Постанова № 29686364, 26.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. Справа № 5021/1633/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О., суддя Сіверін В.І..

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ромась І.М. за дорученням від 02.01.2013 року

відповідача - Сафронов М.А. за дорученням № 18-49/1023 від 30.12.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 217С/1-32) на рішення господарського суду Сумської області від 19 грудня 2012 року у справі

за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми

до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми

про усунення перешкод в користування майном,

та

зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми

до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Управління майна комунальної власності Сумської міської ради звернулося з позовому, в якому просить суд усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження майном, а саме: виселити відповідача із вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень площею 1076,7 м2, що розташовані за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35, та передати зазначені приміщення позивачу, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на відповідача.

20.11.2012 року Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» подано зустрічну позовну заяву, в якій він просить визнати за собою право власності на нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 1078, 5 м2, що знаходиться за адресою м. Суми, вул. Реміснича, 35 та складається з наступних приміщень: коридор 1 площею 37,4 м2; кабінет 1а площею 27,0 м2; кабінет 1б площею 36,6 м2; кладова 1в площею 6,6 м2; загрузочна 2 площею 80,5 м2; підсобне приміщення 3 площею 7,7 м2; коридор 4 площею 9,1 м2; коридор 5 площею 38,6 м2; коридор 5а площею 58,3 м2; коридор 6 площею 11,0 м2; підсобне приміщення 7 площею 1,1 м2; підсобне приміщення 8 площею 1,6 м2; кабінет 9 площею 9,9 м2; кабінет 10 площею 19,7 м2; туалет 11 площею 1,2 м2; туалет 12 площею 1,2 м2; туалет 13 площею 3,2 м2; електрощитова 14 площею 8,7 м2; коридор 15 площею 9,7 м2; коридор 16 площею 4,1 м2; коридор 17 площею 4,0 м2; кабінет 18 площею 8,5 м2; туалет 19 площею 1,7 м2; туалет 20 площею 1,6 м2; умивальник 21 площею 3,3 м2; гардеробна 22 площею 11,3 м2; кладова 23 площею 2,3 м2; кімната персоналу 24 площею 15,2 м2; кабінет 25 площею 19,3 м2; кабінет 26 площею 11,9 м2; коридор 27 площею 10,4 м2; кладова 28 площею 2,7 м2; коридор 29 площею 4,2 м2; кладова 30 площею 6,0 м2; кабінет 31 площею 13,5 м2; кабінет 32 площею 15,4 м2; коридор 33 площею 3,9 м2; туалет 34 площею 1,2 м2; туалет 35 площею 1,2 м2; умивальник 36 площею 3,0 м2; кладова 37 площею 8,6 м2; коридор 38 площею 14,5 м2; коридор 39 площею 4,3 м2; кабінет 40 площею 8,5 м2; коридор 41 площею 5,9 м2; коридор 42 площею 4,0 м2; коридор 42а площею 4,0 м2; коридор 42б площею 23,7 м2; умивальник 43 площею 1,8 м2; туалет 44 площею 1,2 м2; туалет 45 площею 1,2 м2; умивальник 46 площею 1,8 м2; кабінет 47 площею 6,0 м2; кабінет 48 площею 9,2 м2; душ 49 площею 1,4 м2; туалет 50 площею 1,9 м2; коридор 51 площею 3,3 м2; коридор 52 площею 2,4 м2; душ 53 площею 1,3 м2; туалет 54 площею 2,0 м2; кладова 55 площею 4,6 м2; підсобне приміщення 56 площею 9,9 м2; зал 57 площею 14,5 м2; коридор 58 площею 10,3 м2; сауна 59 площею 3,3 м2; кімната відпочинку 60 площею 9,8 м2; сауна 61 площею 6,1 м2; сауна 61а площею 4,5 м2; басейн 62 площею 44,5 м2; кабінет 63 площею 28,3 м2; кабінет 64 площею 18,0 м2; кабінет 64а площею 19,5 м2; коридор 65 площею 21,9 м2; кабінет 66 площею 20,1 м2; коридор 67 площею 16,0 м2; зал 68 площею 58,7 м2; кабінет 68а площею 21,5 м2; кабінет 68б площею 21,1 м2; кабінет 68в площею 21,0 м2; кабінет 68г площею 89,3 м2; тамбур І площею 4,4 м2; кладова ІІ площею 3,10 м2; тамбур ІІІ площею 4,1 м2; кладова IV площею 3,2 м2. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на Управління майна комунальної власності Сумської міської ради.

