УХВАЛА
№ 2п-19/12
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 березня 2013 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дмитрієва О.Ф.
при секретарі Вжещ Ю.О.
за участю представника відповідача ОСОБА_1, представника позивача Козка С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве заяву про перегляд заочного рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості й за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ про розірвання кредитного договору,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до договору від 12.09.2008 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 20552,8 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в строки та в порядку, які встановлені кредитним договором з кінцевим терміном погашення до 11.09.2013 року. У порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов договору відповідач зобов'язання за договором виконав частково. Станом на 10.06.2011 року відповідач має заборгованість - 13030,2 доларів США. Просить стягнути з відповідача на користь ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ заборгованість за кредитним договором у розмірі 13030,2 доларів США, що складає 103849 гривень 27 коп., судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ, а справу розглянути у відсутність його представника.
Відповідач 13.03.2012 року надав суду зустрічну позовну заяву у якій зазначив, що 12 вересня 2008 року між ним та відповідачем було укладено кредитно-заставний договір № ООМРАН00000588 від 12 вересня 2008 року, відповідно до п. 17.1.1 загальний розмір якого становить 20552.08 доларів США. Відповідно до п. 17.1.3. договору частина кредиту в розмірі 18650,90 доларів США надана для придбання автомобіля. Відсоткова ставка за кредитом відповідно до п. 17.1.6 договору встановлена в розмірі 7,04 % річних. Відповідно до умов укладеного договору він має проводити сплату за користування кредитом з 24 по 28 число кожного місяця, із граничною датою повернення кредиту відповідно до п. 17.1.5 договору до 11.09.2013 року. Об'єктом застави за зазначеним договором є придбаний ним автомобіль марки SUBARU FORESTER 2005 року випуску, з об'ємом двигуна 2.0 літрів який належить на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 11.09.2008 року. Відповідно до п. 17.10 договору вартість предмета застави становила 110507 гривень 25 коп. Відповідно до п. 17.8 договору він взяв на себе зобов'язання сплачувати щомісячний платіж в розмірі 560 доларів США 79 центів для погашення заборгованості за кредитом, винагородою, та відсотками за користування кредитом. У зв'язку із тим що на місці його роботи виникли труднощі, працівники фірми «Лія» відібрали автомобіль, в наслідок чого він був вимушений звернутись із заявою до Ворошиловського РВ ГУМВС України в Донецькій області, про неправомірні дії працівників підприємства. Після чого він звернувся із заявою до банку, якою повідомив що заставне майно за договором, а саме автомобіль в нього відібрали та де він знаходиться не відомо, у зв'язку із чим припинив виплату кредиту, тому як ця подія є страховим випадком, відповідно до додатку № 1 до договору страхування наземного транспорту. В наслідок вказаних подій у нього виникла заборгованість за договором та він звернувся до банку із заявою про надання відстрочки платежів. Листом від 12.01.2009 року № 09.01/1-165 його було повідомлено що банк має можливість надати відстрочку за кредитним договором на строк до трьох місяців, проте автомобіль на протязі цього часу повинен знаходитись у банку, та для цього необхідно оформити довіреність на розпорядження транспортним засобом на банк та зняти автомобіль з обліку. 30.03.2010 року він надав банку відповідну довіреність, де на теперішній час знаходиться заставне майно йому не відомо. Відповідно до п. 6.3. та 6.3.1 банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів. Зазначений п. договору не відповідає вимогам чинного законодавства та ставить банк у привілейоване становище. Умови кредитного договору щодо права банку в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки є нікчемними з 09.01.2009 року і не створюють для сторін ніяких юридичних наслідків. Листом відповідача від 13.09.2010 року його повідомлено що заборгованість станом на 27.08.2010 року складає 1010,14 доларів США; листом від 13.09.2010 року його повідомлено що його заборгованість за договором становить 1007.40 доларів США, він вважав що зазначена заборгованість буде сплачена після продажу банком заставного майна, а саме автомобіля, проте до теперішнього часу йому не відомо чи продане заставне майно за договором чи ні, тобто він навіть не знає скільки йому потрібно сплатити коштів за зазначеним кредитним договором. Просить розірвати укладений між ним та відповідачем 12.09.2008 року кредитно-заставний договір № ООМРАЕ00000588, визнати дії відповідача по справі такими що порушують умови договору, зобов'язати відповідача провести перерахунок заборгованості за укладеним договором від 12.09.2008 року № ВОМРАЕ00000588, станом на момент продажу заставного майна, а саме автомобіля.
