Рішення № 29698112, 28.02.2013, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 1004/1333/12

Провадження № 2/358/9/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року Богуславський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Корбута В.М., при секретарі Годжаєвій З.Ф., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат завданих джерелом підвищеної небезпеки з вини водія,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувшись до суду з позовом, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 9250,16 грн. матеріальних витрат та 1000 грн. витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що 08.11.2008 року з вини відповідача ОСОБА_2 відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої вона отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому пяткової кістки правої стопи, закритого перелому лівої ключиці в середній третині, струс головного мозку, множинні садна та забою обличчя, грудної клітки та ніжних кінцівок. Згідно вироку Богуславського районного суду Київської області від 02.09.2009 року відповідача ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Після набрання вироку законної сили вона в період з 26.03.2012 року по 30.03.2012 року проходила курс лікування в Центрі спортивної травматології національного університету фізичного виховання і спорту України з діагнозом: посттравматичний деформуючий артроз під таранного суглоба III ступеню правої стопи. 27.03.2012 року було виконано оперативне втручання: Підтаранний артродез правої стопи канульованими гвинтами. За проведення даної операції та за лікування вона сплатила 9250,16 грн. Вважає, що проведена операція та лікування, що мало місце в період з 26.03.2012 року по 30.03.2012 року знаходиться в прямому причинному звязку з ДТП, що мало місце 08.11.2008 року.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 позовні вимоги доповнив та просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені по оплаті за проведення експертизи в розмірі 3660,60 грн. Крім того, відмовився від вимоги про стягнення 15 грн. сплачені за касове обслуговування банком по квитанції № 1339 від 26.03.2012 року, 48,80 грн. сплачені за придбання російського сиру по фіскальному чеку від 11.04.2012 року та 31,50 грн. сплачені за придбання ромашки квіти по фіскальному чеку від 17.04.2012 року, а всього на суму 95,30 грн. Решту вимог залишив без змін і просив стягнути з відповідача 9154,86 грн. що є додатковими витратами на лікування та 1000 грн. витрат за правову допомогу, посилаючись на вищевказані обставини.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, але просила суд зменшити розмір стягнень, посилаючись на тяжке матеріальне становище, оскільки вона одна виховує і доглядає неповнолітню дитину.

У відповідності зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст. 10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доведення та подання доказів, вислухавши позивача та її представника, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що 8 листопада 2008 року відповідачем володільцем джерела підвищеної небезпеки була завдана шкода здоровю позивача, у звязку з чим 02 вересня 1999 року вироком Богуславського районного суду Київської області відповідач була засуджена за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України ( а.с.2-8). Зазначені обставини сторонами не оспорювались.

Згідно епекрізу № 99 виданого Центром спортивної травматології національного університету фізичного виховання і спорту України вбачається, що позивач ОСОБА_3 знаходилась на лікування в період з 26.03.2012 року по 30.03.2012 року з діагнозом: Посттравматичний деформуючий артроз під таранного суглоба 3 ст.правої стопи. 27.03.2012 року було виконано оперативне втручання: Підтаранний артродез правої стопи канульованими гвинтами ( а.с. 11).

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 149/К від 14.01.2013 року вбачається наявність прямого причинно-наслідкового звязку між переломом правої пяткової кістки, що був отриманий під час ДТП 08.11.2008 року, та розривом в подальшому його ускладнення у вигляді артрозу під таранного суглоба III ступеню з порушенням статико-динамічної функції стопи, для усунення якого була обєктивна необхідність в проведенні оперативного лікування (підтаранного артродезу правої стопи), яке й було виконане у Центрі спортивної травми 27.03.2012 року (а.с.66-72).

У відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У відповідності до ч.2 ст.1202 ЦК України стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 розяснено, якщо в потерпілого у зв'язку з ушкодженням здоров'я є потреба у додаткових витратах на медичну та соціальну допомогу, що підтверджується із зазначенням їх тривалості висновком МСЕК, вони компенсуються Фондом відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону N 1105-XIV (1105-14 ). Додаткові витрати потерпілих, на яких дія цього Закону не поширюється (потреба в них та їх тривалість мають підтверджуватися висновком судово-медичної експертизи), підлягають стягненню з особи, відповідальної за шкоду, на підставі ст. 455 ЦК ( 1540-06 ).

При вирішенні таких вимог судам належить виходити з того, що: розмір витрат на ліки та лікування визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Згідно матеріалів справи вбачається, що під час лікування та проведення операції в Центрі спортивної травматології національного університету фізичного виховання і спорту України позивач ОСОБА_3 витратила 9154,86 грн., що підтверджується рахунками, чеками, квитанціями, актом про надання медичної послуги та розрахунком оплати за медичні послуги ( а.с. 12-16).

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач має тяжке матеріальне становище, оскільки вона самостійно утримує малолітню дитину та те, що ДТП внаслідок якого позивач отримала тілесні ушкодження було вчинено відповідачем ненавмисно, виходячи із засад розумності і виваженості, суд у відповідності до положень ст. 1193 ЦК України зменшує розмір додаткових витрат понесених позивачем на лікування на 1000 грн. і вважає за необхідне стягнути з відповідача 8154,86 грн.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу та за проведення судової експертизи, суд вважає, що у відповідності до ст. ст. 84, 86 ЦПК України є всі законні підстави для їх задоволення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовій збір у розмірі 214,70 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58-60, 84, 86, 88, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1187, 1193, 1195, 1202 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний №2958603181, зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_2,-а, кв.21, фактично проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, працююча підсобним робітником в ПРАТ «Миронівська птахофабрика» на користь ОСОБА_3 8156,86 грн. додаткових матеріальних витрат за лікування, 1000 грн. витрат за правову допомогу та 3660, 60 грн. витрати за проведення експертизи, а всього 12817 ( дванадцять тисяч вісімсот сімнадцять) гривень 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний №2958603181, зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_2,-а, кв.21, фактично проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, працююча підсобним робітником в ПРАТ «Миронівська птахофабрика» на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок: отримувач-УДКСУ Богуславський район, код ЄДРПОУ 37556042, банк отримувача- ГУ ДКСУ у Київській області м.Київ, МФО 821018, рахунок № 31218206700080, код класифікації доходів 22030001, Код ЄДРПОУ суду 02892111.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Текст повного рішення виготовлено 04 березня 2013 року.

Головуючий: суддя ОСОБА_4