Постанова № 29698994, 18.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 р. Справа № 2а/0470/7006/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретаріБринза О.В. за участю представників: від позивача від відповідача Овчаренко А.М. (дов. у справі); Орел Н.С.(дов. у справі); розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» до управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі про визнання не дійсним розрахунку

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» (далі ДКВКП «Металопласт»), в якому позивач просить визнати недійсним розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2012 року, управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі УПФ України в АНД районі) щодо ОСОБА_5; стягнути з Державного бюджету на користь Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» судові витрати на розгляд справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в оскаржуваному розрахунку відсутні посилання на конкретні положення ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до абз.1 ч.2 Прикінцевих положень зазначеного Закону України пенсійне забезпечення осіб, які мають право на отримання пенсії на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. В розрахунку не вказані конкретні норми законодавства, які б визначали правову можливість відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок позивача. Також до розрахунку не додавалися відомості відділів з призначення пенсій, тому суми, зазначені в розрахунку, є необґрунтованими; розрахунок не відповідає встановленій законодавством формі, отже спосіб прийняття розрахунку, підстави для його винесення та визначений в розрахунку розмір відшкодування є необґрунтованими. Розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05.07.2012 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» до управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про скасування розрахунку.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року апеляційну скаргу Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року скасовано, матеріали справи за позовом Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» до управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним розрахунку повернуто до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.01.2013 року відкрито провадження у справі №2а/0470/7006/12 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.01.2013 року.

24.01.2013 року в судове засідання представники позивача та відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце судового засідання були належним чином повідомлені, відповідач заперечень та доказів на їх підтвердження на пропозицію суду не надав.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів судовий розгляд справи відкладено на 12.02.2013 року.

11.02.2013 року до суду відповідач надав суду письмові заперечення, обґрунтовані тим, що встановленими Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України формами не передбачено посилання у розрахунку на конкретні положення ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відомості відділів з призначення пенсій, на підставі яких формуються розрахунки, є документами внутрішнього користування, нормативними актами передбачена передача цих відомостей з відділу призначення пенсій до відділу надходження доходів. В законодавстві не передбачено обов'язку надсилати підприємствам ці відомості.

Крім того, довідка, на яку посилається позивач, не має жодного відношення для призначення пенсії на пільгових умовах пенсіонеру у 2008 році, оскільки після призначення пенсії на пільгових умовах пенсіонер продовжував працювати.

12.02.2013 року до суду надійшло клопотання представника УПФ України в АНД районі про розгляд справи без участі представника управління.

В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін та необхідністю витребування додаткових доказів судовий розгляд справи відкладався на 14.02.2013 року, 18.02.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав до суду письмові пояснення та посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Просив з підстав викладених в запереченнях в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши присутніх представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Дніпропетровське колективне виробничо-комерційне підприємство «Металопласт» (код ЄДРПОУ 00275211) перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

07 лютого 2012 року ДКВКП «Металопласт» було отримано від УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2012 р., щодо ОСОБА_5 №275211. Згідно зазначеного розрахунку органом Пенсійного фонду було визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_5, що має бути відшкодований ДКВКП «Металопласт», у розмірі 1352 грн. 56 коп..

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "а", "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-ХІІ.

Правомірність та законність компенсації підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підтверджено також і постановами Верховного Суду України, зокрема від 23.03.2010 р., від 13.02.2012 р. та від 25.09.2012р.

Відповідно до п.«а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

Згідно з Розділом 6 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році.

Відповідно до п.6.2. Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Судом встановлено, що гр.. ОСОБА_5 працював повний робочий день на Дніпропетровськом фурнітурному заводі з 01.07.1985 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 10.03.1994 року, з 11.03.1994 року по 02.07.1995 року (10 років 1 день), в якості ливарника на машинах для лиття під тиском ливарної ділянки штампувального цеху, що передбачено списком 1 розділом ХІ «металообробка» підрозділ 1а «ливарне виробництво» код 1110100а-133395, що підтверджується довідками, уточнюючими особливий характер роботи або умов праці, що необхідні для призначення пільгової пенсії, виданими Дніпропетровським колективним виробничо-комерційним підприємством «Металопласт» 24.10.2008 року вих. №13/171 та 02.07.1997 року №59.

