Постанова № 29692262, 27.02.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа № 5015/5457/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянувши апеляційні скарги: Першого заступника прокурора міста Львова вих. №37-738-13 від 31.01.2013 року (вх. №238 від 05.02.2013 року);

Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради вих. №2302-вих-444 від 11.02.2013 року (вх. №311 від 14.02.2013 року);

Львівської міської ради вих. №1104/вих-70 від 30.01.2013 року (вх. №317 від 15.02.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 року

у справі №5015/5457/12

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Львівський універмаг «На ринку», м. Львів

до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради, м. Львів

за участю Прокуратури міста Львова, м. Львів

про зобов'язання до укладення договору купівлі-продажу шляхом викупу нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Шевська, 1, загальною площею 1850,4 кв.м.

За участю представників :

від позивача: Пелех О.Р., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Крикус В.В., представник (довіреність в матеріалах справи);

від третьої особи: Серватяк Л.З., представник (довіреність в матеріалах справи);

від прокуратури: Куцик В.Б., старший прокурор відділу Прокуратури Львівської області (посвідчення №011165).

Судом роз'яснено учасникам судового процесу права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

20 лютого 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 27.02.2013 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 року у цій справі (суддя Матвіїв Р.І.) позов задоволено, зобов'язано Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради укласти з Акціонерним товариством закритого типу «Львівський універмаг «На ринку» (надалі АТЗТ «Львівський універмаг «На ринку») договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу щодо нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Шевська, 1, загальною площею 1850,4 кв.м. Стягнено з Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на користь АТЗТ «Львівський універмаг «На ринку» 1073 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Перший заступник прокурора міста Львова, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівська міська рада оскаржили його в апеляційному порядку.

Перший заступник прокурора м. Львова в апеляційній скарзі вважає оскаржуване рішення незаконним, винесеним всупереч вимогам ст.ст.43, 22, 34, 36, 37, 38, 41, 42, 43 ГПК України, оскільки судом, на його думку, не встановлено обставин, які маються істотне значення для правильного вирішення спору. В обґрунтування доводів апеляційної скарги цей апелянт зазначає, що судом не взято до уваги існуючу заборгованість позивача по сплаті орендної плати. Також Прокурор зазначає, що при недотриманні умов Програми приватизації об'єкти приватизації підлягають включенню до переліків приватизації шляхом конкурсу чи аукціону, що не є відмовою у приватизації. Окрім цього, цей скаржник зазначає, що судом не надано належної оцінки тому факту, що позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу 08.01.2013 року, а до суду з позовом 26.12.2012 року, не отримавши відмови органу, уповноваженого здійснювати підготовку об'єктів приватизації до продажу та не довівши, що його право порушено, невизнано або оспорено. Прокурор просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради в апеляційній скарзі зазначає, що рішення прийнято з неповним з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та з грубим порушенням норм матеріального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги цей апелянт зазначає, що рішення господарського суду у справі №5015/7291/11 не зобов'язує Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до вчинення дій щодо приватизації спірного майна. Також цей апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки факту наявності у позивача заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди. Окрім цього, відповідач зазначає, що місцевим господарським судом не надано належної оцінки тим обставинам, що на нежитлові приміщення по вул. Шевській, 1 було накладено арешт постановою слідчого відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, який знятий 19.11.2012 року та накладено арешт та заборону на відчуження всього нерухомого майна, що належить Львівській міській раді постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, який знятий 26.12.2012 року. Цей скаржник також зазначає, що наказом №325-п від 24.01.2013 року було скасовано наказ №281-п від 14.09.2012 року «Про затвердження результатів оцінки об'єкта приватизації», а тому відсутність затвердженої ціни свідчить про непогодження в установленому порядку сторонами всіх істотних умов договору. Відповідач просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Львівська міська рада в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та з грубим порушенням норм матеріального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги цей скаржник зазначає, що хибним є тлумачення позивача та суду першої інстанції про відновлення дії п.26 ухвали №605 від 30.06.2011 року «Про затвердження переліку об'єктів приватизації, які підлягають приватизації способом викупу», оскільки чинним законодавством України не передбачається правового інституту відновлення чинності попередніх актів органів місцевого самоврядування. Також третя особа зазначає, що право на приватизацію способом викупу можуть отримати орендарі, які виконують умови, визначені договором оренди і Законом України «Про оренду державного та комунального майна». Львівська міська рада просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач у відзиві на апеляційні скарги вважає, що жодна із апеляційних скарг не підлягає до задоволення. В обґрунтування своїх доводів АТЗТ «Львівський універмаг «На ринку» зазначає, що в судовому рішенні від 23.12.2011 року, яке набуло законної сили за участю тих самих учасників процесу судом було встановлено, що положення Програми приватизації майна комунальної власності міста Львова на 2009-2010 року суперечать Закону про малу приватизацію і не можуть застосовуватись. Окрім цього, позивач зазначає, що відповідач не виконав вимог Закону про малу приватизацію та вищенаведеного рішення суду щодо укладення договору купівлі-продажу. Позивач також зазначає, що посилання апелянтів на відсутність у нього права на приватизацію об'єкта шляхом викупу є необґрунтованим та не стосується предмету спору, оскільки право на приватизацію позивачем об'єкту шляхом викупу вже підтверджено вищевказаним судовим рішенням; у справі, що розглядається предметом позову є бездіяльність відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу, який повинен бути укладений в силу вказівки закону. Також АТЗТ «Львівський універмаг «На ринку» зазначає, що факт скасування грошової оцінки після винесення оскаржуваного рішення немає значення для розгляду справи, а лише свідчить про відсутність у відповідача наміру виконувати свої зобов'язання. Позивач просить у задоволенні апеляційних скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач для інформації долучив суду апеляційної інстанції платіжне доручення №1 від 26.02.2013 року про сплату орендної плати в сумі 601283,63 грн.

