ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий в суді першої інстанції – Шевчук С.М. Рядок статзвіту № 47
Рівненський окружний адміністративний суд, № 2-а384/2008 Справа № 22-а-8589/08 Доповідач: Заверуха О.Б.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Заверухи О.Б.,
суддів: Пліш М.А., Старунського Д.М.,
при секретарі Бацик О.Р.,
з участю осіб, які беруть участь у справі:
представника відповідача – Невідомського О.А., довіреність № 217 від 21.01.2008 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ІНКОМ» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року в справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ІНКОМ» до Кузнєцовської об’єднаної державної податкової інспекції про зобов’язання відповідача провести зменшення податкових зобов’язань на суму 18128,56 грн.; про скасування пені по несплаті податку на додану вартість; про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000051650/3 від 30.08.2007 року в частині зобов’язання сплатити штраф в розмірі 50% від суми податкового боргу з ПДВ та судових витрат, -
в с т а н о в и л а :
Приватне підприємство «ІНКОМ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Кузнєцовської об’єднаної державної податкової інспекції про зобов’язання відповідача провести зменшення податкових зобов’язань на суму 18128,56 грн.; про скасування пені по несплаті податку на додану вартість; про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000051650/3 від 30.08.2007 року в частині зобов’язання сплатити штраф в розмірі 50% від суми податкового боргу з ПДВ та судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що відповідач на підставі акту камеральної перевірки від 03.05.2006 року визначив податкове зобов'язання на суму 18128,56 грн., при цьому не направляв йому податкового повідомлення-рішення про визначення такого зобов'язання. Вказує, що ним правомірно подано уточнюючі розрахунки за січень, травень, жовтень 2005 року, а розмір ПДВ підтверджений актом документальної перевірки від 17.02.2006 року.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, приватне підприємство «ІНКОМ» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову про задоволення адміністративного позову.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, покликавшись на обставини, які в ній викладені, просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив апеляційну скаргу, просив оскаржувану постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.01.2006 року позивач подав відповідачеві уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за січень та травень 2005 року в якому визначив зарахування суми від'ємного значення з ПДВ в рахунок погашення податкового боргу за січень в розмірі 11900 грн., за травень в розмірі 27259 грн. Згідно облікової картки з податку на додану вартість, станом на дату подання названих уточнюючих розрахунків (20.01.2006 року) наявний податковий борг було погашено в розмірі 26125,44 грн., а відтак позивачем на обумовлену дату зайво було спрямовано від'ємне значення ПДВ на погашення неіснуючого податкового боргу в розмірі 13033,56 грн.
03.03.2006 року позивач знову подав відповідачеві уточнюючий розрахунок з ПДВ за жовтень 2005 року в якому також визначив зарахування суми від'ємного значення з ПДВ в рахунок погашення податкового боргу за жовтень в розмірі 5095 грн. На дату подання вказаного уточнюючого розрахунку, згідно облікової картки з ПДВ у позивача був відсутній податковий борг на обумовлену суму.
З акту камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість № 32/15-135/30896634 від 03.05.2006 року (складеного за формою згідно додатку № 2 обумовленого Порядку) вбачається, що за наслідками цієї камеральної перевірки позивачеві зменшено суму від'ємного значення з ПДВ в розмірі 18128,56 грн., зарахованої позивачем у зменшення суми неіснуючого податкового боргу з ПДВ. На підставі цього акту перевірки відповідачем проведено по особовому рахунку позивача зменшення суми від'ємного значення з ПДВ в розмірі 18128,56 грн. зарахованої позивачем у зменшення суми неіснуючого податкового боргу з ПДВ.
Із врахуванням вимог абз. 3 пп. 7.7.1, п.п. 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції що діяла станом на дату подання уточнюючих розрахунків), наданого відповідачем роз'яснення щодо відсутності податкового боргу у позивача та стосовно можливості зарахування зайво спрямованої позивачем (згідно до названих уточнюючих розрахунків) суми від'ємного значення з ПДВ на погашення неіснуючого податкового боргу в розмірі 18128,56 грн. у складі податкового кредиту наступного податкового періоду, вимог приписів п. 5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА у редакції від 15.06.2005 року № 213, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що в процесі судового розгляду не було встановлено фактичних обставин щодо визначення відповідачем позивачеві податкових зобов'язань зі сплати до бюджету коштів в розмірі 18128,56 грн., а відтак доводи позивача про визначення йому відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 18128,56 грн. є необґрунтованими.
Беручи до уваги ту обставину, що позивач не приймав рішень про зарахування зайво спрямованої ним суми на погашення податкового боргу до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, відповідач не вправі був зараховувати належну йому суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів (шляхом зарахування від'ємного значення суми ПДВ до складу податкового кредиту наступного податкового періоду).
Стосовно вимоги позивача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000051650/3 від 30.08.2007 року в частині зобов'язання сплатити штраф в розмірі 50% від суми податкового боргу з ПДВ, то судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно даних декларації та облікової картки з ПДВ недоїмка у позивача виникла внаслідок визначення ним в декларації від 20.04.2006 року (по терміну сплати 03.05.2006 року) податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 5787 грн. Це податкове зобов'язання було погашено лише частково в розмірі 343,50 грн., а відтак сума простроченої заборгованості позивача по строку сплати 03.05.2006 року, складала 5443,50 грн.
Згідно п.п 5.3.1 ст. 5, абз. 4 п.п.17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ІНКОМ» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року в справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ІНКОМ» до Кузнєцовської об’єднаної державної податкової інспекції про зобов’язання відповідача провести зменшення податкових зобовязанеь на суму 18128,56 грн.; про скасування пені по несплаті податку на додану вартість; про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000051650/3 від 30.08.2007 року в частині зобов’язання сплатити штраф в розмірі 50% від суми податкового боргу з ПДВ та судових витрат - залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 березня 2008 року – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: М.А. Пліш
Д.М. Старунський
Судове рішення № 2970830, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.10.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-8589/08. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: