Постанова № 29699207, 20.02.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 року 2а-6333/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Мажара О.Є.,

від відповідача - Ткачов О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 08.10.2012 № 0000092200 і від 08.10.2012 № 0000102200.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акта перевірки, в ході якої податковий орган дійшов висновку про нікчемність укладеного між позивачем і ПП «Кампус - 21» правочину.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки, в ході якої податковий орган встановив нікчемність фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ПП «Кампус - 21» є безпідставними і не обґрунтованими, оскільки господарські операції були реальними - товар поставлений контрагентом і оплачений позивачем, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Крім того, позивач зазначив, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 у справі № 2а-4471/12/1070 скасовано наказ Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 17.09.2012 № 869 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд», на підставі якого проведено перевірку позивача і визнано протиправними дії Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби стосовно проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» на підставі наказу від 17.09.2012 № 869.

Таким чином, на думку позивача спірні податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем необґрунтовано.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що в ході проведення перевірки позивача не встановлено факту отримання товарів (послуг) від ПП «Кампус - 21». Також, під час перевірки отримано пояснення директора ПП «Кампус - 21» Новикова М.С., який пояснив, що не має відношення до господарської діяльності даного підприємства, підприємство зареєстрував за грошову винагороду. Таким чином, господарські правовідносини позивача з ПП «Кампус - 21» є неправомірними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, у 2009 році між позивачем і ПП «Кампус - 21» укладено договір поставки від 01.07.2009 № 01/07/09. Предметом договору була поставка ферментного препарату Новаміл 10000 BG у кількості і вартості згідно специфікацій до договору.

Результати виконання даних правочинів оформлювались податковими і видатковими накладними.

Суми сплаченого позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаного у ПП «Кампус - 21» товару включено до податкового кредиту відповідного періоду.

У вересні 2012 року посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на підставі наказу 17.09.2012 № 869 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «БМБ Бленд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.11.2009 по взаємовідносинах з ПП «Кампус - 21», за результатами якої складено Акт від 20.09.2012 № 603/221/32277387 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки (сторінка 5), податковий орган зазначив, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.07.2009 по 30.11.2009 встановлено, що ТОВ «БМБ - Бленд» (код за ЄДРПОУ 32277387) мало відносини з ПП «Кампус - 21» (код за ЄДРПОУ 36440367) протягом липня 2009 року - листопада 2009 року на загальну суму ПДВ - 4015630,00 грн., в т.ч. по періодах: липень 2009 року - 858 514,00 грн., серпень 2009 року - 875 130,40 вересень 2009 року - 786 509,60 грн., жовтень 2009 року - 803126,00 грн., листопад 2009 року - 692 350,00 грн.

На сторінці 6 Акта перевірки зазначено, що згідно отриманого пояснення від директора ПП «Кампус - 21» Новикова М.С. від 14.11.2011, останній повідомив, що підприємство зареєстрував за грошову винагороду, відносно поставок або придбання підприємством товарно-матеріальних цінностей і контрагентів йому не відомо.

Також, в абзаці 7 сторінки 6 Акта перевірки податковий орган зазначив, що в ході проведення перевірки не встановлено факту отримання товарів (послуг) ТОВ «БМБ Бленд» від ПП «Кампус - 21» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів, податкових накладних, видаткових накладних, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів що засвідчують транспортування товарів, оборотно-сальдових відомостей, банківських виписок, а також інших первинних документів.

У пункті 4 Акта перевірки «Висновок» відповідачем вказано, що в ході перевірки встановлено порушення:

- підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 стаття 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 4 015 630,00 у т.ч. по періодах: липень 2009 року на суму 858 514,00 грн., серпень 2009 р. на суму 875 130,40 грн., вересень 2009 року на суму 786 509,60 грн., жовтень 2009 року на суму 803 126,00 грн., листопад 2009 року на суму 692 350,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет;

