Рішення № 29686935, 28.02.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/10136/2012

Провадження № 2/520/1446/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом прокурора м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління капітального будівництва Одеської міської ради, до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, управління Держкомзему у м.Одесі, ДП "Центр державного земельного кадастру", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Відкрите акціонерне товариство «Будівельно Монтажне Управління-18» про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним державного акту та скасування його реєстрації, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2012 року позивач звернувся до суду з позовом та просив визнати недійсним розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області №904 від 16.12.2003 року, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області та ВАТ "БМУ-18", визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЯЖ №474111, виданий на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,1520 га, розташовану по АДРЕСА_1, витребувати земельну ділянку площею 0,1520 га, розташовану по АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь Одеської міської ради.

Свої вимоги мотивував тим, що Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області прийнято розпорядження № 904 від 16.12,2003, яким спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 включена до переліку земель несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу в 2003 - 2004 роках. Після чого Овідіопольською районною державною адміністрацією та ВАТ «БМУ-18» 23.12.2003 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки ВВА 882113, який зареєстровано приватним нотаріусом Овідіопольською нотаріального округу від 23.12.2003 за № 6924.

Прокурор посилається на те, що на підставі подання Одеської обласної ради Постановою Верховної Ради України від 07.02,2002 № 3064-111 "Про зміну меж міста Одеси Одеської області", яка набула чинності з 01.03.2002 року затверджено межі міста Одеси та спірна земельна ділянка увійшла в межі м. Одеси, та має адресу АДРЕСА_1.

Відповідно до Акту про встановлення в натурі меж міста Одеси по суміжності з Овідіопольським районом Одеської області та передачу межових знаків від 31.08.2002 проведено встановлення в натурі меж міста Одеси, якою зазначені межі погоджені та закріплені межовими знаками.

Прокурор стверджує, що розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації та договір купівлі-продажу земельної ділянки прийнято та укладено після складання 31.08.2002 Акту про встановлення в натурі меж міста Одеси, у зв`язку з чим вони є незаконними.

Що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

В судовому засіданні представник прокуратури м. Одеси - Дондов В.К. позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, про час дату та місце розгляду справи сповіщався належним чином, клопотань та заяв про відкладання розгляду справи до суду не надходило.

Представник відповідача Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області у судове засідання не з'явився, 03.09.2012 року до канцелярії суду надав письмові заперечення, в яких просив в позові відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що дійсно 07.02.2002 року Верховною Радою України була прийнята постанова № 3064-ІІІ «Про зміну меж міста Одеса Одеської області», однак даних про те, які саме земельні ділянки мають увійти в нові межі міста Одеси, а які земельні ділянки, навпаки, передаються до відання Таїровської селищної ради та про наявність будь-яких додатків, в цій постанові не зазначено. Крім того вказує на те, що зазначена постанова ВРУ не була реалізована, а від так Овідіопольська районна адміністрація Одеської області при видачі розпорядження від 16.12.2003 року № 904 діяла у межах та у спосіб, передбачений законом.

Представник відповідача Управління Держкомзему у м. Одесі у судове засідання не з'явився, про час дату та місце розгляду справи сповіщався належним чином, клопотань та заяв про відкладання розгляду справи до суду не надходило.

Представник відповідача ДП «ЦДЗК» - Гордієнко О.П. у судове засідання з'явилась, розгляд справи залишила на розсуд суду.

Представник відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_13 у судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі, посилаючись на пропуск позовної давності, та вказує на та, що до позову не надано належних і достатніх доказів в обгрунтування вимог позивача, а від так в задоволені позову просила відмовити.

Представник третьої особи ВАТ «БМУ-18» - Приміч Д.В. у судовому засіданні залишив розгляд справи на розсуд суду.

Представник третьої особи Управління капітального будівництва ОМР - Мораренко С.В. позов прокуратури підтримав в повному обсязі, вказуючи на наявність державного акту про право безстрокового користування спірною земельною ділянкою від 1986 року, виданого на ім`я Управління капітального будівництва Одеського міськвиконкому.

Представник третьої особи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який був залучений до участі у справі у зв`язку з тим, що є іпотекодержателем спірної земельної ділянки, в останнє судове засідання не з'явився, однак, в ході судового засідання, яке відбулося 08.11.2012 року, представник ОСОБА_16 надала свої заперечення на поданий позов, в яких просить суд у задоволенні позову прокуратури м. Одеси відмовити.

Відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином. В судовому засіданні яке відбулось 09.01.2013 року представник відповідачів - ОСОБА_17 позов не визнала в повному обсязі, в його задоволені просила відмовити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, причини не явки суду не повідомили.

Суд, вислухавши сторони, оглянувши матеріали по справі, вважає що поданий позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 25.11.1986 № 653-р пийнято пропозицію Держагропрому УРСР про вилучення з користування колгоспів /за згодою загальних зборів колгоспників/, радгоспів, лісгоспзагів та інших землекористувачів 4149,05 гектара земель і надання їх підприємствам, установам та організаціям під будівництво зрошувальних і осушувальних систем, житла, автошляхів, трубопроводів, ліній електропередачі та для інших потреб на умовах і в розмірах згідно з додатками (а.с. 8)

На підставі цього розпорядження Управлінню комунального будівництва Одеського міськвиконкому передано в безстрокове, безкоштовне користування земельну ділянку площею 24,5 га. під забудову мікрорайону «Південний А-Д» та у 1986 році видано державний акт на право безстрокового і безоплатного користування землею В № 032045, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № Р-7-86 (а.с. 17-23).

Згідно ст. 83 Земельного кодексу України до комунальної власності належать земельні ділянки, що знаходяться в межах відповідних населених пунктів, якими відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 12 Земельного кодексу України розпоряджаються відповідні ради.

Згідно ст.173 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Межа адміністративно-територіального утворення не є постійною. У процесі розвитку населених пунктів і збільшення в них кількості жителів вона може змінюватися шляхом включення нових земельних ділянок у межі адміністративно- територіального утворення.

Відповідно до п.29 ст.85 Конституції України та ст.І74 Земельного кодексу України рішення про встановлення та зміну меж міста за поданням відповідної обласної ради приймається Верховною радою України.

На підставі подання Одеської обласної ради Постановою Верховної Ради України від 07.02,2002 № 3064-111 "Про зміну меж міста Одеси Одеської області", яка набула чинності з 01.03.2002 /Офіційний вісник України від 01.03.2002/ було затверджено межі міста Одеси.

Відповідно до планових матеріалів м. Одеси спірна земельна ділянка, розташована на АДРЕСА_1, входить до меж міста Одеси (а.с. 160,161,162).

У відповідності до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міста, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка, що розташована на вул. Вільямса, 53 знаходиться в межах м. Одеси, розпорядження нею відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України належить Одеській міській раді.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону

Однак, 16.12.2003 року Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області прийнято розпорядження № 904, яким спірна земельна ділянка включена до переліку земель несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу в 2003 - 2004 роках (а.с. 13).

Після чого, між Овідіопольською районною державною адміністрацією та ВАТ «БМУ-18» 23.12.2003 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,1520 га, розміщеної та території Таїровської селищної ради, АДРЕСА_1 , який зареєстровано приватним нотаріусом Овідіопольською нотаріального округу від 23.12.2003 за № 6924 (а.с.192).

На підставі вищевказаного договору купівлі-продажу Відкритому акціонерному товариству «Будівельно-монтажне управління № 18» Овідіопольською районною державною адміністрацією 30 грудня 2003 року було видано державний акт Серії ОД № 040109 на право власності на земельну ділянку площею 0,152 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (а.с. 14).

Згодом на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.07.2004 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_18 ОСОБА_19 отримав державний акт Серії ОД№ 028891 на право власності на земельну ділянку площею 0,1520 га, яка розташована по АДРЕСА_1, вказаний державний акт був виданий Одеським міським управлінням земельних ресурсів (а.с. 9).

Після чого 09.02.2005 року ОСОБА_19 було укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки з ОСОБА_20, на підставі якого останій 11 липня 2005 року отримав державний акт Серії ЯБ № 295480 (а.с. 10).

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_21 за № 1312 від 15.06.2007р. право власності на спірну земельну ділянку перейшло до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 по 1/7 частині кожному. На підставі вказаного договору купівлі-продажу Управлінням Держкомзему у місті Одесі було видано державний акт серії ЯЖ№ 474111 на право власності спірної земельної ділянки (а.с.11).

Таким чином суд приходить до висновку, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника Одеської міської ради поза його волею всупереч чинному законодавству, що підтверджується як відсутністю будь-яких погоджень з боку Одеської міської ради та його виконавчих органів, так і на подальше відчуження майна, у зв'язку з чим може бути витребуване у відповідачів на користь позивача.

Враховуючи, що земельна ділянка перейшла у власність відповідачів на підставі вказаного розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації, тому слід вважати, що право власності на земельну ділянку відповідачі набули без правової підстави, а вказана земельна ділянка підлягає вилученню з її власності та повернута у власність територіальної громади, у власності якої вона перебувала.

Отже прийняте розпорядження суперечить діючому законодавству, прийнято з перевищенням компетенції та порушують права Одеської міської ради, як органу, який відповідно до законодавства вирішує питання щодо розпорядження землею на території міста.

У відповідності до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Статтею 155 Земельного кодексу України передбачена відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок. Відповідно до частини першої цієї статті, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо розпорядження, володіння та користування належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає вимогам закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Таким чином, установлено порушення прав Одеської міської ради при прийнятті Овідіопольською райдержадміністрацією оспорюваних розпоряджень, а від так є усі підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.12.2003, який укладено на підставі незаконного розпорядження.

Суд не приймає у якості належного доказу у справі посилання представника Овідіопольської районної адміністрації на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року (а.с.60-63), так як відомості щодо набрання вказаною постановою законної сили в матеріалах справи відсутні та вона винесена за наслідками розгляду справи, яка мала інший предмет розгляду.

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндікаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною 1 ст.388 ЦК України.

Відповідно до статті 26 Закона України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Також слід зазначити, що записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Відповідно до ст.121 Конституції України представництво інтересів держави в суді покладається на органи прокуратури України.

Державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі державних інтересів є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на охорону землі, як національного багатства.

Відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється загальний строк позовної давності у три роки. Як вбачається з вище вказаного правовідносини між сторонами виникли ще в 2003 році, однак про порушення інтересів держави в особі Одеської міської ради прокуратурі стало відомо лише у 2012 році, що підтверджується листом заступника міського голови від 16.05.2012 року. Таким чином, причини пропущення строку для звернення до суду з позовом суд визнає поважними.

З урахуванням вищевказаних норм законодавства суд дійшов до висновку, що позов прокурора м. Одеси обгрунтований, заявлений відповідно до чинного законодавства, а від так підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.16, 328, 330, 388, ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов прокурора м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, управління Держкомзему у м.Одесі, ДП "Центр державного земельного кадастру", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 треті особи Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Відкрите акціонерне товариство «Будівельно Монтажне Управління-18» про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним державного акту та скасування його реєстрації, витребування земельної ділянки - задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області №904 від 16.12.2003 року «Про включення земельної ділянки, якою користується ВАТ «БМУ-18», до переліку земель несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу в 2003 - 2004 роках».

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1520 га по АДРЕСА_1, укладений 23.12.2003 року між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області та Відкритим Акціонерним товариством "БМУ-18" посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_22, реєстровий № 6924.

Визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЯЖ № 474111 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1520 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:32:008:0009, виданий на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, зареєстрований 04.11.2008 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Одеською регіональною філією державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», за №010850501510.

Скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,1520 га, розташовану по АДРЕСА_1, в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010850501510 від 04.11.2008.

Витребувати земельну ділянку площею 0,1520 га по АДРЕСА_1 загальною вартістю 1863307,2 грн. з незаконного володіння ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь Одеської міської ради.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.