Рішення № 29686421, 21.02.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.02.13 Справа № 5021/1949/12.

За позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» в особі Регіонального відділення АКБ «Індустріалбанк» у м. Суми

До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» в особі арбітражного керуючого Лазаковича І.В., м. Суми

Про визнання відмови від виконання договорів недійсною

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Секретар судового засідання Р.Б. Малюк

За участю представників:

Позивача - Ткаченко І.М.

Відповідача - не з'явився

Суть спору: позивач просить суд визнати відмову Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» в особі керуючого санацією Лазаковича І.В. від виконання укладених між ПАТ «Сумихімпром» та АКБ «Індустріалбанк» договорів, а саме: договору кредитної лінії № 2305/1100/4/08 від 17.07.2008 року; договору застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z4/1100/4/09 від 14.07.2009 року; договору застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z6/1100/4/09 від 14.07.2009 року; договору застави рухомого майна (обладнання) №2305Z7/1100/4/09 від 14.07.2009 року; договору застави рухомого майна (обладнання) №2305Z5/1100/4/09 від 14.07.2009 року; договору застави рухомого майна (товарів) №2305Z8/1100/4/09 від 10.08.2009 року, яка викладена в листі № 15-8788 від 02.11.2012р., недійсною на підставі ч. 1 ст. 203, ст.215 ЦК України.

24.01.2013 року позивач подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої змінив предмет позову і просить суд визнати дійсними та такими, що підлягають виконанню укладені між АКБ «Індустріалбанк» та ПАТ «Сумихімпром» договори, а саме: договір кредитної лінії № 2305/1100/4/08 від 17.07.2008 року; договір застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z4/1100/4/09 від 14.07.2009 року; договір застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z6/1100/4/09 від 14.07.2009 року; договір застави рухомого майна (обладнання) №2305Z7/1100/4/09 від 14.07.2009 року; договір застави рухомого майна (обладнання) №2305Z5/1100/4/09 від 14.07.2009 року; договір застави рухомого майна (товарів) №2305Z8/1100/4/09 від 10.08.2009 року.

Відповідач подав клопотання про припинення провадження у справі № 5021/1949/12 у зв'язку з тим, що в господарському суді Сумської області розглядається справа про банкрутство ПАТ «Сумихімпром», і тому спір про визнання відмови від виконання договір недійсною повинен розглядатися у межах розгляду справи про банкрутство ПАТ «Сумихімпром».

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Між АКБ «Індустріалбанк» та ПАТ «Сумихімпром» укладені наступні договори:

- договір кредитної лінії № 2305/1100/4/08 від 17.07.2008 року із змінами та доповненнями;

- договір застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z4/1100/4/09 від 14.07.2009 року зі змінами та доповненнями;

- договір застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z6/1100/4/09 від 14.07.2009 року зі змінами та доповненнями;

- договір застави рухомого майна (обладнання) №2305Z7/1100/4/09 від 14.07.2009 року зі змінами та доповненнями;

- договір застави рухомого майна (обладнання) №2305Z5/1100/4/09 від 14.07.2009 року зі змінами та доповненнями;

- договір застави рухомого майна (товарів) №2305Z8/1100/4/09 від 10.08.2009 року зі змінами та доповненнями.

Листом № 15-8788 від 02.11.2012р. відповідач повідомив позивача про односторонню відмову від вказаних договорів на підставі ч. 10 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 10 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 04.11.2012р., керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Відповідач у листі № 15-8788 від 02.11.2012р. вказує, що виконання договорів завдає йому збитки, але не зазначає , які саме збитки завдані відповідачу.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що виконання вказаних договорів завдає йому збитки.

Умовами договору кредитної лінії № 2305/1100/4/08 від 17 липня 2008 року передбачено, що банк надає позичальнику кредит у формі безвідкличної кредитної лінії, строком з 17 липня 2008 року по 13 липня 2009 року включно, тобто менше ніж один рік.

13 липня 2009 року сторонами була підписана додаткова угода № 3, відповідно до якої був встановлений строк повернення кредиту - до 12 квітня 2010 року включно за клопотанням відповідача, додатковою угодою № 7 від 12 квітня 2010 року - по 07 квітня 2011 року.

Таким чином, суд вважає, що даний договір не є довгостроковим в розумінні ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Вказані договори не перешкоджають визначеним Законом заходам відновлення платоспроможності: кредитуванню, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміні організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Крім того, цілями санації є задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Отже твердження відповідача, що виконання Договорів перешкоджає відновленню платоспроможності, не відповідає дійсності.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 204 ЦК України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Оскільки вищезазначені договори не є нікчемними, недійсними судом не визнавались, відповідачем не оспорюються, то і визнання їх дійсними не потребується, тому суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦК України, особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання вказаних договорів такими, що підлягають виконанню необхідно задовольнити.

Що стосується клопотання про припинення провадження у справі, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено обов'язкового розгляду зазначених спорів в межах справи про банкрутство, а зазначено, що дані спори розглядає суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 202, 204, 214, 215, 525 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати такими, що підлягають виконанню укладені між АКБ «Індустріалбанк» та ПАТ «Сумихімпром» договори, а саме: договір кредитної лінії № 2305/1100/4/08 від 17.07.2008 року; договір застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z4/1100/4/09 від 14.07.2009 року; договір застави нерухомого майна (іпотеки) №2305Z6/1100/4/09 від 14.07.2009 року; договір застави рухомого майна (обладнання) №2305Z7/1100/4/09 від 14.07.2009 року; договір застави рухомого майна (обладнання) №2305Z5/1100/4/09 від 14.07.2009 року; договір застави рухомого майна (товарів) №2305Z8/1100/4/09 від 10.08.2009 року.

3. В іншій частині позовних вимоги - відмовити

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (40024, м. Суми, вул. Харківська, п/в, 12, код 05766356) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» (69037, м. Запроіжжя, вул. 40 років Радянської України, 39Д, код 13857564) витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,00 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.02.2013р.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