Львівська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу Прокурора її підтримала з підстав, аналогічних у скарзі Львівської міської ради.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст.101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційних скарг та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

20 жовтня 2009 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та АТЗТ «Львівський універмаг «На ринку» (Орендар) укладено Договір №Г-7308-9 оренди нерухомого майна (будівель споруд, приміщень) (надалі Договір) відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування нежитлові приміщення загальною площею 1850,4 кв.м., що знаходяться у будинку літ. А-5 за адресою: м. Львів, вул. Шевська, 1 (Об'єкт оренди), а саме: приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7 у підвалі; приміщення 1-1, 1-2, I, II, III, IV, V, VI, VII, на першому поверсі; приміщення 2-1, 2-2, 14-1, 15-1, 16-1, 16-2,17-1 в антресолі; приміщення 25(1-7), 26(1-4), 27(1-3), 28(1-12) на третьому поверсі; приміщення 4(1-6), 29(1-21), 30(1-13) на четвертому поверсі; приміщення 5(1-6), 31(1-9), 32(1-8), 33(1-11) на п'ятому поверсі; приміщення 34(1-7) в мезоніні.

Відповідно до п.4.2.5 Договору Орендар має право на першочергову приватизацію (викуп) Об'єкта оренди та будинку, в якому він розташований, в порядку та на умовах, що будуть визначенні чинним законодавством України та рішеннями Львівської міської ради. В цьому випадку вартість приватизації (викупу) такого об'єкту зменшується на вартість невіддільних поліпшень Об'єкта оренди, як це передбачено в п.6.5 Договору.

Ухвалою Львівської міської ради 3 сесії 6 скликання від 30.06.2011 року №605 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» затверджено перелік об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу, де п.26 зазначено об'єкт, що розташований по вул. Шевській, 1 у м. Львові, загальною площею 1850,4 кв.м. приватизовується шляхом викупу АТЗТ «Львівський універмаг «На ринку».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року у справі 5015/7291/11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2012 року визнано недійсною ухвалу Львівської міської ради 4 сесії 6 скликання від 29.09.2011 року №753 «Про розгляд протесту прокурора м. Львова від 30.08.2011 року №61-2093-11».

