Рішення № 29690704, 19.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2013 р. Справа № 918/127/13-г

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мантрейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ Агрохолдинг Захід»

про стягнення в сумі 30 000 грн. 00 коп.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Сорока Р.Г. (довіреність від 23.04.2012 р.)

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" (далі ТзОВ «Мантрейд») звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ Агрохолдинг Захід» (далі ТзОВ «ДПЗКУ Агрохолдинг Захід») про стягнення в сумі 30 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у травні 2012 року він перерахував відповідачу кошти в сумі 30 000 грн. 00 коп. в рахунок передоплати за транспортні послуги, однак на день звернення з позовом до суду, відповідачем транспортні послуги не надані, окрім того потреба у них відпала. А тому, позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 30 000 грн. 00 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп.

Ухвалою суду від 30 січня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 12 лютого 2013 року.

12 лютого 2012 року через канцелярію суду ТзОВ «Мантрейд» подало клопотання про розподіл судових витрат, в якому просить стягнути з відповідача витрати на оплату юридичних послуг в сумі 3 500 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 19 лютого 2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, явку свого повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, про день, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 23, 24, 28).

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Підстави виникнення зобов'язання та його поняття наведені в ст. 509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання усної домовленості ТзОВ «Мантрейд» перерахувало ТзОВ «ДКЗПУ» кошти в сумі 30 000 грн. 00 коп. в рахунок передоплати за транспортні послуги, згідно рахунку від 25 травня 2012 року (а.с.9), що підтверджується платіжним дорученням № 353 від 25 травня 2012 року (а.с. 8).

В силу дій статтей 174, 181 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частинами 1,3 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Виходячи із змісту відносин які склались між сторонами по справі, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг у відповідності до якого Позивачем було взято на себе зобов'язання щодо оплати отриманих транспортних послуг від Відповідача, а Відповідач зобов'язаний надати транспортні послуги.

Дослідивши дані матеріали справи господарський суд зауважує, що між Позивачем та Відповідачем був укладений правочин, який породжує певні обов'язки без дотримання письмової форми правочину.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 18 січня 2013 року Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія з вимогою про повернення 30 000 грн. 00 коп. у зв'язку з невиконанням ТзОВ «ДПЗКУ Агрохолдинг Захід» своїх зобов'язань. Проте, дана претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 10).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідач позовних вимог не спростував, доказів про надання ним Позивачу транспортних послуг суду не надав.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Мантрейд» до ТзОВ «ДПЗКУ Агрохолдинг Захід» про стягнення 30 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підтверджуються наявними в матеріалах доказами, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Крім того, Позивач просив суд стягнути з ТзОВ «ДПЗКУ Агрохолдинг Захід» 3 500 грн. 00 коп. витрати на оплату юридичних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Пунктом 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За частиною 1 статті 30 вказаного Закону формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частина 3 статті 30 цього Закону).

Судом встановлено, що 02 січня 2013 року між ТзОВ «Мантрейд» та Сорокою В.Г., який є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №651 (а.с.19), був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до якого останній зобов'язався надати юридичні послуги з підготовки та ведення даної справи, здійснювати представницькі повноваження, захищати права та законні інтереси позивача в суді, а позивач, у свою чергу, - оплачувати надані йому послуги, відшкодувати фактично понесені витрати адвокатом у зв'язку з виконанням договору (а.с. 16).

До матеріалів справи позивачем також було долучено Акт здавання-приймання наданих послуг (а.с. 17), платіжне доручення № 11 від 29.01.2013 року про оплату за юридичні послуги згідно рахунку № 2/01 від 22.01.2013 року (а.с. 18) та рахунок №2/01 від 22.01.2013 року (а.с. 32).

Зважаючи на вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ТзОВ «Мантрейд» про стягнення з ТзОВ «ДПЗКУ Агрохолдинг Захід» 3 500 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, у зв'язку з чим вказана вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі частини першої ст. 49 ГПК України в сумі 1 720 грн. 50 коп.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ Агрохолдинг Захід» (35326, Рівненська область, Рівненський район, с. Гориньград Перший, вул. Мирна, 38, ідентифікаційний код 36290574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мантрейд» (33000, м. Рівне, вул.. Новобармацька, 9, ідентифікаційний код 35007125) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп., 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору, а також 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "25" лютого 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.