Розпорядженням 152712 від 05.10.2005 року Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська призначило гр..ОСОБА_5 пенсію за віком на умовах призначення робіт за списком 1, розрахунок стажу згідно із яким загальний стаж роботи за списком 1 склав 10 років 2 дні, загальний трудовий стаж 20 років 4 місяці 3 дні.

Згідно п.6.4-6.5 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Таким чином, Інструкцією №21-1 встановлено обов'язок органів Пенсійного фонду надсилати підприємствам розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, при цьому означеною Інструкцією не передбачено направлення підприємствам разом із цими розрахунками відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, на підставі яких складені вказані розрахунки.

При цьому, як зазначав відповідач у своїх письмових запереченнях, вищезазначені відомості відділів з призначення пенсій є документами внутрішнього користування і нормативними актами передбачена лише передача цих відомостей з відділу призначення пенсій до відділу надходження доходів.

Відносно доводів позивача про те, що в оскаржуваному розрахунку відсутні посилання на конкретні норми законодавства, які б визначали правову можливість відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок позивача та на конкретні положення ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає, що відповідно до п.6.4 Інструкції №21-1 розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» цього Закону, формується згідно з додатками 6 та 7 до цієї Інструкції, які, в свою чергу, не передбачають зазначення в такому розрахунку наведених позивачем відомостей, тому і посилання на їх обов'язкову наявність є безпідставними.

Відповідно до п.6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Також, згідно з абз.1 п.6.9 вищевказаної Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Враховуючи, що при розрахунку розміру витрат позивачем застосовано заліковий стаж який дорівнює 10 рокам та 100% стаж на підприємстві відповідача, наведене не вплинуло на розрахунок, і, відповідно, не порушило права відповідача.

Згідно даних позивача та розрахунків фактичних витрат з 2011 року гр..ОСОБА_5 у 2011 році нараховано та належало до виплати: за січень-квітень по 1345,13 грн., травень-грудень по 1352,56 грн., разом 16201 грн.

Громадянину ОСОБА_5 у 2011 році з березня та квітня було підвищено пенсію. З врахуванням підвищення, згідно Списків на зарахування пенсій, соціальних допомог на поточні рахунки в ПАТ «Приватбанк» гр. ОСОБА_5 у 2011 році виплачено та зараховано на його рахунок пенсію у таких розмірах: за січень-березень по 1345,13 грн., за квітень 1349,05 грн., за травень 1359,58 грн., за червень-грудень по 1352,56 грн., разом 16211,94 грн..

Різниця між первісно призначеним та відображеним у розрахунках фактичних витрат розміром пенсії складає 10,94 грн. (16211,94 грн. - 16201 грн.), з врахуванням 90% участі у відшкодуванні витрат та 100% несенням витрат, різниця, що донарахована до відшкодування відповідачу за 2011 рік складає 9,85 грн. (10,94 грн. х 0.9 х 1).

З врахуванням того, що розмір плати підприємства відповідно до закону складає 90% (гр.13), а частка плати 100 % (гр.15), підприємству було визначено до відшкодування суми пенсійних платежів за січень-квітень по 1210,62 грн., а за травень-грудень по 1217,30 грн. відповідно, що разом за 2011 рік складає 14580,90 грн., з врахуванням донарахування 9,85 грн. за результатами виплат у 2011 році, сума плати підприємства за 2011 рік дорівнює 14590,75 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про підтвердження матеріалами справи фактичних витрат на виплату пенсії в заявленому позивачем розмірі.

Розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, з яким позивач не погоджувався і зі складанням якого пов'язував неправомірність дій відповідача, складений на підставі відомостей відділу з призначення пенсій органу Пенсійного фонду України, що відповідало наведеним вимогам законодавства.

Вказаний розрахунок надсилався на адресу позивача у встановленому порядку через управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі, додання до нього будь-яких документів при надісланні законодавством не передбачено, отже відповідач діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства і не порушив права та законні інтереси позивача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача надав обґрунтовані заперечення проти позову, що доводять правомірність його рішення та підтверджують, що відповідач діяв у відповідності та у спосіб, передбачений законодавством.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства «Металопласт» до управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним розрахунку - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 лютого 2013 року

Суддя С.В. Ніколайчук