Ухвала суду № 29717680, 20.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 р.Справа № 2а/1570/6963/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайводбуд - 17» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання рішення неправомірним та його скасування,

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «Дунайводбуд-17» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси (далі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси). Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011 року № 0001882301 про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 292 931 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 73 233 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси була проведена невиїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» на підставі якої був складений акт, яким встановлено порушення ТОВ «Дунайводбуд-17» ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року на суму 292 931 грн., а також положень ЦК України в частині недодержання вимог щодо недійсності правочинів в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ «Дунайводбуд-17» з ТОВ «Стройконсалт Миколаїв». На підставі вказаного акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 366 164 грн. з яких 292 931 грн. основного зобов'язання та 73 233 штрафних санкцій.

Позивач не погодився з прийнятим податковим повідомленням-рішенням з таких підстав. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про результати позапланової документальної перевірки ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» з питань правових відносин з ТОВ «Укрбуд-НКБ» за січень, лютий, березень, квітень, червень 2010 року; ТОВ «Милон-Торг» за грудень 2010 року; ТОВ «К.Л. Марин» за січень 2011 року. Позивач вказував на те, що в акті відображені відносини ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» з ТОВ «Укрбуд-НКБ», ТОВ «Милон-Торг», ТОВ «К.Л. Марин», а не з ТОВ «Дунайводбуд-17». Також позивач зазначав, що в акті ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва встановлено відсутність реальності операцій щодо продажу товарів, робіт, послуг підприємству ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» від ТОВ «Укрбуд-НКБ», ТОВ «Милон-Торг», ТОВ «К.Л. Марин», що не має жодного відношення до правових відносин між ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» та ТОВ «Дунайводбуд-17» та зовсім не свідчить про те, що ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» не надавало послуг позивачу, та що угоди між позивачем та його контрагентом ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» є нікчемними.

Позовні вимоги обґрунтовані також тим, що в акті перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси не зазначено які саме угоди між ТОВ «Дунайводбуд-17» та ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» є нікчемними та вказує, що договір № 13/1 між позивачем та його контрагентом виконаний в повному обсязі, про що свідчать відповідні первинні документи, а саме: рахунки-фактури, податкові накладні, довідки про вартість виконаних робіт, акт приймання виконаних підрядних робіт, платіжні доручення про сплату виконаних робіт за договором. Всі первинні документи були надані позивачем під час перевірки до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

Таким чином, позивач вважає, що угода укладена між ним та ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» спрямована на реальне настання правових наслідків, а тому цілком правомірно відніс до складу податкового кредиту у січні 2011 року суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, виданих його контрагентом - ТОВ «Стройконсалт Миколаїв». За таких обставин позивач вважає, що він жодним чином не порушив вимоги ПК України та не занизив податок на додану вартість у січні 2011 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з тих підстав, що контрагент позивача - ТОВ «Стройконсалт Миколаїв», згідно податкових розрахунків комунального податку, наданих до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва має штатну чисельність працівників 3 особи. Це свідчить про відсутність у підприємства ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, а саме: в частині зберігання, відвантаження, перевезення товарів, а також здійснення будівництва будівель.

Крім того, представник відповідача у запереченнях зазначив, що контрагент позивача - ТОВ «Стройконсалт-Миколаїв» у деклараціях з податку на прибуток підприємств не звітує про приріст та убуток балансової вартості запасів, амортизаційних відрахувань. У декларації з податку на прибуток підприємств за II квартал 2010 року підприємство звітує про відсутність діяльності, а також підприємство не подавало додатки К1/1 за всі звітні періоди 2010 року, що свідчить про відсутність у ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та необхідних для здійснення господарської діяльності умов у частині купівлі, відвантаження товарно-матеріальних цінностей, зберігання та здійснення будівництва будівель.

