Постанова № 29699273, 28.02.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року Справа № 813/984/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Сакалоша Володимира Миколайовича, розглянувши у м. Львові у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Простір» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Скорочене провадження у справі відкрито 07.02.2013 року.

Поштова кореспонденція, направлена відповідачу отримана ним особисто 14.02.2013 року.

З врахуванням того, що на адресу суду від відповідача не надходило заперечення проти позову та заяви про визнання позову, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Приватне підприємство «Простір» зареєстроване в ДПІ у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби як платник податків та зборів (довідка позивача № 125 від 28.01.2013 року).

Відповідно до довідки позивача № 265/10/19-0 від 31.01.2013 року станом на 31.01.2013 року за Приватним підприємством «Простір» рахується заборгованість по податку на додану вартість в сумі 3 438,00 грн.

Заборгованість Приватного підприємства «Простір» по податку на додану вартість виникла на підставі поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість від 14.01.2013 року № 9084455481.

ДПІ у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби вживались заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу, зокрема виставлено першу податкову вимогу від 24.11.2008 року за № 1/304 та другу податкову вимогу 25.12.2008 року за № 2/325, однак вони не мали позитивного характеру.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Відповідно до ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.41.5 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України визначено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

У п. 57.1 ст.57 ПК України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що вказана ним сума податкових зобов'язань є не узгодженою, оспорювалась в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи, суд дійшов до висновку, що згадане податкове зобов'язання є податковим боргом. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту погашення боргу перед бюджетом та не спростував вимог позивача, а тому податковий борг підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч. 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-165, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Простір» (80051, Львівська область, Сокальський район, с. Острів, ЄДРПОУ 30953943), відкритих у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету кошти в сумі 3 438 грн. (три тисячі чотириста тридцять вісім гривень).

3. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України не стягуються

Постанова виконується негайно відповідно до п.9 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя В.М.Сакалош