Ухвала суду № 2970178, 29.10.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

У Х В А Л А

Іменем   України

29 жовтня 2008 року                                                                   м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді -                    Смоковича М.І.,

Суддів -                                 Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

                                                        Мироненка О. В.,

Чумаченко Т. А.,

         при секретареві-                 Сидорович О.В.,

з участю:

представника відповідача – Бойко О.В.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку касаційного провадження адміністративну справу

за позовною заявоювідкритого акціонерного товариства “Чорноморагроспецмонтаж” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Миколаєві про скасування податкового повідомлення-рішення,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 серпня 2006 року, -

в с т а н о в и л а:

         У травні 2006 року відкрите акціонерне товариство “Чорноморагроспецмонтаж” (далі – ВАТ “Чорноморагроспецмонтаж”) звернулося до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Миколаєві (далі - Ленінської МДПІ у місті Миколаєві) з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000292301/0 від                     22 лютого 2006 року, яким ВАТ “Чорноморагроспецмонтаж” визначено суму податкового зобов’язання з земельного податку в сумі 9768 гривень                    28 копійок, з яких: 6398 гривень 85 копійок – основний платіж, 3369 гривень 43 копійки – штрафні санкції.

Підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення став висновок акту документальної перевірки від 10 лютого 2006 року                             № 65/23-612-00372032/9 з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ “Чорноморагроспецмонтаж” за період з 1 жовтня 2002 року по 30 вересня 2005 року, складеного Ленінською МДПІ у місті Миколаєві щодо ненарахування, недекларування та несплати в 2003 році  податку за землю в сумі 6398 гривень 85 копійок, що є порушенням статей 13-15 Закону України “Про плату за землю” та підпункту 4.1.4 літера “а” пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

В обґрунтування позовних вимог ВАТ “Чорноморагроспецмонтаж” посилалося на те, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на матеріалах перевірки, оскільки він не є користувачем земельної ділянки, за користування якою нараховано податок,  а сам акт перевірки складено з порушенням пункту 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327, тобто без урахування поданих ним заперечень на акт перевірки. Окрім того, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Ленінською МДПІ у місті Миколаєві порушено пункт 15.1.1 статті 15 Закону України “Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яким встановлено 1095-денний граничний строк для самостійного  визначення податковим органом суми податкового зобов’язання платнику податків, а тому він (платник податків) є вільним від такого податкового зобов’язання.

         Постановою Господарського суду Миколаївської області від 24 травня           2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від                    10 серпня  2006 року постанову Господарського суду Миколаївської області від 24 травня 2006 року скасовано та задоволено позовні вимоги.

У поданій касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі міста Миколаєва, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки до 13 червня 2006 року, тобто до прийняття Миколаївською міською радою рішення про вилучення земельної ділянки по вулиці Старофортечній, 1-а та її передачу в оренду ТОВ “Політехпром”, землекористувачем було ВАТ “Чорноморагроспецмонтаж”, тому саме воно й повинно подавати декларацію на землю та сплачувати відповідний податок. Що ж стосується самого податкового повідомлення-рішення, то воно прийнято з дотриманням строків його прийняття податковим органом, а податкове зобов’язання з земельного податку нараховано відповідачем в межах 1095-денного строку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та, задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зробив посилання на такі обставини.

Право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,560 га, по вулиці Старокріпосній, 1-а в місті Миколаєві належало МСМНУ “Миколаївагротехмонтажхарчопром” згідно з рішенням Миколаївської міської ради від 26 квітня 1994 року № 21/5, на підставі якого йому було видано державний акт на право постійного користування землею від                    31 травня 1994 року № 170 (а. с. 95).

З 2002 році право користування земельною ділянкою по вулиці Старокріпосній, 1-а в місті Миколаєві, площею 0,570 га, на умовах оренди було закріплено за ТОВ “Політехпром”як за власником нежитлових споруд, розташованих на цій земельній ділянці.

Рішенням Миколаївської міської ради від 13 червня 2003 року за                  № 12/15 “Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та міськвиконкому по Ленінському району міста Миколаєва” у МСМНУ “Миколаївагротехмонтажхарчопром” вилучено земельну ділянку, площею 0,560 га по вулиці Старофортечній, 1-а в місті Миколаєві та погашено виданий на його ім’я державний акт на право постійного користування землею від 31 травня 1994 року № 170. Цим же рішенням земельну ділянку площею 0,570 га по вулиці Старофортечній, 1-а в місті Миколаєві надано в оренду ТОВ “Політехпром”для обслуговування виробничої бази.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідно до правовстановлюючих документів платником земельного податку були МСМНУ “Миколаївагротехмонтажхарчопром” та “Політехпром”. Оскільки ж будь-які документи, що засвідчували б право користування ВАТ “Чорноморагроспецмонтаж” вказаною земельною ділянкою відсутні, підтвердженням чого є лист Миколаївського міського управління земельних ресурсів від 19 грудня 2005 року № 3675/751-5/701, останнє не повинно сплачувати земельний податок.

Однак, повністю погодитися з такими висновками не можна, оскільки суди дійшли його з порушенням вимог процесуального законодавства щодо всебічності й повноти з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у відповідних правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів.

Дійсно, землекористувачем земельної ділянки по вулиці Старофортечній, 1-а в місті Миколаєві відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 31 травня 1994 року № 170 було МСМНУ “Миколаївагротехмонтажхарчопром”.

Пред’явлення ж вимог зі сплати земельного податку за користування вказаною земельною ділянкою саме  до ВАТ “Чорноморагроспецмонтаж” ДПІ у Ленінському районі міста Миколаєва мотивувала тим, що зазначене підприємство було створене внаслідок реорганізації орендного підприємства “Миколаївагротехмонтажхарчопром” (акт перевірки, а. с. 10).

Вказану обставину суди, що розглядали справу, залишили поза увагою. Проте, без її з'ясування правові висновки судів є передчасними, а тому прийняті ними рішення підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати справжні права та обов'язки сторін і, залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва задовольнити частково.

Постанови Господарського суду Миколаївської області від 24 травня           2006 року та Одеського апеляційного господарського суду від 10 серпня 2006 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий, суддя                                                            М. І. Смокович

Судді                                                                                    Т. Ф. Весельська

С. А. Горбатюк

О. В. Мироненко

Т. А. Чумаченко