Відсутність товарно-матеріальних цінностей свідчить про відсутність можливості у ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» реалізувати залишки товарних запасів. Відсутність необхідних для виробництва реалізованої продукції та виконання зазначених у документах робіт, трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, унеможливлює здійснення будівництва. Таким чином, представник відповідача вважає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» мають ознаки нікчемності, а тому позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ згідно податкових накладних, виданих ТОВ «Стройконсалт Миколаїв», що потягло завищення позивачем податкового кредиту у січні 2011 року та в свою чергу заниження податку на додану вартість у січні 2011 року. За таких обставин представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_2, який пояснив, що працює директором ТОВ «Дунайводбуд-17» вже 10 років. В м. Калуш Івано-Франківської області на заводі «Карпатнафтохім» підприємство ТОВ «Дунайводбуд-17» виконувало роботи з будівництва заводу по виробництву ПВХ. Свідок зазначив, що це дуже великий об'єкт та підприємство ТОВ «Дунайводбуд-17» було субпідрядником по здійсненню вказаних робіт. Свідок також зазначив, що оскільки обсяг робіт з будівництва обладнання на заводі «Карпатнафтохім» був дуже великий, а строки робіт дуже стислі, то ТОВ «Дунайводбуд-17» змушено було притягувати до виконання робіт субпідрядників. В якості субпідрядника ТОВ «Дунайводбуд-17» було залучено ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» з директором якого позивачем був укладений договір на будівництво обладнання по виробництву ПВХ суспензійного потужністю 300 тис. тон в рік в м. Калуш Івано-Франківської області. Завод «Карпатнафтохім» є замовником, генеральним підрядником є ДП «ЛК-Укрнафтогазбуд» ВАТ «Глобалбуд-Інжиніринг», а ТОВ «Дунайводбуд-17» є субпідрядником, яке в свою чергу для виконання робіт залучало інших субпідрядників, а саме ТОВ «Стройконсалт Миколаїв». За умовами договору ТОВ «Дунайводбуд-17» повинно було виконати роботи по будівництво заводу, ці роботи передбачають підписання актів виконаних робіт та після того, як підписані акти здійснювалась оплата виконаних робіт. Основним видом діяльності ТОВ «Дунайводбуд - 17» є будівництво у сфері нафтохімічної промисловості. Договір про здійснення будівництва обладнання на заводі «Карпатнафтохім» здійснювався ТОВ «Дунайводбуд - 17» як власними силами, так і за допомогою залучення субпідрядників. ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» є одним з субпідрядників, який позивачем залучався до виконання робіт. Перед тим, як укладати угоду з ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» були перевірені ліцензії цього підприємства на будівництво та ці ліцензії були діючими.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ДПС від 25.08.2011 р. №0001882301.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на вказану постанову була подана апеляційна скарга. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Дунайводбуд-17» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Стройконсалт Миколаїв», за результатами якої був складений акт від 10.08.2011 року № 3627/23-1/01035868, яким встановлено порушення позивачем ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року на суму 292931 грн., а також порушено ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правовідносинах, здійснених ТОВ «Дунайводбуд-17» з ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» та які є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

На підставі вказаного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.08.2011 року № 0001882301, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 366164 грн., з яких 292931 грн. основного платежу та 73233 грн. штрафних санкцій.

Позивач з таким висновком не погодився, просив визнати протиправним та скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011 року № 0001882301.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Як було встановлено, одним із контрагентів ТОВ «Дунайводбуд-17» у періоді, що перевірявся, було ТОВ «Стройконсалт Миколаїв». Позивачем було включено до складу податкового кредиту у січні 2011 року суму податкового кредиту у розмірі 292931 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Стройконсалт Миколаїв».

Між ТОВ «Дунайводбуд-17» та ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» був укладений контракт № 13/1 на будівництво установки по виробництву ПВХ суспензійного потужністю 300 тис. тон на рік у місті Калуш Івано-Франківської області. Згідно п. 3 договору початок робіт визначено 15.09.2009 року, завершення - 31.12.2010 року. Пунктом 6 договору встановлено, що розрахунки між замовником і підрядником за виконані роботи здійснюються грошовими коштами (в національній валюті) на основі підписаних актів виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт. Додатком № 1 до зазначеного контакту № 13/1 від 15.09.2009 року визначений перелік об'єктів будівництва та видів робіт, а саме: установка по виробництву ПВХ суспензійного потужністю 300 тис. тон в рік. Додатком № 2 встановлений графік виконання робіт, яким визначено термін закінчення робіт по будівництву установки по виробництву ПВХ суспензійного потужністю 300 тис. тон в рік - грудень 2010 року.

Згідно договору будівельного підряду сторонами був визначений графік передачі матеріальних ресурсів і виробів постачання підрядника, методика розрахунку договірної ціни, протокол узгодження договірної ціни, що є додатками №№ 3, 4, 5, до договору № 13/1.

Як було встановлено судом, виконання договору будівельного підряду підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року № 01КЯ/01/11 форми № КБ-2в від 31.01.2011 року, № 334П/01/11 за січень 2011 року форми № КБ-2в від 31.01.2011 року, № 333П/01/11 за січень 2011 року форми № КБ-2в від 31.01.2011 року, №02К/01/11 за січень 2011 року форми № КБ-2в від 31.01.2011 року, № 01К/01/11 за січень 2011 року форми № КБ-2в від 31.01.2011 року. Вартість виконаних підрядних робіт підтверджується відповідними довідками форми № КБ-3 від 31.01.2011 року, які згідно договору № 13/1 також є підставою для здійснення розрахунків.

ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» були складені рахунки-фактури № СВ-0000023 від 31.01.2011 року на суму 38214 грн., № СФ-0000024 від 31.01.2011 року на суму 1299648 грн., № СФ-0000025 від 31.01.2011 року, № СФ-0000026 від 31.01.2011 року. Факт здійснення господарської операції підтверджується виданими контрагентом позивача податковими накладними від 31.01.2011 року № 23 на загальну суму 38214 грн. в тому числі ПДВ - 6369 грн., від 31.01.2011 року № 24 на загальну суму 1299648 грн. в тому числі ПДВ у сумі 216608 грн., від 31.01.2011 року № 25 на загальну суму 285052,80 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 47508,80 грн., від 31.01.2011 року № 26 на загальну суму 134672,40 грн. в тому числі ПДВ 22445,40 грн.

Позивачем ТОВ «Дунайводбуд-17» було залучено ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» в якості субпідрядника для будівництва установки з виробництва ПВХ суспензійного потужністю 300 тис. тон на рік у м. Калуш Івано-Франківської області на підставі договору субпідряду № 08/12/24 від 22.12.2008 року на будівництво вказаної установки у м. Калуш та в якому позивач виступав в якості підрядника. Означений договір був укладений між ДП «ЛК-УкрНафтогазбуд» ВАТ «Глобалбуд- Інжиніринг» (генпідрядник) та ТОВ «Дунайводбуд-17» (субпідрядник). За цим договором генпідрядник доручив, а субпідрядник прийняв на себе виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву обладнання з виробництва ПВХ суспензійного потужністю 300 тис. тон на рік. Згідно договору генпідрядник приймає від субпідрядника виконані роботи та оплачує їх у відповідності з умовами договору.

Відповідно до пп. 2.2. договору ТОВ «Карпатнафтохім» розташовано у м. Калуш, Івано-Франківська область. Підпунктом 5.3.1 передбачено, що за письмовою згодою з ген підряд-ником субпідрядник має право залучати до виконання будівельно-монтажних робіт третіх осіб.

Перелік об'єктів будівництва та видів робіт був визначений Додатком № 1 до договору субпідряду від 22.12.2008 р., а саме: корпус № 653 (будівельний об'єкт С410), проміжні ємності ВХМ та РВХМ, загально будівельні та обробні роботи.

Додатками до договору також були встановлені графік виконання робіт, графік передавання обладнання, матеріалів та виробів постачання генпідрядника, розподільча відомість постачання матеріалів та обладнання, методика розрахунку договірної ціни.

Згідно протоколу узгодження договірної ціни, договірна ціна на момент підписання договору складала орієнтовно 1 990 000 грн., у тому числі ПДВ 330 000 грн.

Виконання договору субпідряду № 08/12/24 підтверджується актами виконаних робіт: № 01К/01/11 за січень 2011 року на суму 155350,80 грн., № 02К/01/11 за січень 2011 року на суму 344580 грн., № 333П/01/11 за січень 2011 року на суму 467071, 20 грн., № 334П/01/11 за січень 2011 року на суму 936060 грн. Вартість виконаних робіт з будівництва обладнання по виробництву ПВХ суспензійного, потужністю 300 тис. тон в рік у м. Калуш Івано-Франківської області підтверджується також довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за січень 2011 року на суму 4999308 грн., 14031312 грн., 3831144 грн.

Як було встановлено, ТОВ «Дунайводбуд-17» надало ДП «ЛК-УкрНафтогазбуд» ВАТ «Глобалбуд Інжиніринг», що є генеральним підрядником з будівництва обладнання на ТОВ «Карпатнафтохім» у м. Калуш, рахунки-фактури на оплату робіт № СФ-0000011 від 31.01.2011 року, № СФ-0000010 від 31.01.2011 року, № СФ-0000013 від 31.01.2011 року.

Факт здійснення господарських операцій за договором субпідряду від 22.12.2008 року підтверджується податковими накладними виданими ТОВ «Дунайводбуд-17» від 31.01.2011 року № 11 на загальну суму 499 930,80 грн. в тому числі ПДВ на суму 83321,80 грн., від 31.01.2011 року № 10 на загальну суму 1403131,20 грн. в тому числі ПДВ 233855,20 грн., від 31.01.2011 року № 13 на загальну суму 383114,40 грн., в тому числі ПДВ 63852,40 грн.

