Постанова № 29692167, 27.02.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа№ 12/51

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Доманської М.Л.

Шипка В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лактіонов Р. В.- представник за довіреністю б/н від 17.01.2013р.;

від відповідача 1: Ресенчук В. М.- представник за довіреністю № 2-8/9284 від 16.11.2012р.;

від відповідача 2: Прищепа С. І. - представник за довіреністю № 1/12 від 13.12.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Приватна виробничо-торгівельна фірма „Кріоліт -Дніпро"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 р.

у справі № 12/51 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика"

до 1. Державної служби інтелектуальної власності України

2. Приватного підприємства „Приватна виробничо- торгівельна фірма «Кріоліт -Дніпро»

про визнання недійсним Патенту на промисловий зразок № 14895 „Кондитерський виріб" та про зобов'язання вчинити дії,

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2012 р. у справі № 12/51 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика" до Державної служби інтелектуальної власності України та Приватного підприємства „Приватна виробничо-торгівельна фірма „Кріоліт -Дніпро" задоволено повністю. Визнано повністю недійсним Патент на промисловий зразок № 14895 „Кондитерський виріб", зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 27.08.2007р. від дати публікації відомостей про його передачу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство „Приватна виробничо-торгівельна фірма „Кріоліт -Дніпро" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 р. у справі № 12/51 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: відповідача-2 не було повідомлено належним чином про час та місце судового засідання, судом першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення було проігноровано клопотання відповідача-2 та прийнято з посиланням на незаконний та помилковий висновок № 3030/12-53 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

У судовому засіданні представник відповідача-2 надав усні пояснення по суті спору, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 р. скасувати.

Представник позивача заперечив проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача-1 надав усні пояснення по суті спору та наголосив на тому, що при вирішенні даної справи покладається на розсуд суду.

27.02.2013 р. до початку судового засідання через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі спеціаліста у галузі комп'ютерних технологій із застосуванням відповідного обладнання. Вказане клопотання представник позивача у судовому засіданні підтримав мотивуючи тим, що це дасть можливість дослідити сайти на яких розміщені реклами виробників та продавців щодо товару аналогічного тому, на який позивач отримав патент № 14895, що є предметом оскарження в даній справі.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 заперечили проти задоволення вказаного клопотання та просили відмовити у його задоволенні.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі спеціаліста у галузі комп'ютерних технологій із застосуванням відповідного обладнання, як таке що є недоцільним, оскільки дослідження сайтів - це дослідження нових доказів, що не були предметом дослідження в суді першої інстанції. При цьому, відповідач-2 не обгрунтував чому ці докази не були ним подані в суді першої інстанції при розгляді позову по суті.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2012р. розгляд справи відкладено на 18.12.2012р. В судовому засіданні 30.11.2012р., за твердженнями відповідача-2, не було повідомлено на яку дату та час відкладається розгляд справи. Дані твердження відповідача-2 підтверджуються протоколом судового засідання від 30.11.2012 р. (а.с. 34, т. 3). Так, в протоколі судового засідання господарського суду міста Києва від 30.11.2012 р. не зазначено дату та час на який відкладено розгляд справи.

Ухвала господарського суду міста Києва від 30.11.2012 р. про відкладення розгляду справи на 18.12.2012 р. відправлена сторонам лише 12.12.2012р., згідно штампу відділу діловодства про відправлення процесуальних документів, який наявний на звороті останнього аркушу ухвали.

Відповідач-2 отримав рекомендоване поштове відправлення з ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2012р. лише 18.12.2012р., тобто в день судового засідання на якому згодом було прийнято оспорюване рішення.

Фактичне місцезнаходження відповідача-2: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Океанська, б.4. З наведеного слідує, що відповідач-2 не міг належним чином підготуватись і бути присутнім в судовому засіданні 18.12.2012 р.

Згідно з п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Відповідно до ст. 87 ГПК України ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Згідно з п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1 - 7 частини третьої статті 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення. Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, про що йдеться у пункті 2 частини третьої статті 104 ГПК, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК.

Таким чином, незважаючи на відсутність належних доказів про те, що ПВТФ «Кріоліт - Дніпро» повідомлене про час та місце судового засідання, суд першої інстанції, не з'ясувавши, чи отримав відповідач 2 копію відповідної ухвали, розглянув позовну заяву за відсутності представника відповідача-2, допустивши порушення норм процесуального права, яке в силу п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Як видно з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружківська харчосмакова фабрика" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та Приватного підприємства "Приватна виробничо-торгівельна фірма "Кріоліт-Дніпро" про визнання недійсним патенту на промисловий зразок № 14895, з підстав невідповідності промислового зразка вимогам патентноспроможності, а саме критерію новизни.

Позивачем оспорюється дійсність Патенту у зв'язку із невідповідністю такого винаходу критеріям правової охорони, передбаченим ст. 6 Закону. На думку позивача спірним патентом надається охорона винаходу який не відповідає умовам патентноздатності - відсутня новизна. При цьому, позивач вказує, що неправомірними діями відповідачів порушуються його права щодо здійснення підприємницької діяльності у зв'язку із існуванням спірного патенту, виданого відповідачем-1 з порушенням вимог закону.

Так, охорона промислового зразка здійснюється згідно з нормами Цивільного кодексу України (гл. 39 кн. 4) та Законом України «Про охорону прав на промисловий зразок».

Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Це художньо конструкторське рішення, що визначає зовнішній вигляд виробу.

Правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і відповідає умовам патентоздатності. Критерієм патентоздатності промислових зразків (ч.1 ст. 461 ЦКУ) є новизна.

Згідно із ст. 6 Закону України промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень. На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Матеріалами справи підтверджується видача Державним департаментом інтелектуальної власності Патенту № 14895 на промисловий зразок власником якого на момент звернення позивача з позовом до суду є Приватна виробничо-торгівельна фірма "Кріоліт-Дніпро".

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що до предмету доказування в справі належить встановлення новизни промислового зразка за Патентом України № 14895, що вимагає застосування спеціальних знань, судом першої інстанції було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно з абз. 2 та абз. 3 п. 5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності" від 29.03.2005 N 04-5/76 у вирішенні спорів про охорону права інтелектуальної власності на промисловий зразок залежно від обставин справи та суті спору судом на роз'яснення судового експерта можуть бути поставлені питання, зокрема, про: наявність новизни промислового зразка на дату подання заявки на видачу патенту або, якщо заявлено пріоритет, на дату пріоритету (у порівнянні із протиставленим промисловим зразком).

Відповідно до Висновку № 3030/12-53, Промисловий зразок "Кондитерський виріб" не був новим протягом шести місяців до дати подання заявки № s 200700949 від 18.06.2007 на отримання Патенту України № 14895, таким чином, зазначений вище Промисловий зразок не відповідає такій умові патентоздатності, як новизна.

Крім того, експерт у Висновку № 3030/12-53 зазначає, що в матеріалах господарської справи №12/51 містяться відомості, які свідчать про те, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка "Кондитерський виріб" за Патентом України № 14895 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки № s 200700949 від 18.06.2007.

Таким чином, промисловий зразок за Патентом № 14895 не відповідає такій умові патентоспроможності (патентоздатності), як новизна. Тобто, з огляду на приписи ст. ст. 5, 6 Закону не підлягає правовій охороні, а відтак враховуючи положення ч. 1 ст. 25 Закону, виданий на його захист Патент підлягає визнанню недійсним.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про визнання Патенту на промисловий зразок № 14895 «Кондитерський виріб», зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 27.08.2007р. від дати публікації відомостей про його видачу недійсним підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 р. підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права.

У зв'язку з наведеним, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд приймає нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружківська харчосмакова фабрика" повністю.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Приватна виробничо-торгівельна фірма „Кріоліт -Дніпро" на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012р. у справі №12/51 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року у справі №12/51 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним повністю Патент на промисловий зразок № 14895 "Кондитерський виріб", зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 27.08.2007 р. від дати публікації відомостей про його видачу

Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки.

Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України здійснити публікацію про визнання недійсним повністю Патенту на промисловий зразок №14895 "Кондитерський виріб"зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 27.08.2007р. в офіційному бюлетені "Промислова власність"

Стягнути з Приватного підприємства "Приватна виробничо-торгівельна фірма "Кріоліт-Дніпро" (49022, Дніпропетровська обл. м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, буд. 4, ідентифікаційний код 21866583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружківська харчосмакова фабрика" (85106, Донецька обл. м. Констянтинівка, вул.. Леніна, 97, ідентифікаційний код 31754195) 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10 612,8 (десять тисяч шістсот дванадцять ) грн. 80 коп. витрат на проведення судової експертизи.

4. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 12/51 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 01.03.2013р.

Головуючий суддя Верховець А.А.

Судді Доманська М.Л.

Шипко В.В.