Наказом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради №281-п від 14.09.2012 року «Про затвердження результатів оцінки об'єкта приватизації» затверджено результати незалежної оцінки об'єкта приватизації, що підлягає приватизації способом викупу АТЗТ «Львівський універмаг «На ринку», яку проведено суб'єктом оціночної діяльності ПП «Львівська експертно-консультаційна служба», станом на 31.08.2012 року з метою визначення вартості об'єкта приватизації площею 1850,4 кв.м., вартістю, згідно висновків оцінювача, 6500000 грн. без ПДВ, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Шевська, 1. Ринкова вартість об'єкта оцінки з урахуванням ПДВ становить 7800000 грн.

Відповідно до ст.3 Закону України «Приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом, зокрема, викупу.

Статтею 4 зазначеного вище закону передбачено, що продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими Радами.

Положеннями статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що органи місцевого самоврядування затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають приватизації певним способом, а статтею 23 цього Закону передбачено подальше укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу, крім об'єктів, набуття права власності на які пов'язане з переходом права на земельну ділянку державної власності, не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.

Відповідно до ч.3 ст.179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст.179 ГК України).

Положеннями ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Аналогічні за змістом положення містить ст.180 ГК України.

Згідно зі ст.648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Частинами 1, 2, 3, 4 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Доводи апелянтів щодо невиконання позивачем умов Договору та наявність заборгованості з орендної плати судом апеляційної інстанції відхиляються як підстави не укладення договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, оскільки при розгляді справи №5015/7291/11 даним обставинам вже була надана оцінка з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 року у справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні №163 «Черемшина» (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Беручи до уваги вищезазначені нормативно-правові акти, суд апеляційної інстанції зазначає, що саме на відповідачеві лежав обов'язок виконати визначені законом дії по підготовці об'єкту до приватизації шляхом викупу у двомісячний термін. Як вірно встановлено місцевим господарським судом і не заперечується учасниками судового процесу, рішення суду по господарській справі №5015/7291/11 набрало законної сили 08.02.2012 року, а позов до суду подано у даній справі 25.12.2012 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч.2 ст.124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

На момент прийняття місцевим господарським судом рішення наказ №281-п від 14.09.2012 року «Про затвердження результатів оцінки об'єкта приватизації» був чинний, його скасування відповідачем відбулося після прийняття Господарським судом Львівської області оскаржуваного рішення. Крім цього, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.18 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року №1891 (надалі Методика) затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки майна або скріплення печаткою та підписом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) чи виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування або уповноваженої ним особи висновку про вартість майна.

Цією ж Методикою (абзац 1 п.23) визначено, що висновок про вартість майна, складений для цілей приватизації майна шляхом викупу або продажу конкурентними способами (для договору купівлі-продажу, оголошення умов продажу, у тому числі повторного продажу), дійсний протягом шестимісячного строку від дати його затвердження.

З часу затвердження акту оцінки майна до прийняття рішення судом шість місяців не минуло, відтак, істотна умова договору (ціна) є узгодженою.

Дія висновку про вартість майна (у тому числі пакета акцій відкритого акціонерного товариства) продовжується наказом відповідного органу, який його затвердив, на строк, що не перевищує одного року від дати затвердження (абзац 3 п.23 Методики).

В наказі №325-п від 24.01.2013 року, яким скасовано наказ №281-п від 14.09.2012 року як на підставу скасування останнього є посилання на Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та вказану вище Методику, однак ні у Законі, ні Методикою не визначено право відповідача скасовувати наказ про затвердження висновку про вартість майна, а визначено право останнього на продовження дії висновку на строк, що не перевищує одного року від дати затвердження.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення суду першої інстанції від 21.01.2013 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівську міську раду.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційні скарги Першого заступника прокурора міста Львова, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 року у справі №5015/5457/12 без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівську міську раду.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.03.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.