Рішенням господарського суду Сумської області від 19 грудня 2012 року (суддя Джепа Ю.А.) первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 19 грудня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити зустрічний позов. Вказує на те, що чинним законодавством не передбачено звернення до суду від власного імені за захистом прав та інтересів Сумської міської ради як органу, який відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представляє територіальну громаду м. Суми та здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування. Також зазначає, що вбудовано-прибудовані приміщення торгово-виставочного підприємства не передавались до комунальної власності територіальної громади м.Суми.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Сумської області від 19 грудня 2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Вказує на те, що Положенням про Управління майна комунальної власності Сумської міської ради передбачено звернення до суду від власного імені за захистом прав та охоронюваних інтересів. Також зазначає, що спірні вбудовано-прибудовані приміщення торгово-виставочного підприємства передані до комунальної власності територіальної громади м.Суми за Актом приймання-передачі житлового фонду в комунальну власність.

У судовому засіданні відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вступу в силу рішення господарського суду Сумської області у справі № 920/265/13-г за позовом ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» до Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» та Сумської міської ради про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права комунальної власності на майно та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 03.12.1996 року прийнято в експлуатацію 91-квартирний житловий будинок в м. Суми по вул. Ремісничій, 35 (а.с.16-19).

З Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 06.02.1998 року вбачається, що прийнято в експлуатацію вбудовано-прибудоване приміщення, розташоване на першому поверсі 9-ти поверхового будинку за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, 35 (а.с.21-24).

Дані акти затверджені відповідними рішеннями Виконавчого комітету Сумської міської ради № 624 від 26.12.1996 року та № 113 від 23.02.1998 року (а.с.15,20).

Рішенням Сумської міської ради XXIII скликання від 22.11.2000 року надано згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста Суми житлових будинків ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» разом з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, в тому числі, житловий будинок по вул. Ремісничій, 35 (а.с.25,26).

З Акту приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність вбачається, що комісія, яка створена відповідно до рішення виконкому Сумської міської ради № 30 від 18.01.2000 року провела обстеження житлового будинку за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, 35 та встановила, що ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» передав, а ВЖРЕУ-6 міської ради прийняв житловий будинок за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, 35 - площа забудови 1812,1 кв.м., загальною площею 8504,5 кв.м., жила площа 3258,4 кв.м. (площа підвалів 1345,1 кв.м., площа горищ 169,7 кв.м.) (а.с.28,29).

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 115 від 21.03.2000 року затверджені Акти приймання-передачі житлових будинків, що належали ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» на баланс Сумської міської ради, в тому числі й будинку по вул. Ремісничій, 35 в м. Суми (а.с.27).

Сумським обласним об'єднанням бюро технічної інвентаризації 14.06.2002 року проведена реєстрація права власності за територіальною громадою міста Суми на вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення загальною площею 1076,7 м2 по вул. Ремісничій, 35 в м. Суми, про що в реєстрову книгу 20/15 сторінка 68 за № 535 від 14.06.2002 р. вчинено запис та видано відповідне реєстраційне посвідчення.

У позовній заяві позивач вказує на те, що ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» безпідставно (безкоштовно) використовує нежитлові приміщення, які належать на праві власності територіальній громаді міста Суми, в своїй господарській діяльності з метою отримання прибутку, тим самим завдаючи збитки територіальній громаді міста Суми, у зв'язку з чим позивачем до відповідача неодноразово надсилались листи (а.с.30,31) з проханням направити свого представника для укладення договору на використання спірних приміщень, проте відповіді на дані листи так і не були отримані. Оскільки такі дії відповідача перешкоджають в повному обсязі реалізовувати Сумській міській раді свої права, Управління майна комунальної власності, що є виконавчим органом Сумської міської ради та згідно з Положенням є уповноваженим органом з питань управління майном комунальної власності звернулося до суду з вимогою виселити відповідача зі спірного приміщення.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, житловий фонд, нежитлові приміщення, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підставою набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 1.4. Положення про управління майна комунальної власності Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради 18.09.2011 року за № 749-МР, Управління здійснює управління майном комунальної власності територіальної громади міста Суми в межах, визначених міською радою, та цим Положенням і є її уповноваженим органом з питань управління майном комунальної власності.

Відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів того, що він займає спірні приміщення за згодою Сумської міської ради з часу реєстрації права власності на нього за територіальною громадою м. Суми.

Факт прийняття спірних нежитлових приміщень, які є невід'ємною частиною будинку по вул. Ремісничий, 35 до комунальної власності підтверджується наявною в матеріалах належно завіреною копією Акту приймання-передачі житлових будинків, що належали ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», який підписаний повноважними особами відповідача без заперечень та засвідчений печаткою (а.с. 28-30).

Посилання відповідача на те, що за вказаним Актом не передавались вбудовано-прибудовані приміщення торгово-виставочного підприємства 1 -го поверху колегія суддів вважає безпідставним, оскільки рішенням Сумської міської ради XXIII скликання від 22.11.2000 року надано згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста Суми житлових будинків ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» будинку в цілому разом з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, які є невід'ємною частиною будинку по вул. Ремісничий, 35 (а. с. 25-26).

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З матеріалів справи вбачається, що право власності територіальної громади м. Суми на вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення загальною площею 1076,7 м2 по вул. Ремісничій, 35 підтверджується відповідним реєстраційним посвідченням від 14.06.2002 року ( а.с. 14).

Відповідно до п.1.4. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів коштом особи, що звернулась до БТІ.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що Обласним об'єднанням бюро технічної інвентаризації реєстрація права власності територіальної громади на спірне приміщення у 2002 році була проведена з порушенням встановленого чинного на той час законодавства є необґрунтованими, оскільки відповідні рішення Сумської міської ради, а також дії та акт (реєстраційне посвідчення) органу державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідачем в установленому законом порядку не оскаржувались.

Рішення, в тому числі судові, якими встановлена незаконність державної реєстрації права власності територіальної громади м. Суми на спірні вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення, не приймались. При цьому розгляд питання щодо законності дій відповідного органу реєстрації, зокрема враховуючи суб'єктний склад сторін даної справи, не є предметом розгляду та доказування у цьому провадженні і відповідач не обмежений у праві звернутися із відповідним позовом до суду.

Колегія суддів ставиться критично до тверджень відповідача про те, що факт належності спірних приміщень ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» підтверджується знаходженням їх на балансі підприємства, оскільки баланс є формою бухгалтерського обліку, визначення складу майна і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату, та не визначає підстав знаходження майна у власності чи володінні юридичної особи.

Крім того, на підтвердження вимог щодо права власності на спірні вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення відповідачем надане рішення господарського суду Сумської області від 26.03.2009 р. в справі № 3/116-09 за позовом ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» до ТОВ «Фрунзе-Будіндустрія» про зобов'язання вчинити дії та визнання права власності, яким визнано за ВАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» право власності на нежитлове приміщення площею 1778,6 м2, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, 35 (а.с.52-54).

З вказаним рішенням господарського суду Сумської області від 26.03.2009 року відповідач звернувся до Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» для реєстрації права власності на відповідне приміщення, однак у реєстрації йому було відмовлено, рішення про відмову у реєстрації ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» в судовому порядку не оскаржувало.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.

Враховуючи, що відповідачем не здійснено державну реєстрації права власності на спірні приміщення, твердження ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» про те, що воно є власником спірного майна на підставі вищевказаного рішення господарського суду Сумської області від 26.03.2009 р. в справі № 3/116-09, є безпідставними.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів в підтвердження права власності на спірні приміщення.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону мають право розпоряджатись об'єктами права комунальної власності, в тому числі передавати їх у постійне або тимчасове користування юридичним та іншим фізичним особам на підставі договору оренди.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У статті 391 ЦК України зазначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи знаходження в даному спірному вбудовано-прибудованому приміщенні відповідача без встановлених чинним законодавством правових підстав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення прав позивача, як органа, що уповноважений управляти майном територіальної громади м. Суми щодо реалізації наданих йому повноважень, а тому дане право підлягає захисту шляхом виселення відповідача з вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень площею 1076,7 м2, що знаходяться на першому поверсі 9-типоверхового житлового будинку за адресою: м. Суми, вул. Реміснича, 35.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив первісний позов.

Щодо стосується зустрічної позовної заяви, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З зустрічної позовної заяви вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» просить визнати за собою право власності на нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення загальною площею 1078, 5 м2, що знаходиться за адресою м. Суми, вул. Реміснича, 35

Відповідачем за стрічним позовом зазначено Управління майна комунальної власності Сумської міської ради.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Управління майна комунальної власності Сумської міської ради не є належним відповідачем у позові про визнання права власності на нежитлове приміщення, у зв'язку з чим господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення господарського суду Сумської області від 19 грудня 2012 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 19 грудня 2012 року у справі № 5021/1633/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили

Повна постанова складена 25.02.2013 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Сіверін В.І.