Зазначені обставини та первинна документація свідчать про те, що виконання будівництва обладнання по виробництву ПВХ суспензійного потужністю 300 тис. тон на рік у м. Калуш Івано-Франківської області взяло на себе ТОВ «Дунайводбуд-17», яке в свою чергу передоручило виконання будівництва субпідряднику ТОВ «Стройконсалт Миколаїв», яким виконано свій обов'язок за договором та передано виконані роботи ТОВ «Дунайводбуд- 17». Останнім, в свою чергу, було передано виконану роботу генпідряднику - ДП «ЛК-УкрНафтогазбуд» ВАТ «Глобалбуд Інжиніринг».

Відповідач в акті перевірки від 10.08.2011 року № 3627/23-1/01035868 вказує на те, що правочини, укладені між ТОВ «Дунайводбуд-17» та ТОВ «Стройконсалт Миколаїв», не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними та в обґрунтування таких тверджень посилається на акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» з питань правових відносин з платниками податків: ТОВ «Укрбуд-НКБ», ТОВ «Милон-Торг», ТОВ «К.Л. Марин».

Тобто, єдиною підставою для оцінки відповідачем зазначених правочинів як нікчемних слугували висновки іншого органу податкової служби - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно хибності вказаної позиції відповідача за таких підстав.

Як було зазначено вище, встановлені факти та відповідні до них правовідносини достовірно вказують на те, що позивачем письмовий контракт з ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» укладений на виконання договору субпідряду від 22.12.2008 року № 08/12/24, в якому зобов'язання з будівництва обладнання на ТОВ «Карпатнафтохім» прийняло на себе ТОВ «Дунайводбуд-17», з метою виконання контракту з ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» відповідними додатками були затверджені перелік об'єктів будівництва та видів робіт, календарний графік виконання робіт, графік передачі матеріальних ресурсів та була погоджена договірна ціна. Виконання договору субпідряду з ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» підтверджується актами приймання виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт та податковими накладними.

За таких обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що сторони договору № 13/1 від 15.09.2009 року діяли з метою досягнення економічних результатів для отримання прибутків.

Разом з цим, згідно акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 16.03.2011 року № 837/23-100/34566482 на який посилається податковий орган в обґрунтування нікчемності правочинів, укладених ТОВ «Стройконсалт Миколаїв», основним видом діяльності останнього є будівництво, та як зазначено у цьому ж акті у періоді, що перевірявся, це підприємство займалось зазначеним видом діяльності.

В якості обґрунтування недійсності правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» відповідач вказував на те, що згідно висновків акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва встановлено відсутність реальності операцій з продажу товарів робіт, послуг) підприємству ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» від ТОВ «Укрбуд-НКБ» у січні, лютому, березні, квітні та червні 2010 року, від ТОВ «Милон Торг» у грудні 2010 року та від ТОВ «К.Л. Марин» у січні 2011 року, що, на думку відповідача, свідчить про укладення угод між цими підприємствами без мети настання реальних наслідків.

Суд першої інстанції вірно визначив, що недійсність правочинів між ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» та ТОВ «Укрбуд-НКБ», ТОВ «Милон Торг» та ТОВ «К.Л. Марин» не тягнуть за собою недійсність правочинів укладених ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» з іншими контрагентами, зокрема з ТОВ «Дунайводбуд-17».

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на відсутність у ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, а також відсутність основних фондів, товарно-матеріальні цінності, що необхідні для здійснення будівництва, то суд вірно зазначив про хибність таких доводів ДПІ, оскільки ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» має ліцензію Державної архітектурно будівельної інспекції на проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури строком дії до 25.08.2012 року та згідно додатку до ліцензії визначений перелік робіт, які має право здійснювати ТОВ «Стройконсалт Миколаїв», серед яких будівництво та монтажні роботи, зведення несучих і огороджуючи конструкцій будівель і споруд. Таким чином є очевидним, що висновки ДПІ щодо ознак нікчемності укладених позивачем угод ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на первинні документи.

Стосовно заниження позивачем податку на додану вартість у січні 2011 року на суму 292931. Як вказує податковий орган в акті перевірки від 10.08.2011 року заниження позивачем податку на додану вартість у січні 2011 року відбулося внаслідок завищення податкового кредиту у січні 2011 року, шляхом включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних виданих ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» у січні 2011 року.

Проте, як було встановлено, контрагент позивача ТОВ «Стройконсалт Миколаїв» зареєстрований в якості платника податку на додану вартість, про що свідчить відповідне свідоцтво та відомостей щодо анулювання свідоцтва про сплату податку на додану вартість представлено не було. Тобто, не було встановлено жодного порушення вимог законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький