Рішення № 29686984, 26.02.2013, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 622/1851/12

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

26.02.2013

Ружинський районний суд Житомирської області

у складі :

головуючого - судді Нейла В. М.

при секретарі - Юрченко О.О.

з участю: - представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Ружині справу за позовом ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства ім.Цюрупи про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до ПСП ім.Цюрупи з вищевказаним позовом, в якому зазна-чила, що є власником земельної ділянки, розташованої на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначеної для ведення товарного сіль-ськогосподарського виробництва.

Вказана земельна ділянка знаходиться в користуванні у відповідача відповідно до до-говору оренди землі б/н, укладеного 21.04.2009 р. від його імені з ПСП ім.Цюрупи.

Оскільки зазначений договір оренди вона не підписувала і не доручала іншій особі підписувати його, тому просить суд визнати цей договір оренди землі недійсним, витребува-ти у відповідача та повернути їй земельну ділянку.

В судовому засіданні представники позивачки позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснивши, що дійсно ПСП ім.Цюрупи користується для сільськогосподарського виробництва земель-ною ділянкою, належною позивачці. Договір про оренду цієї ділянки з позивачкою було укладено в письмовій формі, вона погоджувалася на укладення вказаного договору, про що свідчить те, що вона отримувала за користування своєю землею орендну плату в ПСП ім.Цю-рупи, тому підстав для визнання договору оренди недійсним та витребування земельної ділянки у відповідача та повернення її позивачці немає.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 039991 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,5835 га, розта-шованої на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(а.с.7).

21 квітня 2009 року між ОСОБА_2 та ПСП ім..Цюрупи було укла-дено договір оренди землі б/н, відповідно до якого в оренду відповідачу передавалась вище-вказана належна позивачу земельна ділянка. Зазначений договір 10.09.2009 р. було зареєс-тровано Ружинським відділом Житомирської регіональної філії Центру Державного земель-ного кадастру у Державному реєстрі земель за № 040922100005 (а.с.4).

З пояснень представників позивачки встановлено та не заперечується відповідачем, що земельною ділянкою, належною ОСОБА_2, на даний час користується ПСП ім.Цюру-пи.

Відповідно до ч. 1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земе-льної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватись цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Відповідно до ст.ст.14,16,18,19 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. (з наступними змінами та доповненнями) договір оренди землі укла-дається у письмовій формі і набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов та державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 1 ст.210, ч.З ст.640 ЦК України та ч.І ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Частиною 2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчи-нений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Підстави визнан-ня недійсним договору оренди землі, передбачені частиною 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Пунктом 9 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, передбачено, що підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання його недійсним є відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених пунктом 8 Порядку, а також порушення вимог статей 4,5,6,1,9,15 Закону України «Про оренду землі».

В статті 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено істотні умови договору оренди землі, відсутность яких в договорі оренди землі є підставою для відмови в державній реєс-трації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Та-кими істотними умовами є: об'єкт оренди, строк дії договору оренди; орендна плата ; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умо-ви повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо вико-ристання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у зас-таву та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Крім того, ч.1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Тобто, зокрема, підставою недійсності правочи-ну є недодержання вимоги, передбаченої ч.З ст.203 ЦК України, щодо того, що волевияв-лення учасника правочину повинно бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

З договору оренди землі б/н від 21.04.2009 р., укладеного від імені ОСОБА_3 з ПСП ім..Цюрупи, а також з акту приймання-передачі земельної ділянки без но-мера і без дати і акту визначення меж земельної ділянки в натурі вбачається, що у вказаних документах відсутній підпис ОСОБА_2.

З пояснень представників позивачки в судовому засіданні вбачається, що вона не під-писувала вказаний договір оренди землі та акт передачі землі, а також не надавала доручень іншим особам на підписання вказаних документів від його імені.

Всупереч вимогам ст..60 ЦПК України відповідач по справі не надав суду доказів того, що ОСОБА_4 підписував вказаний вище спірний договір оренди землі.

Таким чином, судом встановлено, що вищевказаний договір оренди землі не підписа-ний позивачкою, а тому вказане підтверджує її пояснення щодо відсутності у нього волеви-явлення на вчинення оспорюваного правочину. Вказане також свідчить, що між позивачем та відповідачем не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, зокрема, і щодо строку його дії, розміру орендної плати тощо.

З врахуванням викладеного, суд задовільняє позовні вимоги ОСОБА_2.

Відповідно до ст.88ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стяг-ненню сплачений нею по справі судовий збір.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.9,16,203,212,215,638,651 ЦК України, ст.152,158 Земельного кодексу України, ст.ст.3,6,14,15,17, 18,27, 30,31,32,34 Закону України «Про оренду землі», ст.209,212,213,215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.5835 га, укладений

21 квітня 2009 року між ОСОБА_2 та приватним сільського сподар-ським підприємством ім.Цюрупи, зареєстрованим в державному реєстрі Ружинського відді-лення Житомирської районної філії центру державного земельного кадастру 10 вересня 2009 року за № 040922100005.

Зобов'язати приватне сільськогосподарське підприємство ім.Цюрупи повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,5835 га, яка розташована на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства ім.Цюрупи на користь ОСОБА_2 449 грн. 53 коп. понесених нею судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя В. М. Нейло.