Ухвала суду № 2970514, 12.11.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а 6853/08 Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку - 41 інстанції Проскуряков К.В

Доповідач Семененко Я.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2008 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного судуу складі:

головуючого судді Семененка Я. В.,

суддів Баранник Н.П., Юхименка О.В.

при секретарі - Галоян О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськуапеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 25 квітня 2008 року по справі № 5/214/08-АП за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.. Ватутіна до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області про визнання недійсним рішення, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2008 року Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Ватутіна звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.09.2007 року № 0000592302/0, яке прийнято відповідно до Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.2005р. №436/95.

Розглянувши позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.. Ватутіна, Господарський суд Запорізької області, постановою від 25.04.2008 року по справі № 5/214/08-АП, адміністративний позов задовольнив, визнав недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.09.2007 року № 0000592302/0 прийняте ДПІ у Василівському районі Запорізької області. При ухваленні рішення Господарський суд Запорізької області керувався тим, що відповідно до ст.. 250 Господарського Кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Відповідачем пропущено строк застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки порушення мало місце 07.08.2005 року, а рішення відповідачем прийнято 04.09.2007 року, тобто більше ніж через рік.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Василівському районі Запорізької області подала апеляційну скаргу на постанову Господарського суду Запорізької області від 25 квітня 2008 року по справі № 5/214/08-АП, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила постанову суду скасувати.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією у Василівському районі Запорізької області проведено перевірку Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.. Ватутіна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.03.2007р.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 82/23/03750248 від 04.08.2007р., яким виявлено порушення: п.2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320, а саме підприємством порушена гранична сума готівкого розрахунку (десять тисяч гривень) одного підприємства з іншим через їх каси протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами.

Відповідальність за вказане порушення передбачено Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки» №436/95 від 12.06.1995р.

У звязку з встановленими порушеннями законодавства, ДПІ прийнято рішення від 12.09.2007р. №0000592302/0 про застосування до позивача фінансових санкцій на суму 11039,62 грн.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення з позивача фінансових санкцій суд першої інстанції виходив з того, що сплили строки для застосування адміністративно-господарських санкцій, які передбачені ст. 250 Господарського кодексу України.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції є правомірними, а твердження апелянта про те, що Господарський кодекс України не регулює виниклі між сторонами правовідносини помилковими, з наступних підстав.

Відповідно до ст..2 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання є субєкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками субєктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державна податкова інспекція є органом виконавчої влади і наділена повноваженнями на виконання функцій контролю за правилами здійснення господарської діяльності. Зокрема, до функцій податкової служби входить здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Господарський кодекс України містить в собі розділ V«Відповідальність за порушення у сфері господарювання».

Одним із видів відповідальності є застосування до субєктів господарювання адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч.4 ст.217 ГК України адміністративно-господарські санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Податкова служба є органом державної влади і уповноважена на застосування адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 1 ст.238 ГК України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Одним із видів адміністративно-господарських санкцій, відповідно до ст..239 ГК України, є штраф.

Статтею 241 ГК України визначено поняття адміністративно-господарського штрафу це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначається законами, що регулюють податкові та інші відношення, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до абз.1 п.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

За своєю сутністю фінансові санкції, які визначені вказаним Указом, є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки застосовуються уповноваженим органом державної влади (податковою службою) і мета їх застосування полягає у притягненні субєкта господарювання до відповідальності за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що на застосування фінансових санкцій, які передбачені Указом Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки №436/95, розповсюджуються вимоги Господарського кодексу України.

Відповідно до ст..250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але непізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки порушення, виявлене ДПІ, мало місце 07 серпня 2005 року, а адміністративно-господарські санкції застосовано 12.09.2007р., то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про сплив строку застосування таких санкцій, що є підставою для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області залишити без задоволення, а Постанову Господарського судуЗапорізької області від 25 квітня 2008 року- без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її виготовлення в повному обсязі.

(Ухвалу виготовлено в повному обсязі 17.11.2008р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Судді: Н.П. Баранник

О.В. Юхименко