- пункту 85.2 статті 85, пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України - не надано для проведення перевірки необхідних документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2012 № 000092200, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2852482,50 грн. і податкове повідомлення-рішення від 08.10.2012 № 000010200, згідно з яким позивачу визначено штрафні санкції у сумі 510,00 грн.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про фіктивність господарських операцій між позивачем і ПП «Кампус - 21», судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

На підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «БМБ Бленд» і ПП «Кампус - 21» позивачем надано суду: копії договору поставки від 01.07.2009 № 01/07/09, специфікації від 01.09.2009 № 3 до договору 01.07.2009 № 01/07/09, видаткової накладної від 01.09.2009 № 194, специфікації від 01.10.2009 № 4, видаткової накладної від 01.10.2009 № 11111, податкової накладної від 01.10.2009 № 11111, специфікації від 02.11.2009 № 5, видаткової накладної від 02.11.2009 № 21112, податкової накладної від 02.11.2009 № 21112, банківських виписок про здійснення оплати отриманого товару.

Тобто, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у контрагента.

Під час судового розгляду представник позивача повідомив суду, що препарат Новаміл 10000 BG придбавався підприємством з метою виробництва суміші для борошняних виробів і подальшої продажу підприємствам покупцям.

На підтвердження даної обставини позивач надав суду копію технічних умов «Суміші для виробництва борошняних виробів» затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Термін дії даних технічних умов з 26.02.2004 по 26.02.2009, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України від 13.02.2004 № 05.03.02-06/4995 про відповідність технічних умов «Суміші для виробництва борошняних виробів. Технічні умови» вимогам санітарного законодавства України, копії технічних умов «Суміші для виробництва борошняних виробів», погоджених Міністерством охорони здоров'я України з 19.08.2008, копії висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 15.08.2008 № 0.03.02-06/52622 про відповідність технічних умов «Суміші для виробництва борошняних виробів. Технічні умови» вимогам діючого санітарного законодавства України.

Також позивачем надано суду копії рецептури суміші для виробництва хлібобулочних виробів «КОРНЕКС корисна», копії висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 15.08.2008 № 05.03.02-04/52620 про відповідність суміші для виробництва хлібобулочних виробів «КОРНЕКС корисна» за технічними умовами «Суміші для виробництва борошняних виробів. Технічні умови» вимогам діючого санітарного законодавства і медичним критеріям безпеки.

Крім того, позивачем надано суду копії карток рахунку № 20.1 по ферментному препарату Новаміл, технічні завдання на виготовлення суміші «КОРНЕКС корисна», звіту про рух сировини на складі, калькуляцій виготовлення суміші.

На підтвердження факту поставки товару позивачем надано товарно-транспортні накладні № 0011111, № 0000199, № 0021112, в яких вантажовідправником є ПП «Кампус - 21», вантажоодержувачем - ТОВ «БМБ Бленд».

Також представник позивача пояснив, що виготовлена суміш «КОРНЕКС корисна» до складу, якої входить компонент новаміл була у подальшому реалізована іншим підприємствам.

На підтвердження даної обставини позивачем надано суду:

- копію договору від 20.08.2008 № 25.20.08.08 укладеного між ТОВ «БМБ Бленд» і ВАТ «Запорізький хлібокомбінат № 1», додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору від 20.08.2008 № 25.20.08.08 про поставку суміші для виробництва хлібобулочних виробів «КОРНЕКС корисна», копії специфікацій до договору від 20.08.2008 № 25.20.08.08;

- копію договору від 21.08.2008 № 29.21.08.08 укладеного між ТОВ «БМБ Бленд» і ВАТ «Бердянський хлібокомбінат», додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору від 21.08.2008 № 29.21.08.08 про поставку суміші для виробництва хлібобулочних виробів «КОРНЕКС корисна», копії специфікацій до договору від 21.08.2008 № 29.21.08.08;

- копію договору від 21.08.2008 № 27.21.08.08 укладеного між ТОВ «БМБ - Бленд» і ВАТ «Запорізький хлібозавод № 5», додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору від 21.08.2008 № 27.21.08.08 про поставку суміші для виробництва хлібобулочних виробів «КОРНЕКС корисна», копії специфікацій до договору від 21.08.2008 № 27.21.08.08;

