Рішення № 29708190, 27.02.2013, Нахімовський районний суд міста Севастополя

27.02.2013

Справа № 2704/6372/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

27 лютого 2013 року м. Севастополь

Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі

головуючого судді - Семенуха Т.Б.

при секретарі - Філімоновій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Товарна біржа «Центр-Експерт» про визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення сторін у первісне положення, суд,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просив стягнути з них у солідарному порядку заборгованість в розмірі 239982,5грн, індекс інфляції в розмірі 43747,56грн., три відсотка річних від суми боргу в розмірі 21637,87грн, а всього 63385,43грн та судові витрати.

Вимоги мотивовані тим, що між ним та ОСОБА_2 була досягнута домовленість про купівлі-продаж автомобілю позивача «Тойота Прадо» у розстрочення на 18 місяців за 37000 доларів США. На виконання вказаної домовленості позивач передав відповідачу ОСОБА_2 автомобіль, а відповідач взяв на себе зобовязання у строк 18 місяців виплатити позивачу 37000 доларів США. Однак свої зобовязання відповідач виконав частково, передав тільки 8000 доларів США. Крім того, позивач вважає, що оскільки автомобіль був придбаний у період шлюбу з ОСОБА_4, він є спільною сумісною власністю, придбаний в інтересах сімї, а тому ОСОБА_4 теж повинна відповідати за зобовязанням свого чоловіка, та просив стягнути з них суму боргу у солідарному порядку.

ОСОБА_3 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Товарна біржа «Центр-Експерт» про визнання договору купівлі-продажу від 12.06.2008 року автомобілю «Тойота Прадо», укладеним між відповідачами, недійсним та повернення сторін у первісне положення. Вимоги мотивовані тим, що при укладенні договору були порушені її права, передбачені Сімейним кодексом країни, оскільки договір був укладений без її згоди, вказаний договір ставить їх сімю у скрутне матеріальне становище, а тому просили визнати його недійсним та повернути сторони договору у первісне положення.

У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити, вважав його необґрунтованим.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні основний позов не визнала, зустрічний позов підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, хоча його явка визнана судом обовязковою, він сповіщався про місце та час розгляду справи через свого представника, який відмовився приймати повістку для нього, з посиланням на те, що він не має з ним звязку, що суд розцінює, як бажання ввести суд в оману з ціллю неотримання судового повідомлення.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, раніше вказував, що відповідач заперечує написання розписки, заявляв клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яка судом призначалася, однак у звязку з ненаданням суду вільних та експериментальних зразків почерку відповідачем, провадження по справі було відновлено.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, сповіщався судом, причин незявлення суду не надав.

Вислухавши відповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 09.06.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була достигнути усна домовленість про купівлю-продаж автомобілю «Тойота Прадо» за 37000 доларів США. При цьому була достигнути домовленість про розстрочку оплати за автомобіль строком на 18 місяців.

Вказані обставини підтверджуються оригіналом розписки відповідача ОСОБА_2, що мається у матеріалах справи (а.с.24), з якої вбачається, що відповідач підтвердив, що він придбав у ОСОБА_1 автомобіль «Тойота Прадо» за 37000 доларів США, з розстрочкою платежу на 18 місяців.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідачів, стосовно того, що відповідач вищевказаної розписки не писав, оскільки вони належними доказами не підтверджені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач продав відповідачу автомобіль «Тойота Прадо», а відповідач прийняв його та взяв на себе зобовязання на протязі 18 місяців оплатити його вартість в розмірі 37000 доларів США.

Оскільки автомобіль це від майна, який підлягає державної реєстрації згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року (що діяла на час виникнення правовідносин), якою були затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів… для перереєстрації автомобілю на відповідача він був знятий з реєстрації в органах ДАІ, 12.06.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений письмовий договір купівлі-продажу, зареєстрований на товарної бірже «Центр-Експерт» (а.с.42), на підставі якого спірний автомобіль був зареєстрований у органах УДАІ на імя відповідача ОСОБА_2 (а.с.20).

