Постанова № 29698823, 26.02.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року № 2а-10610/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судових засідань Чернявської О.Д.

представника позивача Чижевського М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до Львівської обласної молодіжної спортивно-оздоровчої громадської організації «Клуб «Дан» про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банках, -

встановив :

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС) звернулась до Львівської обласної молодіжної спортивно-оздоровчої громадської організації «Клуб «Дан» (далі - ЛОМСО ГО «Клуб «Дан»), в якому просить накласти арешт на кошти Львівської обласної молодіжної спортивно-оздоровчої громадської організації «Клуб «Дан», що знаходяться у банку.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що станом на 06.12.2012 року у відповідача існує заборгованість по податках та платежах перед бюджетом, а саме по податку на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації. Сума заборгованості становить 3 230,00 грн., однак станом на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Вказані обставини, на думку позивача є підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності, платника податків, що знаходяться у банках.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення, проте, поштовий конверт повернено до суду з відміткою органу зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Як вбачається із Довідки № 2839 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ЛОМСО ГО «Клуб «Дан» зареєстроване за адресою: м.Львів, вул. Гетьмана Мазепи, будинок № 15, квартира № 216. З урахуванням ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, внесені до Єдиного державного реєстру (в т.ч. про місцезнаходження юридичної особи), вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. З огляду на норму ч.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, у разі повернення поштового відправлення з незалежних від суду причин вважається, що така повістка вручена належним чином. У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.

Заслухавши доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи та долучені до справи докази на їх підтвердження суд встановив наступне.

ЛОМСО ГО «Клуб «Дан» зареєстрована Управлінням юстиції у Львівській області як юридична особа 14.06.2001 року за адресою: м.Львів, вул. Гетьмана Мазепи, будинок № 15, квартира № 216, ідентифікаційний код - 25262847.

Відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби з 16.07.2001 року за № 977. Перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 15.12.2012 року № 123/18-2010 (форма № 4-ОПП).

05.09.2011 року посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено камеральну перевірку платника податків ЛОМСО ГО «Клуб «Дан» з питань неподання або несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2011 року. Під час перевірки встановлено, що ЛОМСО ГО «Клуб «Дан» на порушення п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 розділу ІІ Податкового кодексу України не подано податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за І квартал 2011 року. За наслідками перевірки складений Акт про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 2234/530/15-1 від 05.09.2011 року.

На підставі Акта перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області ДПС прийняла податкове повідомлення-рішення № 0007771510/23139 від 07.09.2011 року відповідно до якого до ЛОМСО ГО «Клуб «Дан» застосовано штрафні санкції в сумі 170 грн.

14.02.2012 року посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено камеральну перевірку платника податків ЛОМСО ГО «Клуб «Дан» з питань неподання або несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 201 року, ІІІ квартал 2011 року та ІV квартал 2011 року.

Під час перевірки встановлено, що ЛОМСО ГО «Клуб «Дан» на порушення п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 розділу ІІ Податкового кодексу України не подано податкову звітність про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за ІІ квартал 201 року, ІІІ квартал 2011 року та ІV квартал 2011 року. За наслідками перевірки складений Акт про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 118/15-1 від 14.02.2012 року.

На підставі Акта перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області ДПС прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001541510/15742 від 12.02.2012 року відповідно до якого збільшено ЛОМСО ГО «Клуб «Дан» суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації в розмірі 3 060 грн.

16.12.2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС виставлено ЛОМСО ГО «Клуб «Дан» податкову вимогу № 2254 на суму 170 грн.

Згідно довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 07.12.2012 року № 20823/20-2020 вбачається, що станом на 06.12.2012 року у відповідача обліковується борг на загальну суму 3230,00 грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вбачається з припису норми ст. 14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Положеннями п.п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п.п.54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Положеннями п.57.3 ст.57 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно положень статті 191 Податкового кодексу України до функцій органів державної податкової служби, зокрема, віднесено: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом (п.п.191.1.1 п.191.1 ст.191 ПК України); здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі (п.п.191.1.15 п.191.1 ст.191 ПК України); організація роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку (п.п.191.1.19 п.191.1 ст.191 ПК України).

У відповідності до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Положеннями п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п.94.3, п.94.4, п.94.5 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним.

Згідно п.94.6 ст.94 Кодексу, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п.7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. №1398, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Наведені вище норми законодавства, якими регулюється підстави і порядок накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, визначають обов'язкові обставини, з якими законодавець пов'язує виникнення права податкового органу на звернення до суду із даними вимогами.

Так, на виконання покладених на нього функцій з огляду на положення п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган уповноважений на звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку за умови наявності у платника податків податкового боргу, узгодженого у встановленому законодавством порядку та відсутності у останнього майна, за рахунок якого такий борг може бути погашений та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Однією з підстав для припинення адміністративного арешту майна платника податків є погашенням податкового боргу платника податків (п.п.94.19.2 п.94.19 ст.94 ПК України).

При цьому арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 Податкового кодексу України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

В ході судового розгляду позивачем не надано жодних доказів того, що податковим органом вжито всіх необхідних заходів, спрямованих на розшук майна відповідача з метою погашення податкового боргу.

Суд звертає увагу позивача на те, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу, а наявність у відповідача такого боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Крім того, слід зазначити, що накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку не може призвести до позитивного наслідку, як то забезпечення виконання платником податків його обов'язків без вжиття заходів, спрямованих на безпосереднє стягнення такого боргу у судовому порядку, зокрема, шляхом звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника.

Доказів на підтвердження звернення до суду із відповідним позовом позивач також суду не надав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог, що дає суду підстави для відмови позивачу у задоволені його вимог про застосування виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків - накладення арешту на кошти та цінності відповідача, що знаходяться в банку.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текс постанови виготовлений 01 березня 2013 року.

Суддя Мричко Н.І.