Ухвала суду № 2971123, 22.12.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                           Суддя першої інстанції – Ушаков Т.С.

                                                                                                                           Суддя-доповідач: Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 

УХВАЛА

Іменем України

22 грудня  2008 року                                                                               справа № 22-а-18595/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

 Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Білак С.В.

                                   Сухарька М.Г.                                 

при секретарі судового засідання

Кірсановій М.В.за участю представників: від позивача:Колотович Д.О. - довіреність від 19.10.07р.від відповідача 1:

від відповідача 2:

Бачура О.В. – довіреність від 10.12.08р.

Гуменюк М.С. – довіреність від 19.12.08р.

не з’явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЛенінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного судувід27 жовтня 2008 року  по адміністративній справі                 № 2-а-22801/08 (суддя Ушаков Т.С.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Геліант-ХХІ» м. Луганськдо

1) Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

2) Головного управління Державного казначейства України у Луганській областіпро

стягнення з Державного бюджету суми бюджетної заборгованості 367281 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня  2008 року по справі № 2-а-22801/08 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліант-ХХІ» м. Луганськ до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, внаслідок чого стягнуто з державного бюджету України з рахунку обліку податку на додану вартість № 31117030700006 у ГУ ГКУ в Луганській області, код платежу № 14010200 „бюджетне відшкодування по податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податків", МФО 804013, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліант-ХХІ», код ОКПО 31673389, на поточний рахунок № 2600301003553 у ЛФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 304289, суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковими деклараціями за березень 2008р. у сумі -26547,00 грн., за квітень 2008р. у сумі - 74140,00 грн., за травень 2008р. у сумі - 76308,00 грн., за червень 2008р. у сумі - 86720,00 грн., за липень 2008 року у сумі - 103567,00 грн., а всього на суму -367281,00 грн. (триста шістдесят сім тисяч двісті вісімдесят одну гривну 00 копійок.)

            В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити.

            Позивач під час апеляційного розгляду справи та в письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

            Представник відповідача 2 у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

            Порядок  визначення  суми  податку,  що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

            Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.           При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного Закону ( в редакції, чинною у спірний період) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

     а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

             Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону).

            Позивачем було подано до відповідача 1  податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2008р. у сумі -26547,00 грн., за квітень 2008р. у сумі - 74140,00 грн., за травень 2008р. у сумі - 76308,00 грн., за червень 2008р. у сумі - 86720,00 грн., за липень 2008 року у сумі - 103567,00 грн., що в загальному розмірі становить суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 367281,00грн., та відповідно заявлена позивачем до відшкодування.

            Згідно до вимог п.п.7.7.5. п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобов’язаний був протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

            Відповідачем 1 була проведена виїзна позапланова документальна перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2008р., за наслідками якої складений акт від 24.06.2008р. № 896/23-616/31673389, якою не підтверджена заявлене бюджетне відшкодування в сумі 26546грн.грн., що пов’язано з відсутністю матеріалів зустрічних перевірок.          

            Відповідач 1 в установлений термін відповідний висновок до органу державного казначейства не надав. Сума бюджетного відшкодування не була перерахована позивачеві.

            Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.  Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій.

            Враховуючи викладене, колегія суддів  погоджує висновок суду першої інстанції   щодо стягнення на користь позивача з державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість за березень 2008р. у сумі -26547,00 грн., за квітень 2008р. у сумі - 74140,00 грн., за травень 2008р. у сумі - 76308,00 грн., за червень 2008р. у сумі - 86720,00 грн., за липень 2008 року у сумі - 103567,00 грн., а всього на суму -367281,00 грн.

            Колегія суддів також зазначає, що право на відшкодування від’ємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

            Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, у тому числі у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі “Интерсплав проти України”.

 Доводи скаржника з посиланням на здійснення заходів щодо підтвердження сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування з бюджету, з урахуванням матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгах постачання товарів до виробника (імпортера) судом  не прийняті до уваги оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Колегія суддів зазначає, що порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.  

              Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у                  м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня  2008 року по справі № 2-а-22801/08 залишити без задоволення.

            Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня  2008 року по справі № 2-а-22801/08 залишити без змін.

            Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 грудня 2008 року. Ухвала  у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті  23 грудня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                       Т.Г. Гаврищук

Судді:                                                                                                    С.В. Білак

                                                                                                               М.Г. Сухарьок