Постанова № 29711930, 24.01.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/15365/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д. при секретарі Тимощуку І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Кам'янець -Подільської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень № 0006761742, № 0006771742 від 16 травня 2011 року та № 0006781742 від 18 травня 2011 року, якими визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 260793, 75 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 173435 грн., за штрафними санкціями в сумі 43358, 75 грн.; по податку з доходів фізичних осіб за основним платежем на суму 57636, 62 грн., а також зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 295893 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки перевіряючих щодо неправомірного включення до валових витрат 10 % технологічних витрат по обслуговуванню автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (далі - АГНКС) є припущеннями та не відповідають технічним параметрам та основним документам щодо роботи та обслуговування даного обладнання. Крім того, відповідачем безпідставно не взято до уваги обсяг ремонтних робіт по обслуговуванню АГНКС - 75 та АГНКС - 200, які повинні проводитись та проводяться компетентними працівниками позивача.

В судовому засіданні представники позивача підтримали частково, просили скасувати спірні податкові повідомлення -рішення.

Представники відповідача позов не визнали, пояснили, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки позивача № 201732113523222 від 28.04.2011 року, яким встановлені порушення позивачем податкового законодавства щодо неправомірного списання 10 % технологічних витрат на обслуговування двох АГНКС та обсягу ремонтних робіт до валових витрат, що фактично потягнуло за собою порушення щодо формування податкового кредиту. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 30.10.2002 року зареєстрована виконавчим комітетом Кам'янець -Подільської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 083015, знаходиться на загальній системі оподаткування.

Кам'янець-Подільською ОДПІ в період з 31 березня по 20 квітня 2011 року проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої було складено акт № 3247/23-4/23840062 від 02 квітня 2009 року.

В акті перевірки були встановлені порушення ст. 13,14 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого донараховано ПДФО 57636, 32 грн. та порушення п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1., п. 7.3., п.п. 7.4.4 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого донараховано ПДВ в розмірі 180305 грн.

16 травня 2011 року Кам'янець -Подільська ОДПІ на підставі акту перевірки прийняла податкові повідомлення -рішення № № 0006761742, 0006771742, якими збільшила суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 57636, 32 грн. та по податку на додану вартість на суму 216793, 75 грн., з яких 173435 за основним платежем, 43358, 75 за штрафними санкціями. Податковим повідомленням рішенням від 18 травня 2011 року позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 295893 грн.

Висновки перевіряючих базувались на неправомірності включення до валових витрат технологічних витрат по АГНКС - 75 та АГНКС - 200 всього в розмірі 10 % та витрат на проведення ремонтних робіт.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_3 є торгівля пальним (стисненим природним газом).

Відповідно до договору № 28 ХМ-1/07 від 2 липня 2007 року із додатковими угодами ТОВ "Укрнафтагазенерго" як постачальник зобов'язується передати покупцю - ФОП ОСОБА_3 природний газ, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити його вартість. Кількість поданого природного газу визначається показником, встановленого у ФОП ОСОБА_3 комерційного вузла обліку.

Акти прийому-передачі природного газу між сторонами договору складалися один раз на місяць відповідно до показників вузла обліку.

Реалізація газу ФОП ОСОБА_3 проводиться з використанням АГНКС - 75 та АГНКС - 200.

АГНКС призначено для стискання, охолодження та осушення (з виділенням вологи) природного газу, який після цього через фільтр та клапан підтримки тиску надходить на заправочні колонки.

Згідно розробленого проекту та технологічної схеми розміщення АГНКС - 75 та АГНКС - 200, весь отриманий з підвідного газопроводу природний газ послідовно проходить спочатку через АГНКС 200, потім через АГНКС -75 і після подвійної очистки та осушення потрапляє в колонки для заправки автомобілів.

Даний технологічний процес передбачений правилами експлуатації, підтверджується долученими до матеріалів справи доказами (план розміщення АГНКС) та відображений в акті перевірки.

Відповідно до керівництва з експлуатації АГНКС-75 втрати газу при експлуатації становлять 5 %; така ж втрата газу визначена керівництвом з експлуатації АГНКС - 200.

Суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про те, що позивач неправомірно списував технологічні витрати у розмірі 5 % на кожну АГНКС, оскільки як зазначалося вище сам процес проходження газу через АГНКС передбачає технологічні витрати, пов'язані з його очисткою та осушенням.

Технологічні втрати газу більш як 5 % також прослідковуються з досліджених судом добових звітів показників вузлу обліку, відповідно до яких середньодобова втрата газу на обох АГНКС складає близько 25 %. Дані витрати газу відображено також у акті (довідці) Кам'янець-Подільської ОДПІ перевірки за дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Оскільки весь придбаний позивачем газ поступає на АГНКС 75 та АГНКС 200, на кожній з яких відбувається технологічний процес, в результаті якого втрачається 5 % газу, суд вважає правомірним включення до валових витрат технологічних втрат газу у розмірі 10 %.

Щодо неправомірності списання витрат на ремонтні роботи судом встановлено наступне.

Згідно керівництва по експлуатації АГНКС 75 та АГНКС 200 потребують постійного ремонту. Зокрема згідно п. 1.1.2.9.2 керівництва через кожні дві години необхідно здійснювати ручну продувку газу; п. 1.2.2.13 визначає, що в нормальному режимі роботи станції свіча передбачена для викиду в атмосферу втрат газу із сальників, клапанів підтримки тиску, викиду газу запобіжних клапанів, викиду газу при спустошені акумуляторного блоку.

Згідно п. 2.2.4 технологічні викиди працюючої станції не перевищують 36 куб. м. один раз на 2 години. Аварійний викид газу відповідає ємності встановленого акумуляторного блоку.

Тобто експлуатувати АГНКС без продувки газу, ремонтних робіт в принципі неможливо.

Дотримуючись технологічного процесу, для забезпечення нормальної роботи станцій, кваліфікованими працівниками позивача, які пройшли спеціальне навчання, проводились ремонтні роботи, про що робилась відмітка у журналі. Кваліфікація осіб, які проводили ремонтні роботи, підтверджується долученими до матеріалів справи копіями посвідчень.

Робота АГНКС передбачає наявність запасних частин в ЗІП, які необхідні для негайного усунення несправностей роботи системи. Дані запасні частини обліковуються в бухгалтерському обліку позивача, про що свідчать копії звітів ЗІП, які містяться в матеріалах справи та не заперечується відповідачем.

Позивачем неодноразово придбавалися запасні частини до АГНКС для поповнення ЗІП, що підтверджується копіями видаткових накладних, які відповідачем взяті до уваги як валові витрати позивача.

За змістом ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу таких витрат належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п. 5.1, п.5.2.1. п. 5.2 . ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 року валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Зі змісту п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону „Про податок на додану вартість" лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.

Таким чином, до валових витрат відносяться вартість товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 1 цього ж Закону первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Про фактичне проведення ремонтних робіт позивачем свідчать записи у робочому журналі, де фіксувалось кожна зупинка АГНКС і проведення ремонту; акти про проведенні ремонтні роботи, зведені реєстри списання природного газу, відомості ЗІП по АГНКС 75 та АГНКС 200, видаткові накладні на придбання запасних частин до АГНКС, акти приймання виконаних підрядних робіт, комплектовочні відомості, які містяться в матеріалах справи. Дані документи за своєю сутністю є первинними та підтверджують здійснення операцій.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на недотримання позивачем Правил безпечної експлуатації та обслуговування обладнання автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 2002 р. N 369 (далі - Правила) під час ведення бухгалтерського та податкового обліку, оскільки зазначені Правила регламентуються організацію роботи з охорони праці, безпечної експлуатації та обслуговування обладнання АГНКС та входять до покажчика нормативно-правових актів з питань охорони праці станом на 1 липня 2010 року, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 07.07.2009 р. N 109. Саме такий висновок підтверджується ст. 1 Закону України "Про охорону праці" (визначення понять і термінів: охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності; працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Пункт 2. 4 ст. 2 Правил визначає, що особи, винні в порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.

Згідно акту оперативної перевірки Держгірпромнагляду по Хмельницькій області та акту про результати перевірки стану мір і вимірювальних приладів газифікація відповідає вимогам нормативно-правових документів, недоліків не виявлено.

Оскільки для обслуговування АГНКС обов'язкове проведення ремонтних робіт, кількість викидів газу в атмосферу будь-яким чином погодинно чи щоденно (всупереч твердженням податкового органу) неможливо виміряти, суд вважає, що позивачем правомірно відносилися до валових витрати на проведення ремонтних робіт.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивач не порушив вимоги ст. 13 Декрету України "Про прибутковий податок з громадян", підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тобто правомірно включив до складу валових витрат технологічні витрати в розмірі 10 % та вартість ремонтних робіт по АГНКС на загальну суму 107515, 36 грн. та правомірно відніс податок на додану вартість до складу податкового кредиту на суму 497975 грн.

Слід також зазначити, що спосіб дій органів державної податкової служби України при проведенні перевірок платників податків визначений гл.8 ПК України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 (надалі - Порядок № 984).

Так, відповідно до п. 86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За змістом п. 2 Порядку № 984 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З урахуванням зазначених норм, органи державної податкової служби наділені повноваженнями здійснювати перевірки дотримання платником податків лише того законодавства, контроль за дотриманням якого на них покладено.

Відповідно до пп. 41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено, що завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Досліджуючи акт перевірки від № 201732113523222 від 28.04.2011 року, суд встановив, що фактичним предметом зазначеної перевірки є перевірка відповідачем дотримання позивачем вимог законодавства про охорону праці (а не податкового законодавства) під час проведення ним ремонтних робіт, а саме порушення позивачем вимог Правил безпечної експлуатації та обслуговування обладнання автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій в частині додержання вимог зазначених правил під час проведення ремонтних робіт.

Крім того, за змістом п.4 Порядку №984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктами 5 і 6 Порядку № 984 визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень № 0006761742, № 0006771742 від 16 травня 2011 року та № 0006781742 від 18 травня 2011 року, а тому їх слід скасувати.

Керуючись пп.7.4.1., п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, Законами України "Про податок на додану вартість", ст.ст. п. 5.1, п.5.2.1. п. 5.2. ст. 5 "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 158 - 163, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області № 0006761742, № 0006771742 від 16 травня 2011 року та № 0006781742 від 18 травня 2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 січня 2012 року

Суддя/підпис/Д.Д. Гнап"Згідно з оригіналом" Суддя