- копію договору від 20.08.2008 № 208-8/26.20.08.08 укладеного між ТОВ «БМБ Бленд» і ВАТ «Запорізький хлібозавод № 3», додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору від 20.08.2008 № 208-8/26.20.08.08 про поставку суміші для виробництва хлібобулочних виробів «КОРНЕКС корисна», копії специфікацій до договору від 20.08.2008 № 208-8/26.20.08.08;

- копію договору від 20.08.2008 № 24.20.08.08 укладеного між ТОВ «БМБ Бленд» і ВАТ «Хліб», додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору від 20.08.2008 № 24.20.08.08 про поставку суміші для виробництва хлібобулочних виробів «КОРНЕКС корисна», копії специфікацій до договору від 20.08.2008 № 24.20.08.08;

- копію банківської виписки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач придбавав у ПП «Кампус - 21» товар для подальшої реалізації підприємствам - покупцям, що безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю ТОВ «БМБ Бленд».

У свою чергу, відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження факту укладення між позивачем і ПП «Кампус - 21» нікчемних правочинів або господарських зобов'язань, які б було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «БМБ Бленд» і ПП «Кампус - 21».

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Посилання відповідача на пояснення громадянина Новикова М.С. як доказ відсутності у ПП «Кампус - 21» господарських відносин з позивачем судом до уваги не приймається, оскільки вказаний документ в силу приписів кримінального - процесуального законодавства України є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, проте до моменту прийняття судом вироку не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину.

Враховуючи викладене, висновок Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про нікчемність укладеного між позивачем і ПП «Кампус - 21» правочину і безтоварності господарської операції є необґрунтованим.

Відносно тверджень податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі придбаних товарів, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який підлягав застосуванню до 01.01.2011 (далі - Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Виходячи із системного аналізу даних норм Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» суд дійшов висновку, що право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так із дати отримання платником податку товарів/послуг або дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем суду надано усі документи, що підтверджують правильність формування податкового кредиту, зокрема, первинні розрахункові та інші документи, у тому числі видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки банківського рахунку.

У свою чергу, відповідачем суду не надано доказів того, що контрагент позивача неправомірно виписав податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів.

Крім того, під час судового розгляду представник позивача надав суду копію Акта планової виїзної перевірки ТОВ «БМБ Бленд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009 від 13.04.2010 № 193/232/32277387, складеної Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби, згідно з яким під час перевірки правильності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Кампус - 21» за період з 01.10.2007 по 31.12.2009 порушень не виявлено.

Тобто, фактично податковим органом при проведенні виїзної перевірки у 2010 році не було виявлено порушень за той самий період перевірки, який перевірявся у 2012 році.

Також, під час судового розгляду встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 у справі № 2а-4471/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 17 вересня 2012 року № 869 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд».

Визнано протиправними дії Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби стосовно проведення позапланової невиїзної документальної перевірки на підставі наказу від 17 вересня 2012 року № 869.

Як вбачається з відмітки на копії даної постанови, яка наявна в матеріалах справи, вона набрала законної сили 17.11.2012.

Тобто, оскільки податковий орган не оскаржував зазначене рішення суду, фактично відповідач погодився із тим, що наказ на підставі якого проведено перевірку прийнято протиправно.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, вказані обставини свідчать про те, що перевірка була проведена податковим органом протиправно і підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за ненадання первинних бухгалтерських документів у податкового органу були відсутні.

Таким чином, підсумовуючи викладене і враховуючи, що твердження податкового органу про відсутність факту поставки на користь позивача товару у судовому засіданні були спростовані, зважаючи на те, що первинні документи, Складені позивачем і його контрагентом у ході господарської операції, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили і доказовості, а отже підтверджують суму податкового кредиту, заявлену позивачем, суд дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушень вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 08.10.2012 № 0000092200 і від 08.10.2012 № 0000102200 підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 08.10.2012 № 0000092200 і від 08.10.2012 № 0000102200.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 лютого 2013 р.