Рішення № 29696287, 04.03.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Цивільна справа №2609/26980/12

2/760/646/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Зінченко С.В.,

при секретарі Шевчук Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача надати йому та його сім'ї двокімнатну квартиру у м. Житомирі для постійного проживання.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що у 2007 році він був звільнений з військової служби і досі не забезпечений житлом, в той час як відповідно до вимог Законів України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів внутрішніх справ та їх соціальний захист» та «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил та членів їх сімей» позивач має право отримати, а відповідач зобов'язаний надати протягом трьох років після звільнення житлове приміщення для постійного проживання або отримати кредит на індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів Державного бюджету України.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що право позивача на отримання жилої площі не заперечується, проте таке право має бути реалізоване у визначеному законом порядку, тобто в порядку черговості для осіб, що знаходяться у відповідних чергах згідно списків на отримання житла, а тому задоволення позову призведе до порушення інших осіб, які також мають право на отримання житла.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача та дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений з військової служби наказом заступн6ика міністра оборони України від 13.09.2007 року №174 у запас у зв'язку зі скороченням штату.

Згідно з наказом №39 від 29.09.2007 року начальника Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова постійним чи службовим житлом ОСОБА_1 не забезпечений.

Згідно з матеріалами витребуваної судом квартирної облікової справи ОСОБА_1, останній перебуває на квартирному обліку у Житомирському військовому інституті ім.. С.П. Корольова НАУ у загальній черзі з 30.09.2004 року та у позачерговій - з 10.10.2007 року із складом сім'ї три особи. За період служби у військовому інституті житловою площею із фонду МОУ не забезпечувався.

Вказані обставини сторонами в судовому засіданні не оспорювались.

Згідно п. 8 ст. 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України» особи, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у порядку, передбаченому законодавством, або мають право на одержання кредитів на індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів Державного бюджету України.

В той же час відповідно до п. 1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами; військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства. Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Згідно зі ст. 43 ЖК УРСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Організація забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, врегульовувалась «Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень», затвердженої наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року №577, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2006 року за №1171/13045 (яка діяла до прийняття наказу Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року №737).

Згідно п. 1.7 вказаної Інструкції усі житлові приміщення для постійного проживання, які надходять до гарнізону для забезпечення військовослужбовців, розподіляються згідно з гарнізонною чергою, виходячи з часу перебування військовослужбовця на квартирному обліку за рішенням квартирно-експлуатаційного органу, погодженим з гарнізонною житловою комісією, житловою комісією військової частини та затвердженим начальником гарнізону.

Згідно з пунктом 4.1 цієї Інструкції військовослужбовців забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (включення до Списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень (додаток 5) або Списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень (додаток 6).

Аналогічні положення щодо забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання містяться в пункті 4.1 «Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил», затвердженої наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року №737, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за №24/20337 - військовослужбовці та особи звільнені з військової служби, які перебувають на квартирному обліку у ЗС України, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання в населеному пункті за місцем перебування їх на квартирному обліку згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень (додаток 10 до цієї Інструкції) або списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (додаток 11 до цієї Інструкції).

Крім того, пунктами 22, 29, 31, 32 Постанови Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 року «Про порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» житлові приміщення надаються лише військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством. Військовослужбовцям житло надається згідно з чергою. Черговість надання житла визначається за часом за рахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень)».

Виходячи з положень вказаних правових норм, якими регулюються спірні правовідносини, вбачається, що військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов. Передумовою виникнення обов'язку щодо реалізації права військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей на забезпечення житловим приміщенням є наявність житлової площі та наближення черги за списком осіб на отримання такого житла, оскільки в іншому випадку буде порушуватись конституційне право на житло інших громадян, що перебувають на обліку і також потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до остаточного висновку про необґрунтованість і недоведеність позовних вимог та необхідності відмови у їх задоволенні.

На підставі вказаного та керуючись Законом України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України», «Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил», затвердженої наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року №737, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за №24/20337, постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 року «Про порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається суду апеляційної інстанції через Солом'янський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.В.Зінченко