Ухвала суду № 29714482, 27.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-10776/12/0170/11

27.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Кукти М.В. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона-73" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 20.11.2012 у справі № 2а-10776/12/0170/11

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим (пр. 30-річчя Перемоги, 6, смт. Роздольне, Автономна Республіка Крим, 96200)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона-73" (вул. Євпаторійське шосе, 21, смт. Роздольне, Автономна Республіка Крим, 96200)

про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень 2012 року, штрафних санкції та пені у загальній сумі 70015,81грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.12 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона-73", - задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона - 73" (ідентифікаційний код 32681055) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень 2012 р., штрафні санкції та пеню у загальній сумі 70015 (сімдесят тисяч п'ятнадцять) гривень 81 копійку на користь Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона-73", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи.

В судове засідання, призначене на 27.02.2013 позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить відмовити в її задоволенні, розглянути справу у відсутність його представників, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона - 73" є юридичною особою, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (арк.с.6).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона - 73" знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим як платник внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (арк.с.5).

Згідно розрахунку єдиного внеску за липень 2012 року, поданого відповідачем в порядку звітності єдиний внесок, що підлягає сплаті за липень 2012 року складає 52032,56грн. (арк.с.8-10).

У встановлені законодавством строки єдиний внесок за вказаний період відповідачем не сплачений, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість з єдиного внеску у сумі 52032,56грн.

04.09.2012 Управлінням Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим прийняте рішення № 605, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона - 73" за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску були застосовані фінансові санкції на підставі пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, у вигляді штрафу в розмірі 5300,29 грн. та нарахована пеня в сумі 12682,96грн. (арк.с.7).

Вищезазначене рішення вручено відповідачу 04.09.2012, про що свідчить підпис особи, що отримала рішення (арк.с.7).

04.09.2012 позивачем відповідачу направлено вимогу № Ю32.19 на суму 602020,14грн., яка вручена відповідачу 07.09.2012 (арк.с.11).

Штрафні санкції та пеня відповідачем не сплачені, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість з штрафних санкцій та пені у сумі 17983,25грн.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона - 73" про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у загальній сумі 70015,81грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464).

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Органи державної влади, їх посадові особи відповідно до статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Закону №2464) платниками єдиного внеску є, зокрема роботодавці, а саме, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

У Прикінцевих положеннях Закону №2464 зазначено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до пункту 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Пунктом 8 статті 9 Закону №2464 встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до пункту 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 12 статті 9 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Однією з функцій Пенсійного фонду України відповідно до статті 12 Закону №2464 є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 статті 25 Закону №2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 у період до перетворення Пенсійного фонду на неприбуткову самоврядну організацію відповідно до пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" завдання та функції Пенсійного фонду та його територіальних органів щодо збору та ведення обліку єдиного внеску виконують відповідно Пенсійний фонд та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав доказів сплати заборгованості в сумі 70015,81 грн. (52032,56 грн. +17983,25грн.).

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність позовних вимог.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона-73" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2012 у справі № 2а-10776/12/0170/11 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2012 у справі № 2а-10776/12/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис М.В. Кукта

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна