Рішення № 29692163, 11.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/600-2012 11.02.13

За позовом Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмайданчик"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1) Київська міська рада

2) Головне управління Державного комітету із земельних ресурсів у місті Києві

про стягнення 9 719, 50 грн.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Любченко М.О.

Івченко А.М.

Представники:

від прокуратури: Половенко Л.В.

від позивача: Лузан Л.І.

від відповідача: Накопало О.А.

від третьої особи 1: не з'явились

від третьої особи 2: Монолій Є.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Печерського району міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Державного комітету із земельних ресурсів у місті Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмайданчик" про стягнення 9 719, 50 грн. шкоди, завданої державі внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем ст. 168 Земельного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2012 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.02.2012 р. за участю прокурора та представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Головне управління Державного комітету із земельних ресурсів у місті Києві подало письмові пояснення по суті спору, у яких зазначає про підтримку заявлених прокуратурою вимог.

Відповідач подав заперечення проти заявлених вимог та просив у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що на момент розгляду справи ним закінчено проведення підготовчих робіт та до виконання будівельних робіт Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмайданчик" не приступало до моменту отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт. Також відповідач стверджує, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, припис, розрахунок шкоди та протокол про адміністративне правопорушення не мають запису про відмову в його отриманні Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмайданчик", належні докази щодо направлення таких у справі відсутні.

Крім того, відповідач подав заяву про застосування до позовних вимог позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-51/600-2012.

Склад суду у даній справі неодноразово змінювався.

У процесі провадження у справі № 5011-51/600-2012 залучено до участі у розгляді даної справи третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київську міську раду та Головне управління Державного комітету із земельних ресурсів у місті Києві; здійснено процесуальне правонаступництво в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України та замінено позивача: Головне управління Державного комітету із земельних ресурсів у місті Києві на Державну інспекцію сільського господарства України.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою представників сторін та неналежним виконанням учасниками судового провадження вимог суду.

У даному судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали заявлені вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи 2 заявив про підтримку позовних вимог прокурора.

Представник третьої особи 1 на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками процесу, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 11.02.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради № 415/1076 від 29.03.2007 р. «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Будмайданчик» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з багаторівневим паркінгом на Либідській площі у Печерському районі міста Києва» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Будмайданчик» для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з багаторівневим паркінгом на Либідській площі у Печерському районі міста Києва та передано відповідачу у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0, 62 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з багаторівневим паркінгом на Либідській площі у Печерському районі міста Києва.

04.11.2007 р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будмайданчик» укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Київська міська рада зобов'язалась передати, а відповідач - прийняти в оренду земельну ділянку загальною площею 6 160 кв.м. на Либідській площі у Печерському районі міста Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з багаторівневим паркінгом строком на п'ять років.

01.09.2011 р. Управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці на Либідській площі у Печерському районі міста Києва, про що складено акт А-541/05, у якому зазначається, що вказана земельна ділянка, огороджена парканом, на її частині проведено роботи із зняття ґрунтового покриву (родючого) шару; документи (спеціальний дозвіл) на зняття поверхневого (родючого) шару ґрунту відсутні, що є порушенням статті 168 Земельного кодексу України.

Головним управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів у місті Києві винесено припис Товариству з обмеженою відповідальністю «Будмайданчик» № П 541/05 про усунення порушень норм земельного законодавства на земельній ділянці на Либідській площі у Печерському районі міста Києва.

04.10.2011 р. Головним управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів у місті Києві складено акт обстеження земельної ділянки № 89/05, у якому зазначається, що на частині земельної ділянки на Либідській площі у Печерському районі міста Києва проведено роботи із зняття ґрунтового покриву (родючого) шару за відсутності спеціального дозволу.

04.10.2011 р. Головним управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів у місті Києві складено протокол про адміністративне правопорушення № 00541 відповідно до якого притягнуто до адміністративної відповідальності юриста Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмайданчик» Онопенка В.О.

19.10.2011 р. Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації проведено обстеження земельної ділянки на Либідській площі у Печерському районі міста Києва та складено акт № 755/06, у якому зазначається, що обстеженням встановлено невиконанням відповідачем зобов'язання щодо забудови земельної ділянки та знято ґрунтового покриву (родючого) шару за відсутності спеціального дозволу.

02.11.2011 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, у якому зазначається, що вимоги приписів відповідачем не виконуються, будівельні роботи продовжуються.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Будмайданчик» порушено норми ст. 168 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим державі завдано шкоду у розмірі 9 719, 50 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У статті 13 Конституції України зазначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

За змістом ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі ст. 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначаються Законом України «Про охорону земель».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону земель» охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про охорону земель» (в редакції, чинній станом на момент проведення перевірки) об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону земель» (в редакції, чинній станом на момент проведення перевірки) спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони земель є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

У відповідності до ст. 36 Закону України «Про охорону земель» (в редакції, чинній станом на момент проведення перевірки) власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

За приписами ст. 48 Закону України «Про охорону земель» (в редакції, чинній станом на момент проведення перевірки) визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб та спорудження конкретних об'єктів здійснюються на підставі затвердженої містобудівної документації, документації із землеустрою, схем планування територій переважно на землях несільськогосподарського призначення. При здійсненні містобудівної діяльності передбачаються заходи щодо зняття та складування у визначених місцях родючого шару ґрунту з наступним використанням його для поліпшення малопродуктивних угідь, рекультивації земель та благоустрою населених пунктів і промислових зон.

Статтею 56 Закону України «Про охорону земель» (в редакції, чинній станом на момент проведення перевірки) передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції, чинній станом на момент проведення перевірки) Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції, чинній станом на момент проведення перевірки) державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Нормами статті 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції, чинній станом на момент проведення перевірки) передбачено, що нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Відповідно до положення про Головне управління Держкомзему у місті Києві останнє є територіальним органом Держкомзему, йому підзвітне і підконтрольне.

Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу здійснюється на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963.

Пунктом 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963 передбачено, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держземінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів,

Тож, у відповідності до вищевказаних норм законодавства, у разі наявності шкоди державі внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу особа, винна у вчиненні таких дій, має відшкодувати таку шкоду.

Факт зняття та перенесення ґрунтового покриву встановлено в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А-541/05 від 01.09.2011 р. Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель та акті обстеження земельної ділянки № 755/06 від 19.10.2011 р. Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

В обґрунтування заявлених вимог відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будмайданчик» не отримувало акти, а також припис та протокол, на які посилається прокурор в обґрунтування заявлених вимог.

З приводу наведеного суд відзначає, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Процедура планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначення підготовчих заходів, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки встановлено Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. № 312. пунктом 4.1. якого встановлено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. 5.3., 5.5 при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складається за результатами перевірки якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства. Акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення. Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

Суд відзначає, що акт № А-541/05 від 01.09.2011 р., припис № П 541/05, акт № 89/05 від 04.10.2011 р. та протокол № 00541 від 04.10.2011 р. направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмайданчик» разом з позовною заявою.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем у процесі розгляду справи заявлених до нього вимог не спростовано та не надано суду доказів на підтвердження відсутності обставин, викладених в актах обстеження земельної ділянки на Либідській площі у Печерському районі міста Києва, складених органами Держкомзему.

В той же час, відповідачем не надано суду доказів усунення порушень норм земельного законодавства зафіксованих у вищевказаних актах, а також доказів отримання спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву на Либідській площі у Печерському районі міста Києва.

При цьому, дії Головного управління Державного комітету із земельних ресурсів у місті Києві щодо перевірки дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці на Либідській площі у Печерському районі міста Києва та постанова про накладення адміністративного стягнення відповідачем у судовому порядку не оскаржені.

У відповідності до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань -причиною.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, виключає його відповідальність.

Здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати завдану державі шкоду, зумовлену зняттям та перенесенням ґрунтового покриву на Либідській площі у Печерському районі міста Києва.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що доводи прокурора підтверджуються наявними у справі документами і встановленими судом обставинами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» розподіл коштів, що надходять до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача в доход бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмайданчик" (02160, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, код ЄДРПОУ 34480306), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь держави в особі Державної інспекції сільського господарства України шкоду, завдану державі у розмірі 9 719, 50 (дев'ять тисяч сімсот дев'ятнадцять грн. 50 коп.) грн. та 1 609, 01 (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 01 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.02.2013 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Любченко М.О.

Івченко А.М.