Постанова № 29699760, 26.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2013 року № 2а-16273/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»

до

Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

про

скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2012 №0000444050

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією «Сантрейд» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (надалі – відповідач, Центральний офіс), в якому позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 №0000444050.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2012 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №2а-16273/12/2670 до судового розгляду в судовому засіданні на 13.12.2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України (надалі – Кодекс), оскільки висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень Позивачем положень Кодексу при визначенні суми від’ємного значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств є хибними, базуються виключно на суб’єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник Відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях, що наявні в матеріалах справи.

Справа розглянута в письмовому провадженні з огляду на подане позивачем письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Центральним офісом, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України (надалі – Кодекс) проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток підприємства ДП з іноземною інвестицією «Сантрейд» (код ЄДРПОУ 25394566) за півріччя 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 17.08.2012 №849/40-50/2539456 (надалі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем ст.135, пункт 150.1 статті 150, п.153.8 ст.153 розділу III Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, з врахуванням листа ДПС України від 09.08.2012 №320/0/71-12/15-1217.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом винесено спірне податкове повідомлення - рішення від 31.08.2012 №0000444050, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на прибуток підприємств по декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 у розмірі 186 588,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 93 294 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за період півріччя 2012 позивачем задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03 Декларації з податку на прибуток) в сумі - 2 235 388 737 грн.

Перевіркою показників відображених у рядку 03.20 Додатку ЦП до рядків 03.20 та 03.21 додатка ІД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 встановлено наступні завищення показників, а саме:

- рядка 1.3 - від'ємного фінансового результату попереднього звітного (податкового) періоду на 888 514,0грн. від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними;

- рядка 2.3 - від'ємного фінансового результату попереднього звітного (податкового) періоду на 63 376 166грн. від операцій з облігаціями.

Враховуючи зазначене, на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 93 294грн. (50 % у зв'язку з тим, що попереднім актом перевірки від 17.02.2012 №145/40-40/25394566 уже застосовувались штрафні санкції у розмірі 25%).

Підставою для вказаних висновків податкового органу щодо завищення позивачем відповідних показників у податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 стало те, що відповідач, приймаючи до уваги зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом №4834 від 24 травня 2012 вважає, що в декларації необхідно було враховувати лише 25% від'ємного значення 2011, тобто 296 171,25 грн. (1 184 685*25%), а різниця між сумою, врахованою позивачем, та сумою, яку розрахував Відповідач, складає 888 513,75грн. (1 184 685 - 296 171,25). Саме з цієї суми відповідач визначив позивачу суму грошового зобов'язання у розмірі 186 588 грн. (888 513,75*21%).

Однак, Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є такими, що підлягає скасуванню, приймаючи до уваги наступне.

Так, відповідно до п.153.8 статті 158 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу.

Для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Відповідно до п.150.1 ст.150 Кодексу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як свідчать обставини справи, в декларації за півріччя 2012 позивач під час визначення об’єкта оподаткування від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, врахував повністю від’ємне значення в сумі 1 184 685грн. від цих операцій (зазначено в рядку 1 додатку ЦП до річної декларації з податку на прибуток підприємств за 2011). Як наслідок, в рядку 1.3 додатку ЦП до декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2012 позивачем зазначено суму від’ємного значення в розмірі 1 184 685грн., яка повністю врахована позивачем для зменшення доходу від аналогічних операцій в сумі 4 478 019грн. Отже, в декларації за півріччя 2012 позивачем визначено об’єкт оподаткування в розмірі 3 293 334 (4 478 019 – 1 184 685).

Разом з тим, 01.07.2012 набув чинності Закон України №4834 від 24.05.2012 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», яким внесено зміни до п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якими запроваджено особливий порядок застосування статті 150 Кодексу в період 2012-2015 років, що передбачає обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого станом на 1 січня 2012 року, який враховується у витратах при визначенні податкових зобов'язань платника податку у наступних звітних податкових періодах.

А саме, передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:

- звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах..."

Отже, норми п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України з 01.07.2012 року запроваджують нові правила урахування (у результатах наступних податкових періодів) від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилось у платників податку за операціями до 01.01.2012.

Разом з тим, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не враховано, що вказана норма встановлює обмеження лише щодо перенесення загального від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилось станом на 01.01.2012.

При цьому, негативний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток. Це різні за своєю економічною суттю поняття, що знайшло своє відображення в Листі Комітету ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної справи №04-39/10-990 від 10.09.2012. Вказане обмеження не може застосовуватись до від'ємного фінансового результату від торгівлі цінними паперами, оскільки до його складу входять витрати на придбання цінних паперів (тобто вартості нереалізованих цінних паперів).

В даному випадку, як свідчать обставини справи та не заперечується податковим органом, станом на 01.01.12 підприємство отримало та задекларувало від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами у розмірі 1 184 685 грн.

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, цей від'ємний фінансовий результат повністю складався з витрат на придбання цінних паперів, які знаходили у власності підприємства на вказану звітну дату. Тобто, за економічним змістом цей від'ємний фінансовий результат підприємства є витратами на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.12 та знаходились у портфелі підприємства.

Відповідно до останнього абзацу Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання операцій з цінними паперами, затвердженої Наказом ДПС України від 21.12.12р. №1160, у податковій декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2012 - 2015 років (починаючи із звітного періоду - першого півріччя 2012 року), у платників з доходом, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше враховується лише по 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.01.2012 у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу, якщо у такому від'ємному фінансовому результаті не містяться витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.2012.

Таким чином, обмеження щодо врахування збитків застосовується лише до від'ємного значення, яке не містить витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.2012 року.

Відповідно, витрати на придбання цінних паперів, які були придбані в попередніх податкових періодах та не реалізовані станом на 01.01.2012 враховуються в рядку «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду» Додатку ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток банку в наступних податкових періодах у повному обсязі, що і мало місце в спірному випадку.

Окрім того, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до рішення Конституційного суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Отже, положення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якими встановлено обмеження щодо включення від'ємного значення, яке утворилось станом на 01.01.2012 до складу витрат І півріччя 2012 може застосовуватись лише до від'ємного значення, яке не було включено до складу витрат станом на 01.07.2012, тобто станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм", яким було внесено до Податкового кодексу України відповідні зміни.

Як вже зазначалось, податкові зобов'язання позивачу були нараховані на підставі акту камерального перевірки № 849/40-50/25394566 від 17.08.2012, яким було встановлено, що за результатами декларування за І півріччя 2012 року позивачем не враховано обмеження 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.01.2012.

Відповідно до зазначеного акту при перевірці було використано декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2012 року, податкову звітність з податку на прибуток за І квартал 2012 року та податкові звітність з податку на прибуток за ІІ - ІV квартали 2011 року.

Сторонами не заперечувався той факт, що позивачем сума від'ємного фінансового результату за операціями з цінними паперами у розмірі 1 184 685 грн., який утворився станом на 01.01.2012 була відображені в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року.

Таким чином, оскільки позивачем сума від'ємного фінансового результату за операціями з цінними паперами у розмірі 1 184 685грн., яке утворилось станом на 01.01.2012 була відображена в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012, то вона була включена позивачем до складу витрат до 01.07.2012.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а зміни до пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якими було встановлено обмеження щодо включення від'ємного значення, яке утворилось станом на 01.01.2012 до складу витрат за І півріччя 2012 були внесені законом, який набрав чинності з 01.07.2012, а також те, що сума від'ємного фінансового результату за операціями з цінними паперами у розмірі 1184685 грн., утворилась станом на 01.01.2012 була включена до складу витрат до 01.07.2012, то позивачем було правомірно відображено вказану суму у повному обсязі у складі витрат в декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2012 року.

Серед критеріїв/принципів, які повинні застосовуватись суб’єктом владних повноважень при прийнятті ним рішення та якими керується адміністративний суд у разі оскарження такого рішення (ст.2 КАС України) є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб’єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Проте, в даному випадку, в порушення положень ст.7, Глави 6, ст.71 Кодексу адміністративного судочинства, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд», в даному випадку, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і щодо виходу за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання податкового повідомлення - рішення від 31.08.2012 №0000444050 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 31.08.2012 №0000444050.

3. Зобов’язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» (код ЄДРПОУ 25394566, адреса: 01030, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛ. Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 19-21А) судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. з Державного бюджету України, шляхом їх безспірного списання з рахунку Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (адреса: 03680, м. Київ, вулиця Леванєвського, будинок 2).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.