При такому положенні судом безперечно встановлено, що право власності на спірний автомобіль перейшло від позивача до відповідача ОСОБА_2, за який він зобовязався сплатити позивачу гроші в розмірі 37000 доларів США.

З оригіналу розписки вбачається, що відповідач фактично сплатив позивачу 8000 доларів США, що підтвердив у судовому засіданні сам ОСОБА_1

У відповідності до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з розписки відповідача він зобовязався виплатити вартість автомобілю на протязі 18 місяців, таким чином останній строк виконання зобовязання 09.12.2009 року.

Таким чином на 09.12.2009 року ОСОБА_2 повинен був сплатити позивачу 29000 доларів США, що за курсом НБУ на день розгляду справи (1 дол.США = 7,993грн) складає 231797грн.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що відповідачка ОСОБА_3 повинна відповідати у солідарному порядку за зобовязаннями ОСОБА_2, оскільки доказів того, що вона брала на себе будь-які майнові зобовязання, поручалася за ОСОБА_2 суду не надано.

На думку суду, придбання майна одним з подружжя не породжує для іншого подружжя зобовязань по оплаті цього майна, оскільки зобовязання виникають тільки з підстав, передбачених ст.11 ЦК України, суд вважає, що немає правових підстав для покладення на ОСОБА_3 солідарного обовязку іншої особи.

При такому положенні суд вважає, що вимоги до ОСОБА_3 не засновані на законі, у їх задоволенні слід відмовити.

У відповідності до ст.625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 3% річних з простроченої суми та індексу інфляції. Час прострочення з 09.12.2009 по 27.02.2013 року складає 1177 дня.

А тому сума 3% річних за цій час складає 22423,98грн

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів23179709.12.2009 - 27.02.201311773 %22423.98

Зазначена сума повинна бути стягнута на користь позивача з ОСОБА_2

Розрахунок інфляційних втрат:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?09.12.2009 - 27.02.20132317971.15135001.35266798.35

Таким чином з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 також підлягає стягненню інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 35001,35грн, а вся сума стягнення складає 298222,33грн.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2700грн, що були сплачені при подачі позову, та 214,6грн за забезпечення позову та витребування доказів.

З відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовій збір, що був недоплачений позивачем, в сумі 282,22грн.

Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_3Є, про визнання недійсним договору купівлі-продажу суд вважає необхідними зазначити наступне.

Згідно до ст.65 ЦК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Дійсно договір купівлі-продажу автомобілю виходить за рамки дрібного побутового, однак у порушення ст.60 ЦПК України ОСОБА_3 не було надано суду жодного доказу на підтвердження її доводів, що вона не знала про укладення договору купівлі-продажу. Суд вважає, що її доводи не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки як пояснила у судовому засіданні сама відповідачка, вони проживають з ОСОБА_2 однією сімєю, вона помітила, що він почав користуватися новім автомобілем «Тойота Прадо», а тому суд не може погодитися з її поясненнями, що вона не питала чоловіка, на якої правової підставі він цим автомобілем користується. На думку суду вона повинна була знати про придбання ОСОБА_2 спірного автомобілю, про умови його придбання, перешкод для цього суд не вбачає.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 необґрунтовані, матеріалами справи не підтверджуються, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відносяться на її рахунок.

На підставі ст.509, 526, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.60, 61, 65 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10, 57, 60, 179, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 231797грн., витрати від інфляції в розмірі 35001.35грн, три відсотка річних в розмірі 22 423,98грн, судовий збір в сумі 2914,6грн, а всього в сумі 292136,93грн (двісті девяносто дві тисячі сто тридцять шість гривень 93 копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 282,22грн.

У задоволенні іншої частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд м. Севастополя шляхом подання в Нахімовський районний суд м. Севастополя апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя підпис

Копія вірна.

Суддя Нахімовського районного

суду міста ОСОБА_5 Семенуха