Постанова № 29712629, 27.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 20» лютого 2013 р. Справа №920/80/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

ініціюючого кредитора – не з’явився;

боржника – не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі, Сумської області (вх.№446С/2-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 14.01.2013 року у справі №920/80/13,

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі, Сумської області,

до Дочірнього підприємства «Кролевецьторф» Державного підприємства «Сумиторф», с.Гречкине,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.01.2013 року (суддя Спиридонова Н.О.) у справі №920/80/13 заяву Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства «Кролевецьторф» Державного підприємства «Сумиторф» з доданими до неї документами повернуто заявнику без розгляду, всього на 59 аркушах.

Роз’яснено заявнику, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 14.01.2013р. у справі №920/80/13 та передати справу на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що надана Управлінням Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі копія свідоцтва Кролевецької райдержадміністрації від 13.04.1999 року про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи ДП «Кролевецьторф» є належним доказом, що підтверджує статус державної реєстрації юридичної особи. Крім того, ініціюючим кредитором подано копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. На думку апелянта, це є належним доказом відсутності ДП «Кролевецьторф» за місцезнаходженням. При цьому, суд першої інстанції, повертаючи без розгляду заяву про порушення справи про банкрутство, повинен враховувати вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також Господарського процесуального кодексу України. На думку апелянта, Закон України про банкрутство містить альтернативу серед підстав для порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 13.02.2013 року у зв’язку із нез’явленням в судове засідання представників ініціюючого кредитора та боржника для забезпечення повного, всебічного та об’єктивного розгляду апеляційної скарги, а також у зв’язку із необхідністю надання сторонами документів розгляд справи відкладено.

18.02.2013 року ініціюючий кредитор на виконання вимог ухвал суду апеляційної інстанції надав оригінал заяви про порушення справи про банкрутство та додатки до неї, які долучені до матеріалів справи.

В судове засідання 20.02.2013 року представники ініціюючого кредитора та боржника не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвала суду про відкладення розгляду апеляційної скарги на 20.02.2013 року була направлена ініціюючому кредитору та боржнику рекомендованими листами 14.02.2013 року за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі.

Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення ініціюючого кредитора та боржника про час та місце судового засідання.

Ухвалою суду від 13.02.2013 року сторони було повідомлено, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Відповідно до ч. 2 ст.102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Таким чином, зважаючи на належне повідомлення ініціюючого кредитора та боржника про час та місце засідання суду, а також те, що їх явка у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі за їх відсутності, за наявними у справі матеріалами у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи від 13.04.1999 року та довідки №29/8 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Дочірнє підприємство «Кролевецьторф» Державного підприємства «Сумиторф» є юридичною особою.

10.01.2013 року Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі звернулось до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства «Кролевецьторф» Державного підприємства «Сумиторф» в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка обґрунтована тим, що станом на момент звернення до суду заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором становить 37074,00 грн., що є заборгованістю зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також із заборгованості з відшкодування витрат по пільговим пенсіям. Безспірність вимог підтверджується рішеннями господарського суду Сумської області та рішеннями Сумського окружного адміністративного суду. Також, ініціюючий кредитор зазначає, що він звертався до Відділу ДВС Кролевецького районного управління юстиції для стягнення з боржника заборгованості, але результати виконавчого провадження не призвели до погашення боргу. Підставою для порушення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про банкрутство ініціюючий кредитор зазначає відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

14.01.2013 року господарським судом Сумської області винесено оскаржувану ухвалу про повернення без розгляду заяви Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства «Кролевецьторф» Державного підприємства «Сумиторф» з доданими до неї документами.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що до заяви про визнання боржника банкрутом ініціюючим кредитором додано копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців щодо боржника станом на 29.10.2012 року. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначена довідка не може вважатись належним доказом того, що боржник є суб’єктом підприємницької діяльності і відповідно може бути суб’єктом банкрутства на момент звернення ініціюючого кредитора до суду. Крім того, заявником не зазначено про обставини наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника на час звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство. Зокрема, до матеріалів заяви не додана інформація від контролюючих органів, яка б підтверджувала відсутність господарської діяльності з моменту подання останньої звітності. Вищевказане у відповідності до ст.ст. 5,9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон про банкрутство) та ст.63 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення без розгляду заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками господарського суду Сумської області та вважає, що місцевим господарським судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Приписами п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент розгляду заяви судом першої інстанції) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

За приписами преамбули Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон про банкрутство) цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Розділом VI «Особливості банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що відносини, пов’язані з банкрутством окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

У п.104 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Пунктом 4.7 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року №04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Звертаючись до господарського суду Сумської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, ініціюючим кредитором надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.10.2012 року, з якої вбачається, що 22.10.2012 року внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою – 41317, Сумська область, Кролевецький район, село Гречкине. Інформація щодо іншої адреси – відсутня.

Крім того, ініціюючим кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство було надано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи та довідку №29/8 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Статтею 20 цього Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Отже, відповідно до вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, а також докази в підтвердження реєстрації юридичної особи є витяг чи довідка.

В матеріалах справи наявні належним чином завірені копії свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.10.2012 року.

Відповідно до ст. 22 – 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» судам загальної юрисдикції на безоплатній основі надано безперешкодний доступ до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Використання судом інформації здійснюється у формі спеціального витягу, що формується суддею, який здійснює розгляд справи, підписується ним з обов'язковим зазначенням дати і часу його формування та мети отримання таких відомостей і долучається до матеріалів справи.

Отже, у разі наявності сумнівів щодо того, що боржник, який згідно наданих довідки та свідоцтва був зареєстрований та є суб’єктом підприємницької діяльності саме станом на момент звернення ініціюючим кредитором до суду, місцевий господарський суд не позбавлений права отримати відповідні відомості з Єдиного державного реєстру у формі спеціального витягу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при винесенні ухвали місцевий господарський суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, через що ухвала господарського суду Сумської області від 14.01.2013 року у справі №920/80/13 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 91, 101, 102 п. 2 ч.1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 14.01.2013 року у справі №920/80/13 скасувати.

Справу №920/80/13 передати на розгляд господарського суду Сумської області.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.