Під час розгляду справи відповідач у судове засідання 19.06.2012 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час слухання справи, тому суд розглянув справу на підставі даних, які є в ній і постановив заочне рішення, яким вирішив:
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ на розрахунковий рахунок №29092829003111 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором №№ DOМРАЕ00000588 від 12.09.2009 року у розмірі 13030. 02 доларів США, що за курсом 7.97 відповідно до распорядження НБУ від 25.06.2011 року складає 103849 гривень 27 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ на розрахунковий рахунок №64993919400001 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 судовий збір у сумі 1038 гривень 49 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.
У задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору відмовити.
Обґрунтовуючи своє рішення суд зазначив.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до вимог ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом було встановлено, що 12.09.2008 року ОСОБА_3 уклав з ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ договір № DOМРАЕ00000588, на підставі якого отримав кредит у розмірі 20552,08 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом на термін до 11.09.2013 року. Відповідно до умов кредитного договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, шляхом надання банку грошових коштів (щомісячних платежів) для погашення заборгованості, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками та комісією. ОСОБА_3 були порушені вимоги ст.ст.526, 527, 530 ЦК України та умов договору від 12.09.2008 року, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість за кредитом у розмірі 13030,02 доларів США, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.06.2011 року складає 103849 гривень 27 коп. Заборгованість складається з наступного: заборгованість за кредитом - 10186,82 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 1400,99 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 438,69 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 353,17 доларів США, штрафи відповідно до умов та правил надання банківських послуг - 618,98 доларів США - процентна складова та 31,37 доларів США - фіксована частина.
Копію заочного рішення ОСОБА_3 отримав 23 жовтня 2012 року (а.с. 115).
Того ж дня подав апеляційну скаргу (а.с.117), яка ухвалою від 15 листопада 2012 року Апеляційним судом Донецької області йому повернута (а.с.125-126).
21 листопада 2012 року ОСОБА_3 подав заяву про перегляд заочного рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами посилаючись на те, що банком не виконано умови пунктів 13.2 й 13.3 Кредитного договору в частині реєстрації обтяжень рухомого майна, а обізнаність суду при розгляді справи про відсутність такої реєстрації могло суттєво вплинути на рішення.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 наполягала на задоволенні заяви й скасуванні заочного рішення саме за нововиявленими обставинами, якою вважає відсутність реєстрації обтяження нерухомого майна, яке було предметом застави.
Представник ПАТ КБ «Приватбанк» Козка С.О. заперечував проти скасування рішення за нововиявленими обставинами та зазначив, що обов'язок банку реєструвати обтяження не носив імперативний характер, а наявність або відсутність реєстрації обтяження не вплинуло та не могло вплинути на судове рішення.
Заслухавши пояснення сторін суд вважає заявлені вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перелік підстав для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Жодна з викладених обставин ОСОБА_3 у судовому засіданні не доведена, а невиконання банком пунктів 13.2 й 13.3 договору кредитно-заставного договору, які регулюють позасудове звернення стягнення на предмет застави (а.с.12) не може бути визнано нововиявленою обставиною.
Оскільки не доведено наявність підстав для перегляду заочного рішення за нововиявленими обставинами, й керуючись ст.365 ч. 2 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Старобешівського районного суду від 16 червня 2012 року залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу у той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя:
04.03.2013
Судове рішення № 29694248, Старобешівський районний суд Донецької області було прийнято 04.03.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-п-19/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: