Рішення № 29701887, 25.02.2013, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Справа №0555/437/2012

Номер провадження2/250/33/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючий суддя Бичков П.Ю.

при секретарях Костенко Ю.О.,

ОСОБА_1,

за участю позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2012 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_3, про стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги, що 16 червня 2011 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 біля будинку № 15 кварталу «103» в м. Ясинувата Донецької області підійшов до ОСОБА_2, яка знаходилася за кермом свого автомобілю та на ґрунті раніш склавшихся неприязнених відношень почав висловлювати у її адресу погрозу фізичної розправи. Після чого, витягнув її з автомобілю, наніс їй один удар ногою в область лівої стопи. Вказаними діями ОСОБА_3 причинив потерпілій ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи від 9 серпня 2011 року № 104/187 середньої тяжкості тілесні ушкодження . У звязку з даним фактом відносно ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа за ознаками ст. 122 ч 1 КК України. У судовому засіданні під час розгляду вищевказаної кримінальної справи, кримінальна справа була закрита у звязку з амністією, ОСОБА_3 був звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КК України на підставі ст.1 п «г» ЗУ «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року, що набрало законної сили 28 липня 2011 року. Своїми протиправними діями відповідач завдав їй моральну шкоду так як вона тривалий час відчувала пригнічений стан, мала порушення сну, відчувала дискомфорт через біль, через травму не мала можливості вести звичний спосіб життя, що спричиняло їй моральні страждання. Моральну шкоду задану їй злочином вона оцінює у 50000 гривень. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, які вона понесла через звернення до суду у звязку з вищевказаною позовною заявою у розмірі 500 гривень.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 підтримала заявлені вимоги у повному обсязі на обґрунтування чого послалася на обставини які викладені в позовній заяві та просила суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3, в судовому засіданні не визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) дійшов до наступного.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Ст. 10 ч. 3 та ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 58 ч. 1, 3 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета спору.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або заперечування.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, що не суперечить загальним початкам цивільного законодавства.

Постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2011 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та звільнений від відбуття покарання внаслідок Закону України «Про амністію». Зазначеною постановою суду встановлено, що 16 червня 2011 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 біля будинку № 15 кварталу «103» в м. Ясинувата Донецької області підійшов до ОСОБА_2, яка знаходилася за кермом свого автомобілю та на ґрунті раніше склавшихся неприязнених відношень почав висловлювати у її адресу погрозу фізичної розправи. Після чого, витягнув її з автомобілю, наніс їй один удар ногою в область лівої стопи. Вказаними діями ОСОБА_3 причинив потерпілій ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи від 9 серпня 2011 року № 104/187 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В ході розгляду зазначеної кримінальної справи ОСОБА_2 не було заявлено цивільного позову про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином.

Згідно ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, вина ОСОБА_3 у скоєнні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, встановлена постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2011 року та не потребує доказування при розгляді даної цивільної справи.

Згідно з ч. 4 ст. 28 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК) потерпілий, тобто особа, якій злочином заподіяно моральну шкоду (внаслідок посягання на здоровя, честь, гідність, знищення майна, позбавлення годувальника тощо), має право подати позов про її відшкодування у кримінальному процесі або в порядку цивільного судочинства.

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, ступінь вини заподіювача шкоди, а також визначає характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, яких зазначила позивачка. Зокрема, враховуються стан здоровя потерпілої, тяжкість вимушених змін в їх життєвих стосунках, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для її відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами та доповненнями, де вказано, що розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень. Достовірність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 не довів, що спричинена шкода ОСОБА_2, не з його вини, суд визнає, що моральна шкода повинна бути відшкодована позивачці - відповідачем.

Встановлені у судовому засіданні ті обставини та приймаючи до уваги викладене, враховуючи обставини, за яких позивач ОСОБА_2 зазнала душевних страждань у звязку із вчиненням відносно неї середньої тяжкості тілесних ушкоджень відповідачем ОСОБА_3, що виразилися у зміні її життєвого укладу, призвело до утворення скрутного матеріального становища, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача 2000 гривень у рахунок відшкодування завданої їй моральної шкоди, а відповідачем не приймалися ні які заходи для припинення таких страждань.

На підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд повинен керуватися засадами розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням глибини причинених моральних страждань та представлених суду доказів, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, розмір спричиненої ОСОБА_2 моральної шкоди суд оцінює у розмірі 2000 гривень 00 копійок. При цьому суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України , стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно платіжного доручення, позивачем при подачі позовної заяви сплачені кошти за судовий збір, він стягується з відповідача на користь позивача.

Приймаючи до уваги той факт, що позивач оплатив судовий збір в міський бюджет при подачі позовної заяви, суд покладає на ОСОБА_3 сплату судового збору на користь позивача у розмірі 500 гривень 00 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 15, 16, 23, 1167 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 моральну шкоду в розмірі 2000 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати у розмірі 500 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_4