ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/1079/13 27.02.13
Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» провідшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 2 220 гривень 00 копійок
Представники:
від Позивача: Усенко А.М. (представник за Довіреністю);
від Відповідача: не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (надалі також «Позивач», «ПАТ «СК «Країна») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (надалі також - «Відповідач», «ПрАТ «НФСК «Добробут») про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 2 220 гривень 00 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту (автомобільного) № 34/662/2.1.5.1 від 28 лютого 2012 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «NISSAN MICRA», державний реєстраційний номер ВН 3444 АХ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «NISSAN TIIDA», державний реєстраційний номер ВН 9930 ВМ, яким скоєно ДТП, застрахована в Приватному акціонерному товаристві Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2707387, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 січня 2013 року порушено провадження у справі № 910/1079/13, розгляд справи призначено на 13 лютого 2013 року.
В судовому засіданні 13 лютого 2013 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 24 січня 2013 року.
Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 лютого 2013 року відкладено розгляд справи на 27 лютого 2013 року та зобов'язано МТСБУ надати суду відомості щодо Полісу № АВ/2707387.
26 лютого 2013 року Судом отримано від МТСБУ отримано інформацію з єдиної централізованої бази даних щодо Полісу № АВ/2707387.
В судовому засіданні 27 лютого 2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 19 лютого 2013 року.
Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 27 лютого 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
28 лютого 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» (Страховик) та Богатюком Віталієм Валерійовичем укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (автомобільного) № 34/662/2.1.5.1, предметом якого є страхування транспортного засобу «NISSAN MICRA», державний реєстраційний номер ВН 3444 АХ.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 квітня 2012 року в місті Одесі відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «NISSAN MICRA», державний реєстраційний номер ВН 3444 АХ, який належить Богатюку Віталію Валерійовичу, під керуванням Богатюк Ірини Володимирівни та транспортного засобу «NISSAN TIIDA», державний реєстраційний номер ВН 9930 ВМ, під керуванням Баркар Юлії Віталіївни.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «NISSAN MICRA», державний реєстраційний номер ВН 3444 АХ.
Постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 30 травня 2012 року у справі № 1527/8298/12 Баркар Юлію Віталіївну визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.
Відповідно до Висновку № 178/12 від 07 червня 2012 року експертного автотоварознавчого дослідження, складеного експертом Кеосаком А.П., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «NISSAN MICRA», державний реєстраційний номер ВН 3444 АХ, складає 2 701 гривня 25 копійок.
На підставі Страхового Акту № 34/23285/2.1.5.1. від 01 серпня 2012 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 2 720 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 99 від 02 серпня 2012 року.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 2 220 гривень 00 копійок (2 720 гривень 00 копійок - 500 гривень 00 копійок франшизи, передбаченої Полісом № АВ/2707387).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «СК «Країна» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту (автомобільного) № 34/662/2.1.5.1 відшкодовано на користь страхувальника 2 720 гривень 00 копійок.
Таким чином, до ПАТ «СК «Країна» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Вина особи, яка керувала транспортним засобом «NISSAN TIIDA», державний реєстраційний номер ВН 9930 ВМ встановлена у судовому порядку Постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 30 травня 2012 року у справі № 1527/8298/12.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Враховуючи визначені Полісом № АВ/2707387 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 2 220 гривень 00 копійок.
Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПАТ «СК «Країна» підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на ПрАТ «НФСК «Добробут».
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (04070, м. Київ, вулиця Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літ. «А», код ЄДРПОУ 31093336) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, вулиця Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 20842474, р/р 26504799999867 в ПАТ КБ «Правекс-Банк» в м. Києві, МФО 380838) 2 220 (дві тисячі двісті двадцять) гривень 00 копійок
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (04070, м. Київ, вулиця Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літ. «А», код ЄДРПОУ 31093336) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, вулиця Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 20842474, р/р 26504799999867 в ПАТ КБ «Правекс-Банк» в м. Києві, МФО 380838) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 28 лютого 2013 року
Суддя О.В. Чинчин
Судове рішення № 29699701, Господарський суд м. Києва було прийнято 27.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/1079/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: