Постанова № 29701875, 27.02.2013, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/579/13- а провадження №2-а/279/75/13

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області про визнання постанови незаконної, її скасування, зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом про скасування постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Житомирській області від 14.01.2013 року про повернення виконавчого листа, зобовязання відповідача відновити виконавче провадження, вжити заходів до виконання судового рішення. Вказав, що ним було звернуто до виконання виконавчий лист №2-а-9074/09, виданий 03.11.2009 року Коростенським міськрайонним судом. 14.01.2013 року державним виконавцем відповідача винесено постанову про повернення виконавчого листа на підставі ст.ст.47,ч.1,п.2,50 Закону України «Про виконавче провадження» в звязку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення, і заходу щодо його розшуку виявились безрезультатними.

Таке рішення вважає незаконним, оскільки відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» при наявності підстав для повернення виконавчого листа, передбачених ст.47,ч.1,п.2-4 Закону України «Про виконавче провадження», керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, про що повідомляє стягувача.

Відповідач вказану вимогу не виконав, переклав свій обовязок на нього як стягувача. Просив визнати постанову відповідача від 14.01.2013 року незаконною та скасувати, зобовязати відповідача відновити виконавче провадження та вжити заходів до виконання судового рішення.

Позивач свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити, подавши про це письмову заяву.

Відповідач позов не визнав, подав заперечення, просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що 09.07.2012 року до відповідача на виконання надійшов виконавчий лист Коростенського міськрайонного суду № 2-а-9074/09 від 21.03.2011 року про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь позивача 2710,90 грн.. Виконавче провадження по вказаному виконавчому листі було відкрите постановою державного виконавця від 13.07.2012 року. Постановою державного виконавця від 14.01.2013 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» через відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. При цьому, в постанові від 14.01.2013 року зроблено посилання на дії державного виконавця, які проводились в період з 09.02.2012 року по 13.04.2012 року, тобто до надходження на виконання виконавчого листа позивача та відкриття 13.07.2012 року виконавчого провадження щодо його виконання.

Відповідно до ст.47,ч.1,п.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не проводилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійсненні державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 8 КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок. Асигнування на виплату державних боргів може спричинити певні затримки у виконанні рішень з бюджету Уряду, але неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1. Державний орган влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про повернення боргу. За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 права. Не можна, посилаючись на стверджуванні фінансові труднощі, яких зазнавала держава, перешкоджати заявникові отримати вигоду від ухваленого на його користь судового рішення. Відсутність бюджетних коштів не може виправдати таке упущення (див. «Іммобільяре Саффі» проти Італії» [GC], N 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V, «Бурдов проти Росії» (Заява N 59498/00) від 07.05.2002, «Войтенко проти України» (Заява N 18966/02) від 29.06.2004 року).

Боржником у даній справі виступає держава, яка в особі компетентного органу повинна повернути борг позивачу. Відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, і повернення виконавчого листа стягувачу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що прийняття державним відповідача постанови від 14.01.2013 року про повернення виконавчого листа позивачеві на підставі ст.47,ч.1,п.2 Закону України «Про виконавче провадження» є неправомірним. Винесена ним постанова є незаконною та підлягає скасуванню, виконавче провадження відновленню. Суд приймає заперечення відповідача щодо вимоги позивача про його зобовязання вжиття заходів до виконання судового рішення, тому задовольняє позов частково.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.6,9,11,12,158-163 КАС України КАС України, Законом України «Про виконавче провадження»,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області від 14.01.2013 року про повернення виконавчого листа №2-а-9074/09, виданого 21.03.2011 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення недовиплачених коштів визнати незаконною та скасувати.

Зобовязати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області відновити виконавче провадження №33304395 по виконавчому листу №2-а-9074/09, виданому 21.03.2011 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення недовиплачених коштів.

В решті вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги після закінчення апеляційного розгляду справи, якщо її не скасовано.

Суддя: підпис: копія згідно оригіналу: суддя: підпис: