Ухвала суду № 29717606, 20.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 р.Справа № 2а-1941/12/2170

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Укрспецтехніка» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Укрспецтехніка» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Торгово-промислова компанія «Укрспецтехніка» звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій в ході проведення документальної позапланової виїзної позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Вариатор-Плюс» за січень 2012 року, скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2012 р. №0003422200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 85373грн., з яких за основним платежем на 68298 грн., за штрафними санкціями - 17075 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки. Так, позивач вказує, що отриманий ним запит направлений ДПІ у м. Херсоні щодо надання інформації по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Вариатор-Плюс» не відповідав вимогам Податкового кодексу України. Позивач вважає порушенням й те, що надавши пояснення щодо здійснення господарських відносин з ПП «ВКФ «Вариатор-Плюс», відповідачем було безпідставно проведено документальну позапланову виїзну перевірку. При цьому, під час перевірки відповідач вийшов за межі перевіряємого періоду та предмету перевірки. Так, відповідачем на ряду з перевіркою періоду січня 2012 року було перевірено також і лютий 2012 року. Включення суми ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом до складу податкового кредиту за січень 2012 року вважає правомірним, на підставі отриманих від ПП «ВКФ «Вариатор-Плюс» податкових накладних. Вважає, що відповідач неправомірно не зареєстрував податкові накладні №5 від 19.01.2012 року та №6 від 20.01.2012 року з посиланням на те, що позивач не був платником податку на додану вартість, оскільки свідоцтво платника на додану вартість ним отримано 18.01.2012 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти позову, вказавши, що позивач включив до податкового кредиту лютого 2012 року суму ПДВ по податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тим самим порушив вимоги п.201.10 ст.201 ПК України. На підставі цього, вважає, що перевірка проведена з дотриманням вимог Податкового кодексу України та просила відмовити з задоволенні позову.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції Державної Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Укрспецтехніка» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову від 12.06.2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки органами ДПІ у період з 18.04.2012 року по 19.04.2012 року з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках позивача з ПП «ВКФ «Вариатор-плюс» за січень 2012 року складено Акт від 20.04.2012 року №571/22-4/37125719. Вказаним актом встановлено порушення п.201.10 ст. 201 ПК України, а саме: позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним №5 від 19.01.2012 року, №6 від 20.01.2012 року, отриманих від контрагента, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто занизив суму ПДВ у розмірі 68298 грн. та завищив від'ємне значення.

Відповідачем на підставі Акту винесено податкове повідомлення-рішення №0003422200 від 17.05.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 85373 грн., з яким за основним платежем у розмірі 68298 грн., за штрафними санкціями у розмірі170575 грн..

ТОВ «Торгово-промислова компанія «Укрспецтехніка» не оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до вищих податкових органів та звернувся з цим позовом безпосередньо до суду. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно проведено позапланову документальну виїзну перевірку та не погоджується з твердженням позивача стосовно того, що податковий орган ДПІ у м. Херсоні вийшов за межі перевіряє мого періоду та предмету перевірки.

Судова колегія вважає, що ДПІ у м. Херсоні направляло на адресу позивача запит щодо надання необхідної інформації та документального підтвердження відносно здійснення господарських операцій між ТОВ «Торгово-промислова компанія «Укрспецтехніка» з ПП «ВКФ «Вариатор-плюс», але позивач не надав відповідних документів щодо оплати за придбаний товар у контрагента, у зв'язку із чим у відповідача з'явились підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що перевірка проводилась з питань дотримання законодавства по взаємовідносинам позивача з ПП «ВКФ «Вариатор-плюс» за період січень 2012 року. За наслідками господарських операцій між позивачем та його контрагентом протягом вказаного періоду сформовано податковий кредит за лютий 2012 року, що є невід'ємним від перевіряємого періоду.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Торгово-промислова компанія «Укрспецтехніка» безпідставно включило до складу податкового кредиту лютого 2012 року ПДВ у сумі 68330,32 грн. по податкових накладних №5 від 19.01.2012 року та №6 від 20.01.2012 року, отриманих від контрагента, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно до вимог ст.201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що є підставою для включення вказаних у ній сум податку до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Відповідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України покупець має право перевірити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі і в разі порушення продавцем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, йому надано право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Судова колегія встановила, що документів, згідно яких вбачається факт оплати за придбаний товар, позивачем надано не було, що ї стало підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Позивач не користався наданим йому законодавством правом перевірки реєстрації податкової накладної, наданої йому ПП «ВКФ «Вариатор-плюс» та при подачі декларації з ПДВ за лютий 2012 року.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Укрспецтехніка» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький