; транспортується залізничним або автомобільним транспортом. При цьому, Покупець компенсує постачальнику усі витрати, пов'язані з транспортуванням товару до станції призначення на підставі виставлених постачальником рахунків.

За позицією фахівців контролюючого органу, про що зазначено вище, до перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальний дім»не було надано оригіналів документів, що підтверджують вартість залізничного тарифу. Напроти, надано копії залізничних квитанцій про приймання вантажу, одержувачами товару в яких зазначені інші особи (Додаток № 6). Отже, валові витрати Товариства не підтверджені документально.

Така позиція видається колегії суддів помилковою.

У відповідності з підпунктом 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Згідно до підпункту 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

До розглянутих правовідносин не визначено певного переліку документів, обов'язковість ведення і зберігання яких встановлена правилами податкового обліку.

Водночас, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, з огляду на приписи Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N 996-XIV, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Технологічно бухгалтерський облік як процес має на меті виявлення, вимірювання і реєстрацію фактів, дій і подій з метою отримання інформації про господарські операції.

Документ буквально означає свідоцтво, доказ. Бухгалтерський документ -письмове свідоцтво певної форми і змісту, яке містить відомості про господарську операцію і є доказом її здійснення.

Рахунок-фактура, за загальним правилом, не є первинним документом, що фіксує чи підтверджує господарську операцію.

Проте, рахунки використовуються в господарському обороті.

Це, наприклад, рахунки на оплату комунальних послуг, електроенергії, послуг зв'язку.

Такі рахунки виконують і роль товарно-супровідного документа, містять відповідні реквізити первинного документа і є підставою для відображення в обліку відповідних витрат.

Так, наприклад, в підпункті 5.4.8 Закону (334/94-ВР) в якості підтверджуючих документів для відшкодування витрат на відрядження згадуються транспортні рахунки, рахунки готелів, телефонні рахунки.

Рахунок-фактура («інвойс») поширений в зовнішньо економічних операціях. Для митного оформлення подається інвойс або рахунок-фактура, що є невід'ємною частиною ЗЕД-договору тощо. В сфері ЗЕД він є одночасно і рахунком на оплату, і документом на відвантаження, і документом для митного оформлення.

Слід вказати, що рахунок-фактура, у будь-якому випадку, є підставою для складання такого первинного документа, як платіжне доручення, котре містить інформацію про товари чи послуги, які потрібно оплатити.

У відповідності з умовами укладеного договору № 214/04 Покупець компенсує постачальнику усі витрати, пов'язані з транспортуванням товару до станції призначення.

Виписуючи рахунок на оплату, сторони узгодили погоджену ціну і кількість послуги.

В матеріалах справи наявні договори. Рахунки-фактури із зазначенням договору, найменування продукції, дати відправлення, вартості залізничного тарифу та ін., які, з огляду на встановлені у справі обставини, дозволяють ідентифікувати понесені витрати з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів.

Відповідальною за виписування залізничної накладної є особа, яка замовляє транспортні послуги. Відповідно, накладна має бути за будь-яких умов, якщо покупець товару є його одержувачем.

Товариство «Стальний дім»не являється а ні учасником транспортування, а ні відправником, платником чи одержувачем.

Проте, зобов'язано компенсувати постачальнику усі витрати, пов'язані з транспортуванням товару до станції призначення у відповідності з умовами укладеного між сторонами договору № 214/04 від 23.03.2004р.

Документи, які є документами бухгалтерського обліку, підтверджують понесені витрати. Що є очевидним з аналізу суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємництва.

З огляду на викладене вище, висновок і про завищення податкового кредиту на суму транспортних перевезень також видається колегії суддів помилковим.

В резолютивній частині суд першої інстанції скасував податкові повідомлення-рішення № 0000510804/0, /1, /2, /3, відповідно, тільки в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 90.205,00 грн. за основним платежем.

Водночас, з огляду на встановлені у справі обставини, про 185.257,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій за цими повідомленнями-рішеннями є опискою, а не вирішенням не всіх позовних вимог, яка може бути виправлена судом самостійно.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2010р. у справі № 2а-832/10/0870 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 28.03.2011р.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: М.А. Руденко

Суддя: М.В. Мірошниченко