Ухвала суду № 2970545, 22.10.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-5997/08 Головуючий у І інстанції Хрипун О.О.

Суддя-доповідач Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2008 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Дурицької О.М., Зайцева М.П.,

при секретарі Токар М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські макарони» до Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, за участю прокуратури Київської області, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 20 серпня 2007 року, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2007 року ТОВ «Українські макарони» звернулося до суду з вказаним позовом.

Постановою Господарського суду Київської області від 20 серпня 2007 року позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Іванівської МДПІ Київської області від 15.02.2007 року № 0000262300/0.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Іванівська МДПІ Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що видані ТОВ «Ірбіс» податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства та є належним доказом правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ. Окрім того, визнання в судовому порядку недійсними установчих документів ТОВ «Ірбіс» не є підставою для визнання вчинених ним з іншими субєктами господарювання юридично значимих дій, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність виключно за наявності вини.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів встановлено, що податковою інспекцією було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Українські макарони» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.09.2006 року, за наслідками якої складено акт № 96-23/31239749 від 09.02.2007 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого виявлено заниження податку на додану вартість внаслідок віднесення до складу податкового кредиту ПДВ згідно податкових накладних, виданих ТОВ «Ірбіс». Зазначене підприємство постачало позивачу упаковку для макаронних виробів.

Контролюючим органом такий висновок зроблено на підставі того, що згідно рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03.05.2006 року установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Ірбіс» визнані недійсними. Окрім того, актом ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 24.11.2006 року № 90 свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Ірбіс» анульовано.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.02.2007 року № 0000262300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» у сумі 1236456,00 грн., з яких 824304,00 грн. основний платіж та 412152,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 15.02.2007 року № 0000262300/0 залишено без змін.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що визнання недійсними установчих документів ТОВ «Ірбіс» у даному випадку не може бути підставою для нарахування позивачу податкових зобовязань з ПДВ, враховуючи наступне.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ «Українські макарони» протягом квітня 2005 року січня 2006 року мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Ірбіс», яке відвантажувало позивачу упаковку для макаронних виробів. Податковий кредит ТОВ «Українські макарони» за 2005 рік у сумі 709773,00 грн. та за 2006 рік у сумі 114531,00 грн. сформований на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Ірбіс». Спірні суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні придбаного товару.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 статті 7 вказаного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент здійснення перевірки податковий кредит позивача по господарським операціям з ТОВ «Ірбіс» був підтверджений податковими накладними, які мали всі необхідні реквізити, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість».Окрім того, відповідно до приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для відповідальності платника податку є лише відсутність податкових накладних на момент перевірки такого платника податку.

Одночасно слід зазначити, що з врахуванням специфіки діяльності позивача (зокрема, роздрібної та оптової торгівлі макаронними виробами), придбання ним у ТОВ «Ірбіс» упаковки для макаронних виробів, суми ПДВ з вартості якої включені позивачем до складу податкового кредиту, не дозволяє зробити висновок, що дії позивача були спрямовані на безпідставне одержання коштів із Державного бюджету. Навпаки, на думку колегії суддів, позивач, здійснюючи таку господарську операцію, мав намір одержати економічний ефект у результаті своєї підприємницької діяльності.

Судова колегія вважає також за необхідне відмітити, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод і виданих податкових накладних, укладених (виданих) з моменту державної реєстрації такої особи та отримання свідоцтва платника податку на додану вартість і до моменту скасування свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (тим більше, що станом на момент видачі податкових накладних ТОВ «Ірбіс» було зареєстровано органами ДПС у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість та мало відповідне свідоцтво), та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Правомірним є і висновок суду першої інстанції стосовно безпідставності посилань відповідача на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03.05.2006 року. Так, ухвалою Верховного Суду України від 08.08.2007 року зазначене рішення суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Судовою колегією також враховується, що постановою Господарського суду Київської області від 31.08.2007 року у справі № А4/312-07 було відмовлено у позові Іванівської МДПІ Київської області про визнання недійсними договорів, уколених між ТОВ «Українські макарони» та ТОВ «Ірбіс».

Таким чином, встановлені у справі фактичні обставини не дають підстав вважати, що ТОВ «Українські макарони» неправомірно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ по господарській операції з ТОВ «Ірбіс».

Доводи Іванівської МДПІ Київської області спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Київської області від 20 серпня 2007 року залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 27 жовтня 2008 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 28 жовтня 2008 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді: