Ухвала суду № 29689136, 14.02.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"14" лютого 2013 р. Справа № 2а/1770/3596/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

представників позивача Булава Т.В., Полоцька О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" листопада 2012 р. у справі за позовом Державного підприємства "Підприємство Катеринівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№46) до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Підприємство Катеринівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№46)" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2012 року №100412340.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 р., адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 27.08.2012 року №1000412340.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджуються обставини щодо товарності (фактичного виконання) господарської операції позивача з ТОВ "ФК Фінанс-Інвест».

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що господарські операції позивача та ТОВ "ФК Фінанс-Інвест» є нікчемними та безтоварними.

Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників позивача, доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2012 року №1000412340 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість у сумі - 24298,75 грн., в.т.ч. за основним платежем - 19439 грн., за штрафними санкціями - 4859,75 грн., що оспорюються позивачем.

Назване податкове повідомлення - рішення, винесене позивачем на підставі висновків акту перевірки 14.08.2012 р. № 331/22/08680709 ( далі - акт перевірки) про безтоварність господарських операцій позивача ТОВ "ФК Фінанс-Інвест".

Вказані висновки зроблені відповідачем на підставі акту перевірки яким встановлено обставини щодо відсутності ТОВ "ФК Фінанс-Інвест" за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутності відомостей про трудові, адміністративно -господарські ресурси названого товариства. При цьому, згідно пояснень власника корпоративних прав та директора ТОВ "ФК Фінанс-Інвест", відповідачем встановлено, що підписання документів податкової звітності та первинних документів бухгалтерського та податкового обліку здійснював власник корпоративних прав ТОВ "ФК Фінанс-Інвест" - Барановский Р.П., на підставі наданого йому доручення директором названого товариства -Бойко С.Л.

Дослідивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до видаткових та податкових накладних складених від імені ТОВ "ФК Фінанс-Інвест" (перелік яких наведено на стор .8 акту перевірки, а.с.67-68) та сертифікатів якості продукції (копії яких містяться в матеріалах справи), ТОВ "ФК Фінанс-Інвест" здійснювало у період червня по грудень 2010року та вересень-жовтень 2011року поставку сільськогосподарської продукції для позивача.

Оплату вартості поставленої продукції здійснено позивачем шляхом переказу коштів на банківські рахунки ТОВ "ФК Фінанс-Інвест" та шляхом поставки названому контрагенту бруківки позивачем в порядку взаєрозрахунку. Підтвердженням названих обставин є копії видаткових накладних, довіреностей на одержання бруківки, транспортних документів, платіжних доручень.

Окрім названих документів, на підтвердження обставини щодо фактичної поставки ТОВ "ФК Фінанс -Інвест" продуктів харчування, позивачем надано: журнал проводок, оборотно-сальдові відомості, журнал на внутрішнє переміщення цінностей в режимну частину колонії, сертифікат відповідності якості продукції, журнали обліку заїзду транспортних засобів (з продуктами харчування) від ТОВ "ФК Фінанс -Інвест", перепустки в'їзд до режимної частини колонії на транспорту з продуктами харчування від ТОВ "ФК Фінанс -Інвест", накладні на внутрішнє переміщення продуктів харчування зі складу на кухню.

Факт поставки продуктів харчування позивачу від ТОВ ФК "Фінанс-Інвест", оприбуткування на склад та подальшу передачу їх на кухню для харчування засуджених підтверджено показами свідків - ОСОБА_9 (завідувачем складу позивача) та ОСОБА_10 (завідувачем складу відділу інтендантського та господарського відділу Катеринівської виправної колонії).

Отож, формування сум податкового кредиту здійснювалось на підставі зазначених первинних бухгалтерських документів.

Перелічені первинні документи, податкові накладні в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України є первинними та податковими документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що зазначені документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Покликання відповідача на підписання названих документів власником корпоративних прав ТОВ "ФК Фінанс-Інвест" - Барановским Р.П., а не безпосередньо керівником названого суб'єкта, суд не приймає до уваги, оскільки (як встановлено відповідачем) Барановский Р.П. діяв на підставі наданого йому доручення директором ТОВ "ФК Фінанс-Інвест" -Бойко С.Л.

Матеріалами справи підтверджується, а органом державної податкової служби і в акті перевірки і в судових засіданнях не заперечується, що на момент видачі податкових накладних ТОВ "ФК Фінанс-Інвест" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстроване платником податку на додану вартість, тому на законній підставі видано податкові накладні.

Згідно з п. 1 ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних ociб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. № 755-IV (зі змінами та доповненнями), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними i можуть бути використані в cпоpi з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч. 2 вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними i були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у cпopi як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у cпopi лише у paзi, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом встановлено, що ТОВ "ФК Фінанс-Інвест" на момент здійснення господарської операції було зареєстровано у встановленому законодавством порядку, знаходилось на податковому обліку та мало статус платника податку на додану вартість. Відтак, ТОВ "ФК Фінанс-Інвест" мало повну податкову правосуб'єктність.

Отож, з наведених у справі доказів вбачається, що господарські операції позивача та обумовленого контрагента є фактично виконані, ТМЦ транспортувалися та є такими, що фактично отримані позивачем та в подальшому використані для харчування засуджених.

Формування спірних сум податкового кредиту позивач здійснив відповідно до приписів пп. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1, п. 7.4., п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.14.1.181 пункту 14.1 статті 14, п. 198.1, п. 198.3, 198.4, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 статті 201 ПК України та на підставі податкових накладних та первинних документів, що містять усі обов'язкові реквізити та за господарськими операціями, що є фактично виконані.

Що ж до доводів відповідача, про те, що правочини позивача з названим контрагентом є нікчемними та такими, що порушують публічний порядок і направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість та податку на прибуток, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

В супереч обумовленому, жодних доказів того, що позивач та/або його контрагент під час укладання договору завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства, суду відповідачем не надано, як і не надано відповідного вироку суду щодо посадових осіб позивача чи його контрагента, постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно із статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Особа не може нести відповідальності за неправомірні дії інших осіб (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки). Відповідачем не встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Можливі порушення з боку ТОВ "ФК Фінанс-Інвест" податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності (відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів тощо) не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків (позивача) права на податковий кредит.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки відповідача про нікчемність та безтоварність правочинів, укладених позивачем з ТОВ "ФК Фінанс-Інвест", безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Державне підприємство "Підприємство Катеринівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№46) с.Катеринівка,Сарненський район, Рівненська область,34541

3- відповідачу Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул. Широка,18,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500